Справа 1-17 /2008р.

ВИРОК

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

11 квітня 2008 року військовий місцевий суд Львівського гарнізону у складі:

головуючого-майора юстиції СТРЕЛЬБИЦЬКОГО В.В.,

при секретарі: ТУГОВИЧ СМ., за участю: державного обвинувача - помічника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону старшого лейтенанта юстиції КОЗАЧУКА О.О., потерпілого ОСОБА_2, підсудного ОСОБА_1, у відкритому судовому засіданні в м. Львові, розглянув   кримінальну   справу   за   обвинуваченням   військовослужбовця військової частини А 2847 солдата ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дрогобич Львівської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, раніше не судимого, призваного на військову службу в листопаді 2007 року Дрогобицьким РВК Львівської області, водія-електрика радіолокаційної станції батареї управління та радіолокаційної розвідки, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 406 ч.2 КК України Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

25 лютого 2008 року близько 7 години, перебуваючи в приміщенні підрозділу роти молодого поповнення військової частини А2847, яка розташована в м. Стрий Львівської області, ОСОБА_1 порушив статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що виразилося в тому, що він, будучи незадоволеним поведінкою солдата ОСОБА_2, який не приймав участі у наведенні порядку в підрозділі, маючи на меті показати свою уявну перевагу над      останнім,      принизити      його      честь      і      гідність,      штовхнув

2

ОСОБА_2 долонями обох рук в груди, після чого кулаком правої руки наніс йому удар в ділянку лівого ока та ще раз долонями обох рук штовхнув його у груди.

Внаслідок цих дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 були заподіяні легкі тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці верхньої повіки лівого ока.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у пред'явленому звинуваченні визнав повністю та дав покази аналогічні викладеному в описовій частині вироку. При цьому він показав, що дійсно 25 лютого 2008 року приблизно о 7 годині, він знаходився в приміщенні казарми роти молодого поповнення. Разом з іншими військовослужбовцями, серед яких були ОСОБА_2 та брати ОСОБА_3, вони отримали вказівку від чергового по підрозділу навести у вказаному приміщенні порядок. Однак ОСОБА_2 не поспішав виконувати поставлене завдання та він(ОСОБА_1) зробив йому з даного приводу зауваження і попросив його взяти участь у вирівнюванні ліжок, у відповідь на що той відмовився. Ця поведінка ОСОБА_2 його обурила і, підійшовши впритул до нього, він штовхнув потерпілого долонями обох рук в груди, після чого кулаком правої руки наніс йому удар в ділянку лівого ока та ще раз долонями обох рук штовхнув у груди. У вчиненому розкаюється.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні злочину його вина повністю підтверджується слідуючими, дослідженими в судовому засіданні, доказами.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що 25 лютого 2008 року, після проведення ранкової фізичної зарядки, він разом із іншими військовослужбовцями свого підрозділу за вказівкою чергового роти наводив порядок у підрозділі. Втомившись після ранкової фізичної зарядки, він встав відпочити і це обурило підсудного та він, використовуючи нецензурну лексику, почав висловлювати своє незадоволення з приводу того, що він не прибирає разом з усіма. Після цього ОСОБА_1 підійшов до нього(ОСОБА_2) та долонями обох рук штовхнув в груди, кулаком правої руки наніс йому удар в ділянку лівого ока та ще раз долонями обох рук штовхнув його у груди.

Свідок ОСОБА_3., співслужбовець ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в судовому засіданні показав, що 25 лютого 2008 року, після ранкової фізичної зарядки, приймав участь у прибиранні спального приміщення підрозділу. Під час прибирання він чув словесну сварку між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також бачив, як підсудний штовхнув потерпілого.

Протоколами відтворення обстановки та обставин події, проведеними з підсудним ОСОБА_1, потерпілим ОСОБА_2, свідком ОСОБА_3, в ході яких підсудний про свої дії, а потерпілий та свідок про дії ОСОБА_1 дали покази, що за своїм змістом відповідають показам

3

даним в судовому засіданні, теж підтверджується вина підсудного у вчиненні злочину.

Як вбачається з висновку судово-медичної експертизи №269/205-Е від 13 березня 2008 року у ОСОБА_2 малися тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці верхньої повіки лівого ока, який утворився від ударної дії тупого твердого предмета та відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Відповідно до витягів з наказів командира військової частини А 2847 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відносинах підлеглості між собою не перебували.

Військово-лікарською комісією ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби.

Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_1 порушив статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості та застосував по відношенню до потерпілого ОСОБА_2 фізичне насильство, що виявилося в заподіянні останньому легких тілесних ушкоджень, а тому ці дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 406 ч.2 КК України.

Призначаючи підсудному ОСОБА_1 вид і розмір покарання, суд враховує, що він свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, до кримінальної    відповідальності    притягується    вперше, по службі характеризується позитивно, щиро розкаявся, вибачився перед потерпілим, потерпілий не має до нього жодних претензій та просить суворо не карати.

Суд приймає до уваги і те, що скоєнню даного злочину сприяв низький рівень контролю за проходженням служби військовослужбовцями строкової служби з боку командування частини та безпосередніх начальників.

З врахуванням обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, даних про його особу та конкретних обставин справи, суд вважає можливим застосувати до підсудного ст.69 КК України, у відповідності до якої при призначенні ОСОБА_1 міри покарання перейти до іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції статті 406 ч.2 КК України - застосувати до нього ст. 60 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 406 ч.2 КК України, на підставі якої, з застосуванням ст.ст. 69, 60 КК України, призначити йому покарання у виді арешту строком на З (три) місяці з відбуванням покарання на гауптвахті Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку в м. Хмельницькому.

4

Строк відбування покарання відраховувати ОСОБА_1 з моменту фактичного поміщення його на гауптвахту.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - нагляд командування військової частини - до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Після набрання вироком законної сили речовий доказ по справі, а саме: медичну книжку солдата строкової служби військової частини А2847 ОСОБА_2, яка знаходиться на відповідальному зберіганні в останнього - вважати повернутою йому за належністю.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Львівського гарнізону протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.