Справа 1 - 45 /2007р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2007 року військовий місцевий суд Львівського гарнізону у складі:

головуючого - майора юстиції СТРЕЛЬБИЦЬКОГО В.В.,

при секретарі: ТУЗ О.М.,

за участю: державного обвинувача - військового прокурора Тернопільського гарнізону підполковника юстиції МИХАЛЬЧУКА В.І., підсудного ОСОБА_3

у відкритому судовому засіданні в м. Львові,

розглянув кримінальну справу по обвинуваченню військовослужбовця строкової служби військової частини А 1769 солдата

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Семенів Теребовлянського району Тернопільської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, неодруженого, раніше не судимого, на військову службу призваного в листопаді 2006 року Теребовлянським РВК Тернопільської області, номера обслуги 1-ої гаубичної артилерійської батареї 1-го гаубичного артилерійського дивізіону,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 407 ч.1 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

7 жовтня 2007 року близько 10 години ОСОБА_3 було надано звільнення з розташування військової частини з якого він повинен був повернутися до 21 години цього ж дня, після чого останній направився до помешкання свого батька, яке знаходиться в с Семенів Теребовлянського району Тернопільської області, де проводив час на власний розсуд, зокрема, зустрічався з батьком та друзями. Близько 19 години 30 хвилин того ж дня родич ОСОБА_3 -громадянин ОСОБА_4 підвіз його на власному автомобілі в м. Тернопіль

2

неподалік розташування військової частини А 1769. Однак, ОСОБА_3, злякавшись притягнення до дисциплінарної відповідальності за повернення із звільнення в стані алкогольного сп'яніння, маючи на меті тимчасово ухилитись від військової служби, без поважних причин, не прибув у розташування військової частини та знову направився до місця проживання свого батька, куди прибув близько 22 години.

В подальшому ОСОБА_3 переодягнувся у цивільний одяг та направився в лісопосадку, яка знаходиться неподалік с Семенів, де переховувався до вечора 14 жовтня 2007 року, після чого повернувся до місця прожийання свого батька, а близько 9 години 15 жовтня 2007 року добровільно з'явився у Тернопільське зональне відділення Військової служби правопорядку Західного територіального управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України. Наміру ухилитись від військової служби терміном більше місяця або взагалі він не мав.

Допитаний в судовому засіданні підсудній ОСОБА_3, винним себе в пред'явленому звинуваченні визнав повністю та дав покази аналогічні викладеному в описовій частині вироку. При цьому він пояснив, що дійсно 7 жовтня 2007 року йому було надане звільнення з розташування військової частини та близько 12 години цього ж дня він прибув до місця проживання свого батька - с Семенів. Прибувши додому, він, поспілкувуавшись зі своїм батьком, зателефонував до свого знайомого гр. ОСОБА_5 та домовився з останнім про зустріч та направився на неї. Зустрівшись біля 13 години в м. Теребовля, вони направились до бару де на протязі приблизно однієї години розпили 0, 5 літра горілки, після чого направились до іншого бару. В цьому барі вони теж випили 0, 5 літра горілки та близько 18 години він(ОСОБА_3) зателефонував свому родичу гр. ОСОБА_4 та попросив того підвезти його до м. Тернопіль до військової частини на що останній погодився. Прибувши до м. Тернопіля, він злякаввся, що буде покараний командуванням за прибуття із звільнення у нетрезвому стані та вирішив повернутись до с Семенів. Коли він прибув додому, батька там не було і тоді ОСОБА_3, переодягнувшись у цивільний одяг, направився в лісопосадку, де переховувся до вечора 14 жовтня 2007 року. Ввечері цього ж дня він прибув до батька для того, щоб зранку звернутись до правоохоронних органів та повернутися в частину, що в подальшому і зробив. Наміру ухилитись від військової служби терміном більше місяця або взагалі він не мав. У скоєному розкаюється.

Свідок ОСОБА_6, офіцер групи організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Тернопільського зонального відділення Військової служби правопорядку, в судовому засіданні показав, що 8 жовтня 2007 року він отримав довідку про неприбуття ОСОБА_3 із звільнення та негайно направився до с Семенів для організації його розшуку. Там він зустрів старшого лейтенанта ОСОБА_7 та вони втрьох, разом з батьком ОСОБА_3. - ОСОБА_8 проводили розшук сина останнього, але він ні до чого не призвів. Зранку 15 жовтня 2007 року йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_3 та повідомив, що хоче повернутися до частини,

3

після чого він(ОСОБА_6) прибув до с Семенів та, забравши ОСОБА_3, на власному автомобілі доставив його до Тернопільського зонального відділення Військової служби правопорядку.

Свідок ОСОБА_7, безпосередній командир підсудного, показав, що близько 21 години він, отримавши доповідь про неприбуття із звільнення ОСОБА_3, одразу направився до місця проживання батька ОСОБА_3 - с Семенів. Прибувши туди, він разом з ОСОБА_6 та батьком ОСОБА_3 організували розшукові заходи, однак вони ні до чого не призвели. 15 жовтня 2007 року ОСОБА_3 добровільно прибув до місця служби.

Як вбачається з оглянутого в судовому засіданні протоколу огляду звільнених першого гаубичного артилерійського дивізіону - ОСОБА_3 мав прибути із звільнення о 21 годині 7 жовтня 2007 року, але прибув до частини о 10 годині 10 хвилин 15 жовтня цього ж року.

Відповідно до довідки ВЛК ОСОБА_3 визнаний придатним до військової служби.

Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_3 не з'явився вчасно без поважних причин на службу із звільнення з частини в період з 7 по 15 жовтня 2007 року, тобто тривалістю понад три доби, але не більше місяця. Ці дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст. 407 ч.1 КК України.

Призначаючи підсудному ОСОБА_3 вид і розмір покарання, суд враховує, що він свою вину у скоєнні даного злочину визнав повністю, активно сприяв розкриттю злочину, з'явився із зізнанням, у вчиненому щиро розкаявся, до кримінальної відповідальності притягується вперше, по службі характеризується позитивно.

З врахуванням обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, позитивних даних про його особу та конкретних обставин справи, суд вважає можливим застосувати до підсудного ст.69 КК України, у відповідності до якої при призначенні ОСОБА_3 міри покарання перейти до іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції статті 407 ч.1 КК України - застосувати до нього ст. 60 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 407 ч.1 КК України, на підставі якої, з застосуванням ст.ст. 69, 60 КК України, призначити йому покарання у виді арешту строком на 2 (два) місяці з відбуванням покарання на гауптвахті Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку в м. Хмельницькому.

4

Строк відбування покарання відраховувати ОСОБА_3 з моменту фактичного поміщення його на гауптвахту.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 - нагляд командування військової частини - до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Львівського гарнізону протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.