Судове рішення #5817336

Справа 1 - 44 /2007р.

 

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

21 листопада 2007 року військовий місцевий суд Львівського гарнізону у складі:

головуючого-майора юстиції СТРЕЛЬБИЦЬКОГО В.В.,

при секретарі: ТУГОВИЧ С.М., за участю: державного обвинувача - помічника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону старшого лейтенанта юстиції КОЗАЧУКА О.О., потерпілого ОСОБА_2, підсудного ОСОБА_1,

у відкритому судовому засіданні в м. Львові, розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А 3817 солдата

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Мелітополь Запорізької області, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, неодруженого, раніше не судимого, призваного на військову службу в травні 2007 року Мелітопольсько-Веселівським ОМВК Запорізької області, кухара їдальні роти забезпечення,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 406 ч.2 КК України

Судовим слідством військовий місцевий суд

 

ВСТАНОВИВ:

 

10 жовтня 2007 року близько 22 години, перебуваючи в спальному приміщенні казарми військової частини А 3817, яка розташована в м. Самбір Львівської області, ОСОБА_1 порушив статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що виразилося в тому, що він, будучи незадоволеним тим, як його співслужбовець ОСОБА_2 розстелив йому ліжко, маючи на меті показати свою уявну перевагу та принизити честь і гідність останнього, наніс йому один удар кулаком правої руки в ділянку грудей, один удар долонею правої руки по лівій щоці, один удар кулаком правої руки в ніс.

 

2

Внаслідок цих дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 були заподіяні легкі тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянці перенісся, синців в ділянках очниць.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у пред'явленому звинуваченні визнав повністю та дав покази аналогічні викладеному в описовій частині вироку. При цьому він показав, що дійсно 10 жовтня 2007 року біля 22 години він сказав ОСОБА_2 розстелити йому ліжко, а сам пішов у кімнату для вмивання. Коли він повернувся то побачив, що ліжко було розстелене, але простирадло було надірване і йому це не сподобалось та він(ОСОБА_1) виказав своє незадоволення ОСОБА_2 та наніс один удар кулаком правої руки в ділянку грудей, один удар долонею правої руки по лівій щоці, один удар кулаком правої руки в ніс потерпілому. У вчиненому розкаюється.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні злочину його вина повністю підтверджується слідуючими, дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що 10 жовтня 2007 року після вечірньої перевірки ОСОБА_1 сказав, щоб він(ОСОБА_2) розстелив його ліжко, а після того, як він це зробив ОСОБА_1 почав пред'являти претензії з приводу надірваного простирадла на його ліжку. В подальшому ОСОБА_1 наніс йому(ОСОБА_2) один удар кулаком правої руки в ділянку грудної клітки, один удар долонею правої руки по лівій щоці та один удар кулаком правої руки в ніс. Від цих ударів він відчув фізичний біль і моральне приниження.

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, співслужбовці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні, кожен окремо, показали, що чули, як 10 жовтня 2007 року після відбою ОСОБА_1 сказав ОСОБА_2 розстелити йому ліжко, що останній і зробив. Після цього ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_2 та, висловлюючи своє незадоволення відносно того, що останній нібито розірвав простирадло на його ліжку, наніс ОСОБА_2 один удар кулаком правої руки в ділянку грудної клітини, один удар долонею правої руки по щоці та один удар кулаком правої руки в ніс.

Протоколами відтворення обстановки та обставин події, проведеними з підсудним ОСОБА_1, потерпілим ОСОБА_2, свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_4, кожним окремо, в ході яких підсудний про свої дії, а потерпілий та свідки про дії ОСОБА_1 дали покази аналогічні даним в судовому засіданні та показали порядок та механізм застосування насильства з боку ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_2 теж підтверджується вина підсудного у вчиненні злочину.

Як вбачається з висновку судово-медичної експертизи № 1222 від 17 жовтня 2007 року у ОСОБА_2 малися тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянці перенісся, синців в ділянках очниць. Вищевказані тілесні ушкодження виникли внаслідок ударної взаємодії з тупим твердим предметом, не виключено в час та при обставинах вказаних освідуваним і по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

 

3

Відповідно до витягів з наказів командира військової частини А 3817 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проходять військову строкову службу у військовій частині А 3817 та у відносинах підлеглості між собою не перебувають.

Військово-лікарською комісією ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби.

Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_1 порушив статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості та застосував по відношенню до потерпілого ОСОБА_2 фізичне насильство, що виявилося в заподіянні останньому легких тілесних ушкодженнь, а тому ці дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 406 ч.2 КК України.

Призначаючи підсудному ОСОБА_1 вид і розмір покарання, суд враховує, що він свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, активно сприяв розкриттю злочину, з'явився із зізнанням, до кримінальної відповідальності притягується вперше, до служби в армії характеризуються позитивно, щиро розкаявся, вибачився перед потерпілим, потерпілий не має до нього жодних претензій.

З врахуванням обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, даних про його особу та конкретних обставин справи, суд вважає можливим застосувати до підсудного ст.69 КК України, у відповідності до якої при призначенні ОСОБА_1 міри покарання перейти до іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції статті 406 ч.2 КК України - застосувати до нього ст. 60 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд

 

ЗАСУДИВ:

 

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 406 ч.2 КК України, на підставі якої, з застосуванням ст.ст. 69, 60 КК України, призначити йому покарання у виді арешту строком на 4 (чотири) місяці з відбуванням покарання на гауптвахті Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку в м. Хмельницькому.

Строк відбування покарання відраховувати ОСОБА_1 з моменту фактичного поміщення його на гауптвахту.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - нагляд командування військової частини - до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Львівського гарнізону протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація