Справа 1- 22 /2008р

ВИРОК

ІМ'ЯМ   УКРАЇНИ

21 квітня 2008 року військовий місцевий суд Львівського гарнізону у відкритому судовому засіданні в м. Львові у складі:

ГОЛОВУЮЧОГО - підполковника юстиції БЕЛЕНИ А.В.,

при секретарі - МЕДВЕДЄВІЙ Л.І., за участю державного обвинувача - військового прокурора Тернопільського гарнізону підполковника юстиції ЗУБАЧА А.Л.,

розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини 3002 «К» старшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Мшанець Теребовлянського району Тернопільської області, українця, громадянина України, з середньо-технічною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2001 року народження, раніше не судимого, на військовій службі за контрактом з 1997 року, заступника командира взводу, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 425 ч. 1 КК України. Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2007 року, близько 6 години 30 хвилин, ОСОБА_1, будучи військовою службовою особою, перебуваючи у складі зустрічної варти спорядженою для проведення обміну спецконтингенту на залізничній станції Тернопіль та виконуючи обов'язки помічника начальника варти, недбало поставився до служби, а саме - отримавши за наказом начальника варти пістолети трьох чатових перших постів трьох спецавтомобілів, повинен був їх передати чатовим третього посту (водіям), але передав лише два пістолета, а пістолет ПМ УХ 5563 у кобурі з двома магазинами, спорядженими 16 набоями, залишив у себе та поклав на сидіння автомобіля поруч із собою. Під час проїзду по вул.  Мазепи у м. Тернополі, ОСОБА_1, провів повторне перезакриття дверці автомобіля, внаслідок чого кобура з вищевказаним пістолетом та набоями випала з автомобіля на проїжджу частину вулиці. По прибуттю у військову частину ОСОБА_1 помітив відсутність зброї, про що доповів командуванню. Вжитими командуванням частини заходами пістолет відшукати не вдалося, він був втрачений, тобто діями ОСОБА_1, була заподіяна істотна шкода. Цього ж дня, близько 7 години 50 хвилин у військову частину надійшла інформація, що загублений пістолет разом з набоями знайдений цивільними особами та знаходиться в Тернопільському MB УМВСУ у Тернопільської області.

2

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому звинуваченні визнав повністю, про обставини вчиненого злочину дав покази, аналогічні викладеному в описовій частині вироку. При цьому він пояснив, що 17 грудня 2007 року перебував у варті - помічником начальника варти по зустрічі спецконтингенту на станції Тернопіль. Цього ж дня, близько 4 години 30 хвилин він у складі варти вибув на обмінний пункт станції Тернопіль, де зустріли потяг з спецконтингентом. Прийнявши спецконтингент, близько 5 години 35 хвилин варта вирушила в ізолятор тимчасового тримання міста Тернополя з метою передати спецконтингент. За наказом начальника варти, він, ОСОБА_1, зібрав у чатових перших постів зброю, яку передав чатовим 3-х постів першого та третього спецавтомобілів, але так як йому необхідно було оформити дорожній журнал то він не встигав передати зброю чатового першого поста другої машини солдата військової служби за контрактом ОСОБА_2, залишив її на зберігання у себе, при цьому одягнувши кобуру на ремінь. У подальшому, вийшовши від чергового ізолятора тимчасового тримання разом зі своєю зброєю та зброєю чатового поста № 1, сів в другий спецавтомобіль, який вирушив у напрямку військової частини. Під час поїздки в автомобілі, він, ОСОБА_1, зняв з ременя кобуру з вищезгаданим пістолетом та поклав його на сидіння праворуч від себе. Тоді ж, під часу руху автомобіля по вул.  Мазепи у м. Тернополі, відчув стукіт правої дверці і вирішив її перезакрити, так як вважав, що остання погано закрита. Саме під час перезакривання дверей кобура разом із пістолетом випала з автомобіля. Після прибуття у військову частину він виявив відсутність зброї, про що доповів начальнику варти. В подальшому, близько 8 години йому, ОСОБА_1, стало відомо, що пістолет знайдено і повернуто до військової частини. У скоєному щиро розкаюється.

Крім особистого визнання підсудним своєї вини, його вина у вчинені злочину підтверджується також іншими, дослідженими в судовому засіданні доказами.

Як вбачається із показів свідка ОСОБА_3, співслужбовця підсудного, 17 грудня 2007 року він входив у склад зустрічної варти -начальником варти, близько 4 години, він, ОСОБА_3, разом з особовим складом варти отримав зброю і вирушили на станцію Тернопіль для зустрічі спецконтингенту. До складу вказаної варти входило 22 військовослужбовці, серед яких був помічник начальника варти ОСОБА_1 та чатовий поста №1 ОСОБА_2. Близько 5 години 20 хвилин на станцію Тернопіль прибув потяг з спецконтингентом, який вони повинні були зустрічати. Прийнявши спецконтингент, близько 5 годин 35 хвилин варта вирушила в ізолятор тимчасового тримання міста Тернополя, куди прибула близько 5 години 40 хвилин. Прибувши в ізолятор тимчасового тримання міста Тернополя, він, ОСОБА_3, віддав наказ ОСОБА_1 зібрати зброю в чатових перших постів, яку той повинен був передати водіям спецавтомобілів. Передавши спецконтингент в ізолятор тимчасового тримання м. Тернополя він вишикував особовий склад варти, перевірив наявність у них зброї. Близько 7 години прибувши в розташування військової частини до нього звернувся ОСОБА_1 та доповів, що втратив зброю. У подальшому, близько 8 години того ж дня від чергового батальйону йому стало відомо, що пістолет знайдено та повернуто в батальйон.

3

Свідок ОСОБА_2, співслужбовець підсудного, в судовому засіданні показав, що 17 грудня 2007 року він входив у склад зустрічної варти чатовим першого поста і близько 4 години у розташуванні роти з кімнати зберігання зброї отримав закріплений за ним пістолет ПМ УХ 5563. Близько 5 години 19 хвилин на станцію Тернопіль прибув потяг зі спецконтингентом. Після того, як спецконтингент було розташовано по спецавтомобілях, вони прибули на обмінний пункт ізолятора тимчасового тримання міста Тернополя, де за наказом начальника варти, він, ОСОБА_2, передав свій пістолет помічнику начальника варти ОСОБА_1. Прибувши в розташування військової частини, він звернувся до ОСОБА_1, щоб останній повернув йому пістолет для здачі черговому батальйону. Однак виявилося, що зброї у ОСОБА_1 немає, про що доповіли начальнику варти.

Із показів свідка ОСОБА_4, оперативного чергового Тернопільського MB УМВСУ України у Тернопільській області, вбачається, що 17 грудня 2007 року він знаходився на чергуванні і близько 7 години отримав по телефону від охоронника ПП «Вітязь» ОСОБА_5, повідомлення про те, що ним знайдено пістолет ПМ з набоями до нього. Отримавши вказану інформацію він, ОСОБА_4, направив водія чергового автомобіля на вул.  Танцорова, 20. Через 10 хвилин заявника було доставлено в міський відділ УМВСУ у Тернопільській області, де останній повідомив, що цього ж дня, близько 6 години 30 хвилин йдучи по вулиці Мазепи неподалік «Укргазбанку» знайшов пістолет з набоями, який вирішив здати в міліцію. Про знайдену зброю він, ОСОБА_4, повідомив командуванню військової частини 3002 «К», так як, знав що вранці по цій вулиці проїжджає варта, яка конвоює спецконтингент. Близько 7 години 15 хвилин командир частини прибув до Тернопільського міського відділу УМВСУ у Тернопільській області та назвав марку і номер пістолета, який втрачено вартою підпорядкованої йому частини, після чого пістолет ПМ УХ 5563 в кобурі з 16 набоями до нього був відданий командиру частини.

Протоколом відтворення обстановки та обставин події, проведеного з ОСОБА_1, де він показав яким чином ним було втрачено 17 грудня 2007 року пістолет ПМ УХ 5563 з 16 набоями, також підтверджується вина підсудного у вчиненні злочину.

Як видно з висновку військово-статутної експертизи № 1/244 від 26 березня 2008 року, що при конвоюванні спецконтингенту 17 грудня 2007 року помічником начальника зустрічної варти 4-го батальйону військової частини 3002 старшим сержантом військової служби за контрактом ОСОБА_1. порушено вимоги ст. 347 Статуту бойової служби військ внутрішньої та конвойної охорони, п. п. 4.3, 4.5 «Інструкції із заходів безпеки при поводженні з табельною вогнепальною зброєю». Зокрема, ОСОБА_1, отримавши пістолет від чатового першого поста солдата ОСОБА_2 водію спецавтомобіля ОСОБА_6 не передав, а залишив його на зберігання в себе. При цьому, ігноруючи вимоги чинного законодавства зняв з ременя отриманий від ОСОБА_2 пістолет ПМ УХ 5563 у кобурі з 2-ма магазини спорядженими 16-ма набоями та поклав цю зброю на сидіння автомобіля поруч себе, при цьому у процесі несення служби постійно не контролював наявність пістолета, що призвело до його втрати. При дотриманні ОСОБА_1 заходів безпеки при поводжені з табельною вогнепальною зброєю, а саме вимог п. п. 3.4, 4.5 «Інструкції із заходів безпеки при поводженні з табельною вогнепальною зброєю» можливість втрати пістолета

4

ПМ УХ 5563, у кобурі з 2-ма магазини спорядженими 16-ма набоями до нього, виключається.

З книги видачі та приймання зброї і боєприпасів 4 батальйону та наказу командира військової частини 3002 ВВ МВС України № 674 від 26.12.2007 року, вбачається, що пістолет ПМ УХ 5563 закріплений за солдатом військової служби за контрактом ОСОБА_2. і 17 грудня 2007 року видавався йому та в цей же день був повернутий до кімнати зберігання зброї.

З висновку судово-балістичної експертизи № 1-252/08 від 21.02.2008 року вбачається, що втрачений 17 грудня 2007 року помічником начальника зустрічної варти старшим сержантом ОСОБА_1 пістолет № УХ 5563 є нарізною вогнепальною зброєю, 9-го калібру, справний та придатний для проведення стрільби.

З припису командира військової частини 3002 «К» № 292 17.12.2007 року, вбачається, що до складу зустрічної варти входили військовослужбовці 8 роти 4 батальйону, в тому числі, помічником начальника варти - старший сержант військової служби за контрактом ОСОБА_1, чатовим першого поста - солдат військової служби за контрактом ОСОБА_2.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 будучи військовою службовою особою - помічником начальника зустрічної варти, 17 грудня 2007 року недбало поставився до служби, що призвело до втрати вогнепальної зброї, суд розцінює це як заподіяння істотної шкоди, а тому ці дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 425 ч. 1 КК України.

Призначаючи підсудному вид і розмір покарання, суд враховує, що він свою вину визнав повністю і у вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, до кримінальної відповідальності притягується вперше, має на утриманні малолітню дитину, позитивно характеризується по службі, має державну нагороду.

Суд бере до уваги і те, що вчинення ОСОБА_1 даного злочину в значній мірі сприяла відсутність належного контролю за несенням служби у зустрічній варті особовим складом з боку командування військової частини.

З врахуванням обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, позитивних даних про його особу та конкретних обставин справи, суд приходить до переконання, що виправлення ОСОБА_1 може бути досягнуто без відбування покарання, та знаходить можливим застосувати до нього ст.75 КК України, на підставі якої звільнити його від відбування покарання з випробуванням. Під вартою по цій справі ОСОБА_1 не перебував. Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 425 ч.1 КК України, на підставі якої позбавити його волі строком на 1 (один) рік.

У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування цього покарання з випробуванням та іспитовим строком 1 (один) рік. Вирок у

5

виконання не приводити, якщо засуджений протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 слідуючи обов'язки:

·     не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи;

·     повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - підписку про невиїзд - до набрання вироком законної сили залишити без зміни.

Речові докази по справі: пістолет ПМ УХ 5563; документи видачі зброї та боєприпасів 4 батальйону, які знаходяться на відповідальному зберіганні у військовій частині 3002 «К», після набрання вироком законної сили, вважати повернутими за належністю.

Судові витрати по справі в сумі 486 (чотириста вісімдесят шість) грн. 77 коп.3а проведення по даній кримінальній справі судово-балістичної експертизи покласти на засудженого ОСОБА_1 та стягнути з нього цю суму в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Львівського гарнізону протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.