Справа 1-4 /2007р.

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

"6" лютого 2007 року військовий місцевий суд Львівського гарнізону у складі:

ГОЛОВУЮЧОГО - підполковника юстиції БЕЛЕНИ А.В., при секретарі - МЕДВЕДЄВІЙ Л.І.,

за участю державного обвинувача - заступника військового прокурора

Тернопільського гарнізону майора юстиції КУЛЯША P.M., потерпілого

ОСОБА_2.,

у відкритому судовому засіданні в м. Львові

розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової

частини 3007 старшого лейтенанта

ОСОБА_1, який народився

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с Чернилівка Підволочиського району Тернопільської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого, на військовій службі з 1998 року, в тому числі в якості офіцера з 2002 року, командира взводу,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 424 ч. 2 КК України. Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, проходячи військову службу у військовій частині 3007 та являючись заступником командира 7-ї навчальної роти з виховної роботи, тобто військовою службовою особою, 1 грудня 2006 року близько 13 години в світлиці вказаної роти застосував насильство до підлеглого йому за військовим званням рядового ОСОБА_2 за те, що останній на думку ОСОБА_1 був виписаний з військового госпіталю (військової частини 3080, де ОСОБА_2 перебував на лікуванні) у зв'язку з порушенням військової дисципліни, а саме - наніс удар правою рукою е обличчя ОСОБА_2 в область правого ока та один удар кулаком правої руки в підлопаткову ділянку зліва.

В результаті застосованого ОСОБА_1 до ОСОБА_2 насильства потерпілому було заподіяно синець в підлопатковій ділянці зліва та підшкірний крововилив в ділянці верхньої повіки правого ока, тобто легкі тілесні ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому звинуваченні визнав повністю, про обставини вчиненого злочину дав покази, аналогічні викладеному в описовій частині вироку. При цьому він пояснив, що застосував насильство до підлеглого ОСОБА_2 через хибно зрозумілі ним інтереси військової служби та тому, що не стримався після того, як під час бесіди з приводу поганої поведінки ОСОБА_2 в госпіталі, останній на його зауваження відреагував посмішкою.

(Відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України в судовому засіданні дослідження фактичних обставин справи було обмежено допитом підсудного).

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, являючись військовою посадовою особою, застосував насильство щодо свого підлеглого ОСОБА_2 і заподіяв тому легкі тілесні ушкодження. Ці дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 424 ч. 2 КК України.

Призначаючи підсудному вид і розмір покарання, суд враховує, що він активно сприяв розкриттю злочину, свою вину визнав повністю і у вчиненому щиро розкаявся, до кримінальної відповідальності притягується вперше, характеризується позитивно, має державну нагороду, на утриманні знаходиться малолітня дитина, бажає служити в армії.

Суд приймає до уваги і позицію потерпілого ОСОБА_2, для якого від дій ОСОБА_1 ніяких тяжких наслідків не настало, потерпілий пробачив підсудного і просить пом'якшити йому міру покарання.

Враховуючи конкретні обставини вчиненого ОСОБА_1 злочину, наведені вище обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, враховуючи особу винного, суд знаходить можливим застосувати до ОСОБА_1 ст. 69 КК України, відповідно до якої призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ст. 424 ч. 2 КК України.

Крім того суд, враховуючи обставини справи та особу підсудного, вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 ст. 58 КК України, відповідно до якої замість позбавлення волі призначити йому службове обмеження на той самий строк.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 424 ч. 2 КК України, на підставі якої, із застосуванням ст. 69 КК України, позбавити його волі строком на 1 (один) рік.

Застосувати до ОСОБА_1 ст. 58 КК України, відповідно до якої замість позбавлення волі призначити йому службове обмеження на той самий строк - один рік.

Із суми грошового забезпечення ОСОБА_1 проводити відрахування в дохід держави у розмірі десяти відсотків грошового забезпечення. Під час відбування цього покарання ОСОБА_1 не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - підписку про невиїзд - до набрання вироком законної сили залишити без зміни.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до військовою апеляційного суду Центрального рщщу через військовий місцевий суд Львівського гарнізону протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.