Справа 1-21/2008р.

ВИРОК

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2008 року військовий місцевий суд Львівського гарнізону у складі:

головуючого - майора юстиції СТРЕЛЬБИЦЬКОГО В.В.,

при секретарі: ТУЗ О.М.,

за участю: державного обвинувача - помічника військового прокурора Тернопільського гарнізону лейтенанта юстиції КАСПРІВА Р.І., підсудного ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні в м. Львові, розглянув кримінальну справу по обвинуваченню військовослужбовця військової частини А 1769 майора ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Пикуловичі Пустомитівського району Львівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, на військовій службі з серпня 1993 року, в тому числі в якості офіцера з серпня 1997 року, начальника служби ракетно-артилерійського озброєння, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 425 ч.1 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2007 року близько 11 години на території навчального центру «Біла», який розташований в с Біла Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_1, будучи військовою службовою особою -начальником служби ракетно-артилерійського озброєння військової частини А 1769 та являючись начальником за посадою та військовим званням по відношенню до старшого сержанта служби за контрактом ОСОБА_2, в порушення вимог ст.ст.3, 4, 9, 11, 17 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п.п. 3.3, 4.5 «Положення про порядок    допуску    військовослужбовців    Збройних    Сил    України    до

2

самостійного виконання робіт та організацію разових робіт в Збройних Сил України», п.п. 7.1.14, 7.1.19, 7.1.26 «Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями», п.п. 1.3, 3.17 «Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті», п. 2.9.3 «Положення про організацію роботи з охорони праці у військових частинах, військово-навчальних закладах, установах, організаціях та на підприємствах Міністерства оборони України», недбало поставився до служби, що виразилося у тому, що під час проведення за його вказівкою робіт з демонтажу пожежної сигналізації у сховищі № 2, не здійснив контроль за дотриманням вимог безпеки та порядком на місці виконання робіт, не контролював хід роботи, не забезпечив потерпілого ОСОБА_2 драбиною, яка б була обладнана пристроєм, що запобігає зсуванню її під час виконання робіт, не проконтролював правильність встановлення драбини.

Внаслідок цих дій ОСОБА_1, під час виконання ОСОБА_2 вищеописаних робіт, драбина, на якій він виконував роботи, зсунулася та разом з ним впала на бетонну поверхню підлоги. В результаті цього потерпілий отримав закриту травму нижньогрудного та поперекового відділів хребта, яка не супроводжувалася розвитком загрозливих для життя явищ, тобто не була небезпечною для життя в момент спричинення, але призвела до тривалого розладу здоров'я і за цією ознакою відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, тобто потерпілому було завдано істотну шкоду.

Допитаний в судовому засіданні підсудній ОСОБА_1 винним себе в пред'явленому звинуваченні визнав повністю та дав покази аналогічні викладеному в описовій частині вироку. При цьому пояснив, що відповідно займаній посаді ОСОБА_2, як начальник складу, являється його підлеглим. Вказівку щодо демонтажу старої пожежної сигналізації він дав всім начальникам складів, в тому числі і потерпілому, особисто. Однак, 23 жовтня 2007 року під час проведення робіт по демонтажу сигналізації ОСОБА_2 він присутній не був та не здійснив контроль за дотриманням вимог безпеки та порядком на місці виконання робіт, не контролював хід робіт і правильність встановлення драбини. У скоєному розкаюється.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні злочину його вина повністю підтверджується наступними, дослідженими в судовому засіданні, доказами.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що 23 жовтня 2007 року близько 9 години, на виконання вказівки майора ОСОБА_1, він прибув у навчальний центр - стрільбище «Біла» з метою демонтажу старої пожежної сигналізації у приміщенні сховища № 2. При цьому він(ОСОБА_2) зауважив, що підсудний не контролював проведенням робіт та взагалі був відсутнім під час їх проведення. Під час робіт драбина на якій він їх виконував зсунулася внаслідок чого він впав спиною на бетонну підлогу сховища № 2, отримавши при цьому травму хребта.

3

Свідок ОСОБА_3, співслужбовець підсудного та потерпілого, в судовому засіданні показав, що вони разом з потерпілим являються начальниками складів служби ракетно - артилерійського озброєння військової частини А1769. При цьому він зауважив, що особисто був присутній при тому, як ОСОБА_1 дав вказівку ОСОБА_2 демонтувати старі пожежні сигналізації.

Протоколом відтворення обстановки та обставин події, проведеним з потерпілим ОСОБА_2, в ході якого останній про дії підсудного дав покази, аналогічні викладеному в описовій частині вироку, також підтверджується вина підсудного у вчиненні злочину.

Як вбачається з висновку судово - технічної експертизи з охорони праці № 1004 від 15 лютого 2008 року майор ОСОБА_1 являвся керівником разових робіт з підвищеною небезпекою по демонтажу пожежної сигналізації, що проводився 23 жовтня 2007 року у приміщенні сховища № 2. При цьому останній, в порушення вимог п.п. 3.3, 4.5 «Положення про порядок допуску військовослужбовців Збройних Сил України до самостійного виконання робіт та організацію разових робіт в Збройних Силах України», п.п. 7.1.14, 7.1.19, 7.1.26 «Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями», п.п. 1.3, 3.17 «Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті», п. 2.9.3 «Положення про організацію роботи з охорони праці у військових частинах, військово-навчальних закладах, установах, організаціях та на підприємствах Міністерства оборони України» не здійснив контроль за дотриманням вимог безпеки та порядком на місці виконання робіт, не контролював хід роботи, не забезпечив старшого сержанта ОСОБА_2 драбиною, яка б була обладнана пристроєм, що запобігає зсуванню її під час виконання робіт та запобіжним поясом, не проконтролював правильність встановлення драбини, допустив до виконання робіт з підвищеною небезпекою особу, яка не пройшла відповідного навчання безпечним методам роботи, не провів цільового інструктажу, був відсутнім на місці під час проведення робіт, що знаходиться у причинному зв'язку з нещасним випадком.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 4 від 18 січня 2008 року у ОСОБА_2 виявлена закрита травма нижньогрудного та поперекового відділів хребта, яка не супроводжувалася розвитком загрозливих для життя явищ, тобто не була небезпечною для життя в момент спричинення, але призвела до тривалого (більше 21 доби) розладу здоров'я і за цією ознакою відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Як вбачається з довідки Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги №256 від 18 лютого 2008 року потерпілий ОСОБА_2 знаходився на лікуванні в період з 23 жовтня по 6 листопада 2007 року та на його лікування витрачено 1089 грн. 33 коп. (одну тисячу вісімдесят дев'ять гривень тридцять три копійки).

Відповідно до довідок військово-медичного клінічного центру Західного регіону № 98 від 11 лютого 2008 року, №577 від 28 березня 2008 року потерпілий ОСОБА_2 знаходився на лікуванні в період з 8 по

4

29 листопада 2007 року та з 29 лютого по 21 березня 2008 року, відповідно, та на його лікування витрачено 4284 грн. (чотири тисячі двісті вісімдесят чотири гривні).

Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_1, будучи військовою службовою особою -начальником служби ракетно-артилерійського озброєння військової частини А 1769 та являючись начальником за посадою та військовим званням по відношенню до потерпілого ОСОБА_2, 23 жовтня 2007 року недбало поставився до служби, внаслідок чого потерпілому було заподіяно тілесні ушкодження середньої тяжкості, що суд визнає істотною шкодою, а тому ці його дії кваліфікує за ст. 425 ч.1 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив цивільні позови про стягнення з ОСОБА_1 коштів в розмірі 1089 грн. 33 коп. на користь фінансового управління Тернопільської міської ради та 4284 грн. на користь військово-медичного клінічного центру Західного регіону витрачених цими закладами на лікування потерпілого ОСОБА_2.

Підсудний ОСОБА_1 дані позови визнав в повному обсязі.

Оцінюючи ці позовні вимоги прокурора та приймаючи до уваги, що лікування потерпілого стало наслідком скоєння ОСОБА_1 даного злочину, суд приходить до висновку, що відповідно до ст. 1206 ЦК України та ст. 93-1 КПК України згадані позови повинні бути задоволені повністю.

Призначаючи підсудному ОСОБА_1 вид і розмір покарання, суд враховує, що він свою вину у скоєнні даного злочину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, до кримінальної відповідальності притягується вперше, по службі характеризується позитивно, вибачився перед потерпілим, потерпілий не має до нього жодних претензій та просить суворо не карати.

Суд, також бере до уваги і думку офіцерського колективу військової частини А1769, який на загальних зборах прийшов до висновку, що підсудний, зважаючи на його особу та його ставлення до виконання ним своїх службових обов'язків до та після вчинення ним злочину гідний продовжити проходити військову службу на займаній посаді.

З врахуванням обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, позитивних даних про його особу та конкретних обставин справи, суд вважає можливим призначити ОСОБА_1 покарання, передбачене санкцією статті 425 ч.1 КК України у вигляді службового обмеження.

Під вартою по даній справі ОСОБА_1 не перебував.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324, 328 КПК України, військовий місцевий суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 425 ч.1 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді службового обмеження строком на 1 (один) рік.

5

Із суми грошового забезпечення засудженого ОСОБА_1 проводити відрахування в дохід держави у розмірі десяти відсотків грошового забезпечення протягом одного року. Під час відбування цього покарання ОСОБА_1 не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - підписку про невиїзд - залишити без змін.

Цивільні позови прокурора задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1:

- на користь Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги 1089 грн. 33 коп. (одну тисячу вісімдесят дев'ять гривень тридцять три копійки);

на користь . військово-медичного клінічного центру Західного регіону 4284 грн. (чотири тисячі двісті вісімдесят чотири гривні).

Після набрання вироком законної сили речові докази по справі, а саме: драбину, вилучену під час огляду місця події 31 жовтня 2007 року та пожежну сигналізацію, які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів військової прокуратури Тернопільського гарнізону - повернути до військової частини А1769 за належністю.

Судові витрати по справі в сумі 1876 гривень 80 копійок за проведення судово-технічної експертизи з охорони праці покласти на засудженого ОСОБА_1 та стягнути з нього цю суму в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Львівського гарнізону протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.