Справа 1 - 6 /2007р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2007 року військовий місцевий суд Львівського гарнізону у складі:

головуючого - капітана юстиції СТРЕЛЬБИЦЬКОГО В.В.,

при секретарі: ТУГОВИЧ СМ.,

за участю сторін: державного обвинувача - заступника військового прокурора Тернопільського гарнізону майора юстиції КУЛЯША P.M., потерпілого ОСОБА_2, підсудного ОСОБА_1,

у відкритому судовому засіданні в м. Львові,

розглянув кримінальну справу по обвинуваченню військовослужбовця військової частини А 1915 рядового

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Суми, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, раніше не судимого, на військову службу призваного в квітні 2006 року Сумським МВК Сумської області, стрільця роти охорони,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 406 ч. 2 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

31 грудня 2006 року близько 4 години у спальному приміщенні роти охорони військової частини А 1915 в місті Чортків Тернопільської області ОСОБА_1 порушив статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями при відсутності між ними відносин підлеглості, що виразилося в тому, що він, маючи на меті показати свою уявну перевагу над своїм співслужбовцем рядовим ОСОБА_2, принизити його особисту честь та гідність за те, що він його розбудив та повідомив, що настала його черга заступати в наряд на маршрут патрулювання, застосував до нього

фізичне насильство та наніс останньому два удари кулаком правої руки в обличчя.

В результаті цих дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 було заподіяно легкі тілесні ушкодження у вигляді одного синця в ділянці нижньої повіки правого ока.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1, винним себе в пред'явленому звинуваченні визнав частково. При цьому він пояснив, що 31 грудня 2006 року близько 4 години, будучи незадоволеним тим, що ОСОБА_2 його розбудив для того, щоб він йшов патрулювати територію військової частини та зробив зауваження за те, що він нецензурно виражається, схопив лівою рукою свій ремінь до якого був прикріплений багнет-ніж та замахнувшись ним, направився до ОСОБА_2, маючи на меті нанести йому удар цим ременем. Після того, як ОСОБА_2 вдалося перехопити його ліву руку та відвести удар, він (ОСОБА_2) наніс йому два удари кулаком правої руки в голову. В подальшому, у відповідь на ці дії ОСОБА_2 він звернувся до нього з нецензурною лайкою та наніс два удари кулаком правої руки в обличчя. У скоєному розкаюється.

Незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_1 винним себе у скоєнні вищеописаних дій визнав частково, його вина повністю підтверджується наступними, дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що він 31 грудня 2006 року перебував в наряді, будучи днювальним по підрозділу. Близько 4 години він розбудив ОСОБА_1 для того, щоби той направився на патрулювання території військової частини, оскільки останній теж являвся днювальним і настала його черга заступати на патрулювання. Після цього ОСОБА_1 виразився на його адресу нецензурною лайкою, на що він зробив йому зауваження. У відповідь на це ОСОБА_1 кинувся в його сторону, тримаючи у лівій руці ремінь з причіпленим багнет-ножем, погрожуючи нанести ним удар, однак йому (ОСОБА_2) вдалося перехопити ліву руку ОСОБА_1 та відвести удар. Після цього ОСОБА_1 наніс йому вільною правою рукою два удари кулаком правої руки в ділянку правого ока.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав, що бачив як 31 грудня 2006 року близько 4 години ОСОБА_2 розбудив ОСОБА_1 для того, щоб він йшов на маршрут патрулювання. У відповідь на це ОСОБА_1 з нецензурною лайкою накинувся на ОСОБА_2, тримаючи у лівій руці ремінь з причіпленим багнет-ножем, намагаючись нанести останньому ним удар. Однак, ОСОБА_2 вдалося перехопити ліву руку ОСОБА_1, після чого останній наніс потерпілому два удари кулаком правої руки в обличчя. Також, ОСОБА_3 повідомив суду, що ОСОБА_2 жодного насильства по відношенню до ОСОБА_1 не застосовував.

Протоколами відтворення обстановки та обставин події, проведених з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, кожним окремо, в ході яких вони про дії ОСОБА_1 дали покази аналогічні даним в судовому засіданні та показали порядок та механізм застосування насильства з боку підсудного по відношенню до потерпілого, а також протоколом відтворення обстановки та обставин події, проведеного з ОСОБА_1, де він підтвердив факт застосування насильства

з по відношенню до ОСОБА_2 шляхом нанесення останньому двох ударів кулаком правої руки в ділянку правого ока в спальному приміщенні роти охорони, теж підтверджується вина підсудного у вчиненні злочину.

З дослідженого в судовому засіданні висновку експерта № 27 від 16 січня 2007 року вбачається, що в потерпілого ОСОБА_2 було виявлене тілесне ушкодження у вигляді одного синця в ділянці нижньої повіки правого ока, дане тілесне ушкодження відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень та враховуючи його властивості утворилося від дії тупого предмету, можливо в час та при обставинах викладених в описовій частині вироку.

Відповідно до витягів з наказів командира військової частини А 1915, підсудній ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_2 у відносинах підлеглості не перебували.

Військово-лікарською комісією ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби.

Оцінюючи покази підсудного ОСОБА_1 про те, що він застосував до потерпілого ОСОБА_2 фізичне насильство 31 грудня 2006 року у відповідь на застосування насильства по відношенню до нього з боку останнього, суд розцінює їх як такі, що дані підсуднім з метою уникнути покарання за скоєне та пом'якшити свою відповідальність, а тому їх відхиляє.

В основу вироку суд кладе покази потерпілого ОСОБА_2, котрі підтверджуються показами свідка ОСОБА_3. Покази цих осіб узгоджуються між собою та з іншими доказами по справі, в тому числі і з показами самого підсудного ОСОБА_1.

Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_1 порушив статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_2 були заподіяні легкі тілесні ушкодження, а тому ці його дії суд кваліфікує за ст. 406 ч.2 КК України.

Призначаючи підсудному ОСОБА_1 вид і розмір покарання, суд враховує, що він свою вину у скоєнні даного злочину визнав, у вчиненому розкаявся, до кримінальної відповідальності притягується вперше, вибачився перед потерпілим, потерпілий не має до нього жодних претензій та просить його суворо не карати.

З врахуванням обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, конкретних обставин справи, суд вважає можливим застосувати до підсудного ст.69 КК України, у відповідності до якої при призначенні ОСОБА_1 міри покарання перейти до іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції статті 406 ч. 2 КК України - застосувати до нього ст. 60 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді арешту.

Під вартою по даній справі ОСОБА_1 не перебував.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд

4

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 406 ч.2 КК України, на підставі якої, з застосуванням ст.ст. 69, 60 КК України, призначити йому покарання у виді арешту строком на 4 (чотири) місяці з відбуванням покарання на гауптвахті Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку в м. Хмельницький.

Строк відбування покарання відраховувати ОСОБА_1 з моменту фактичного поміщення його на гауптвахту.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - нагляд командування військової частини - до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Після набрання вироком законної сили речовий доказ по справі, а саме: багнет у піхвах № 765, переданий на відповідальне зберігання у військову частину А 1915 - вважати повернутим цій військовій частини за належністю.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Львівського гарнізону протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.