Справа 1-27/2007р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2007 року військовий місцевий суд Львівського гарнізону у складі:

головуючого - капітана юстиції СТРЕЛЬБИЦЬКОГО В.В.,

при секретарі: МЕДВЕДЄВІЙ Л.І.,

за участю: державного обвинувача - старшого помічника військового прокурора Львівського гарнізону капітана юстиції ЗБАРАЩУКА Д.В., потерпілого ОСОБА_2, підсудного ОСОБА_1, захисника підсудного - адвоката ОСОБА_5"

у відкритому судовому засіданні в м. Львові,

розглянув кримінальну справу по обвинуваченню військовослужбовця військової частини А 4514 старшого лейтенанта

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Гречани Волочиського району Хмельницької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, на військовій службі з липня 2000 року, командира взводу охорони роти охорони, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 424 ч.2 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

16 червня 2007 року близько 3 години в спальному приміщенні № 2 розташування роти охорони військової частини А 4514, яка дислокується в м.Львові, ОСОБА_1, являючись військовою службовою особою та начальником за посадою і військовим званням для солдата ОСОБА_2, перебуваючи в нетверезому стані, будучи невдоволеним тим, що останній спав в цей час у спальному приміщенні роти охорони, застосував фізичне насильство до останнього, а саме: розбудив ОСОБА_2та наніс йому два удари лівою рукою в голову, від чого той відчув фізичний біль та моральне приниження.

Допитаний в судовому засіданні підсудній ОСОБА_1 винним себе в пред'явленому звинуваченні визнав повністю та дав покази аналогічні

2

викладеному в описовій частині вироку. При цьому він пояснив, що 16 червня 2007 року близько 3 години ночі він та прапорщик ОСОБА_3 прибули у розташування військової частини А 4514 в стані алкогольного сп'яніння. В спальному приміщенні №2 він помітив, що крім солдат його взводу, також ночують солдати ОСОБА_6 та ОСОБА_2. Він (ОСОБА_1) вважаючи, що вказані військовослужбовці не належать до особового складу взводу охорони, а тому вони не повинні спати в спальному приміщенні № 2, підійшов до ОСОБА_2 та розбудив його і вигнав останнього зі спального приміщення, після чого одразу направився до ОСОБА_6 та розбудив його. Коли ОСОБА_6 проснувся то він (ОСОБА_1) наніс йому два удари долонею лівої руки по потиличній частині голови. У скоєному розкаюється.

Крім особистого визнання вина підсудного ОСОБА_1 у скоєнні даного злочину підтверджується також слідуючими, дослідженими в судовому засіданні, доказами.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що 16 червня 2007 року близько 3 години ночі він проснувся від того, що відчув, як хтось з нього зірвав ковдру та при цьому кричав нецензурною лайкою, щоб він встав. Спросоння він помітив, що ковдру з нього зірвав незнайомий йому чоловік в цивільному одязі, як він пізніше дізнався це був ОСОБА_1. Він (ОСОБА_2) запитав цього чоловіка хто він, та що він хоче і при цьому встав з ліжка. Після цього цей чоловік наніс йому два удари лівою рукою в голову. Від вказаних ударів він відчув фізичний біль та моральне приниження.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3, колишній співслужбовець ОСОБА_1, показав, що 16 червня 2007 року близько З години ночі він та ОСОБА_1 прийшли у військову частину А 4514, щоб переночувати, оскільки було вже пізно та вони двоє перебували в нетверезому стані. ОСОБА_1 піднявся в розташування роти охорони, а він залишився на вулиці, оскільки спілкувався по мобільному телефону. Він піднявся на другий поверх через 5 хвилин після того, як туди піднявся ОСОБА_1 та почув, що із спального приміщення № 2 лунали крики та нецензурна лайка з боку ОСОБА_1, який виганяв солдат із спального приміщення. Він (ОСОБА_3) одразу зайшов в спальне приміщення та побачив, що ОСОБА_1 двічи вдарив ОСОБА_2 долонею лівої руки по потиличній частині голови. Він (ОСОБА_3) одразу направився до ОСОБА_1 та вивів його із спального приміщення в коридор.

Свідок ОСОБА_7, військовослужбовець строкової служби військової частини А 4514, в судовому засіданні показав, що 15 червня 2007 року він заступив в добовий наряд по роті охорони черговим роти. Приблизно о другій годині ночі він направився відпочивати в спальне приміщення № 2. Близько третьої години ночі в спальне приміщення зайшов ОСОБА_1 по зовнішньому виду якого було видно, що він знаходиться в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 підійшов до ліжка на якому спав ОСОБА_2, нецензурно лаючись, розбудив останнього і вигнав його із спального приміщення в коридор. Після цього ОСОБА_1 направився до ліжка на якому спав ОСОБА_2, нецензурно лаючись розбудив його та наказав вийти із спального приміщення, на що останній запитав ОСОБА_1 хто він такий та що він хоче, а той у відповідь одразу наніс йому (ОСОБА_2) два удари лівою рукою в голову. В цей момент в спальне приміщення зайшов ОСОБА_3, який вивів ОСОБА_1 із спального приміщення в коридор

Протоколами відтворення обстановки та обставин події, проведених з потерпілим ОСОБА_2, свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_4, кожним окремо, в ході яких вони про дії ОСОБА_1 дали покази аналогічні даним в судовому засіданні, також підтверджується вина підсудного у вчиненні злочину.

Відповідно до наказу Командувача Сухопутними військами ЗСУ № 123 від 14 березня 2007 року ОСОБА_1 призначений на посаду командира взводу охорони роти охорони військової частини А 4514.

Згідно наказу командира військової частини А 4514 № 72 від 11 квітня 2007 року солдат ОСОБА_2 тимчасово прикомандировании до роти охорони військової частини А4514.

Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_1, являючись військовою службовою особою та начальником для солдата ОСОБА_2 застосував насильство щодо останнього, як до підлеглого, а тому ці його дії суд кваліфікує за ст. 424 ч.2 КК України.

Оскільки ОСОБА_1 скоїв даний злочин в стані алкогольного сп'яніння, то суд визнає це обставиною, що обтяжує його покарання.

Разом з тим, призначаючи підсудному ОСОБА_1 вид і розмір покарання, суд враховує, що він до кримінальної відповідальності притягується вперше, у вчиненому щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, за час проходження військової служби так і до неї характеризується позитивно, жодних тяжких наслідків від вчинених ним дій не наступило, вибачився перед потерпілим, який не має до нього жодних претензій та просить суд його суворо не карати.

Суд приймає до уваги і сімейний стан підсудного, який має на утриманні вагітну дружину.

Враховуючи конкретні обставини вчиненого ОСОБА_1 злочину, а також ті обставини, що пом'якшують покарання підсудного, з врахуванням позитивних даних про його особу, суд визнає їх такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, а тому знаходить можливим відповідно до ст. 69 КК України призначити ОСОБА_1 покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією статті 424 ч. 2 ЮС України. Крім того, враховуючи обставини справи та особу підсудного, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 статтю 58 КК України, відповідно до якої замість позбавлення волі призначити йому покарання, у вигляді службового обмеження на той самий строк.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд

ЗАСУДИВ:

4

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 424 ч.2 КК України, на підставі якої, із застосуванням ст.69 КК України, позбавити його волі строком на 1(один) рік.

Застосувати до ОСОБА_1 ст. 58 КК України, відповідно до якої замість позбавлення волі призначити йому покарання у вигляді службового обмеження на той самий строк - 1(один) рік.

Із суми грошового забезпечення засудженого ОСОБА_1 проводити відрахування в дохід держави у розмірі десяти відсотків грошового забезпечення протягом одного року. Під час відбування цього покарання ОСОБА_1 не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - підписку про невиїзд - залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Львівського гарнізону протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.