Справа 1-9 /2008р.

ВИРОК

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

26 лютого 2008 року військовий місцевий суд Львівського гарнізону у складі:

головуючого - майора юстиції СТРЕЛЬБИЦЬКОГО В.В., при секретарі: ТУЗ О.М.,

за участю: державного обвинувача - заступника військового прокурора Західного регіону України старшого радника юстиції ДАВИДОВА О.А., підсудного ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні в м. Львові,

розглянув кримінальну справу по обвинуваченню військовослужбовця військової частини А 1349 солдата

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Олександрія Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, раніше не судимого, на військову службу призваного в травні 2007 року Олександрійським ОМВК Кіровоградської області, стрільця 1 відділення 2 взводу роти охорони,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 406 ч. 2 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2008 року близько 13 години, перебуваючи поблизу входу до спортивного залу військової частини А1349, яка розташована в м. Івано-Франківську, ОСОБА_1 порушив статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що виразилося в тому, що він, будучи незадоволеним тим, що солдат ОСОБА_2 засуджував його(ОСОБА_1) за самовільну відлучку поза межі військової частини, маючи на меті показати свою уявну перевагу над фізично слабшим співслужбовцем та принизити честь і гідність останнього, штовхнув ОСОБА_2 обома руками в груди, потім кулаком правої

2

руки наніс один удар у ніс, один удар в груди, та правою ногою завдав двох ударів в ділянку ліктьового суглоба правої руки та стегна лівої ноги останнього.

Внаслідок цих дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 були заподіяні легкі тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці правого ліктьового суглоба.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у пред'явленому звинуваченні визнав повністю та дав покази аналогічні викладеному в описовій частині вироку. При цьому він показав, що 21 січня 2008 року приблизно о 13 годині, проходячи поблизу входу в спортзал частини, він побачив ОСОБА_2, підійшов до нього та сказав, що йому не подобається те, що останній розповідає всім про його самовільне залишення військової частини. Після цього він(ОСОБА_1) штовхнув ОСОБА_2 обома руками в груди, кулаком правої руки завдав йому один удар в груди та один удар в ділянку носа. Внаслідок цих його дій ОСОБА_2 присів на почіпки та закрив своє обличчя двома руками. В той час він(ОСОБА_1) наніс ОСОБА_2 один удар правою ногою в обличчя, але той ухилився і удар прийшовся йому в праву руку в ділянку ліктьового суглобу. Одразу після цього він наніс ОСОБА_2 один удар правою ногою в ділянку стегна лівої ноги. У вчиненому розкаюється.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні злочину його вина повністю підтверджується наступними, дослідженими в судовому засіданні, доказами.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що 21 січня 2008 року близько 13 години біля входу в спортзал частини проходив ОСОБА_1. Побачивши його, ОСОБА_1 підійшов до нього та почав в підвищеному тоні висловлювати в його адресу образливі слова та ненормативну лексику. При цьому ОСОБА_1 схопив його за бушлат, штовхнув обома руками в груди, наніс кулаком правої руки удар в ділянку грудної клітки та удар в ділянку носа. Від останнього удару він, відчувши біль, закрив обличчя долонями обох рук та присів. В цей момент ОСОБА_1 завдав йому своєю правою ногою один удар в ділянку ліктя правої руки та один удар в ділянку стегна лівої ноги. Від отриманих ударів він(ОСОБА_2) відчув фізичний біль та моральне приниження.

Свідок ОСОБА_3, військовослужбовець строкової служби військової частини А1349, в судовому засіданні показав, що 21 січня 2008 року він бачив, як близько 13 години біля дверей спортзалу ОСОБА_1 почав висловлювати на адресу ОСОБА_2 ненормативну лексику після чого між ними почалася суперечка. В ході цієї суперечки ОСОБА_1 застосував фізичне насильство по відношенню до ОСОБА_2, а саме: обома руками штовхнув його в груди, наніс йому удар кулаком правої руки в ділянку носа та правою ногою наносив удари в тулуб останнього.

Як вбачається з показів свідка ОСОБА_4, начальника телефонно-телеграфного центру вузла зв'язку БЗ та РТЗ військової частини А1349, близько 13 години 21 січня 2008 року він, вийшовши з речового складу

3

частини, помітив, що поблизу входу в спортзал відбувається бійка за участю двох солдат, одним з яких був ОСОБА_2, а прізвище другого йому було невідомо. Вказаний невідомий військовослужбовець наніс ОСОБА_2 удар правою ногою в ділянку стегна лівої ноги.

З показів свідка ОСОБА_5, військовослужбовця строкової служби військової частини А1349, вбачається, що 21 січня 2008 року близько 13 години, коли він прибирав сміттєзвалище частини, яке знаходиться біля спортзалу, він почув, що поблизу входу у вказаний спортзал на підвищених тонах сперечаються військовослужбовці згаданої частини одним з яких був ОСОБА_1. Після цього він(ОСОБА_5) помітив, що ОСОБА_1 застосовує насильство до військовослужбовця з яким сперечався, намагаючись завдавати йому удари кулаками в різні ділянки тіла, висловлюючи при цьому на його адресу ненормативну лексику. Крім цього, він бачив, як ОСОБА_1 намагався нанести удар лівою ногою в стегно лівої ноги вищевказаного військовослужбовця.

Протоколами відтворення обстановки та обставин події, проведеними з підсудним ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2, кожним окремо, в ході яких підсудний про свої дії, а потерпілий про дії ОСОБА_1 дали покази аналогічні даним в судовому засіданні та показали порядок і механізм застосування насильства з боку підсудного по відношенню до потерпілого, теж підтверджується вина підсудного у вчиненні злочину.

Як вбачається з висновку судово-медичної експертизи № 96/66/Е від 30 січня 2008 року у ОСОБА_2 малися тілесні ушкодження: синець в ділянці правого ліктьового суглоба, який утворився від дії тупого твердого предмета, міг утворитися при нанесенні удару таким в ділянку правого ліктьового суглоба, так і при падінні і ударі до такого вказаною ділянкою, може відповідати терміну, вказаному в описовій частині вироку, і відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Відповідно до витягів з наказів командира військової частини А 1349 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проходять військову строкову службу у військовій частині А1349 та у відносинах підлеглості між собою не перебувають.

Військово-лікарською комісією ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби.

Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_1 порушив статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості та застосував по відношенню до потерпілого ОСОБА_2 фізичне насильство, що виявилося в заподіянні останньому легких тілесних ушкоджень, а тому ці дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 406 ч.2 КК України.

Призначаючи підсудному ОСОБА_1 вид і розмір покарання, суд враховує, що він свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, активно сприяв розкриттю злочину, з'явився із зізнанням, до кримінальної відповідальності притягується вперше,    щиро розкаявся, вибачився перед

4

потерпілим, потерпілий не має до нього жодних претензій та просить його суворо не карати.

Крім цього, суд враховує сімейний стан підсудного, який являється єдиною дитиною в сім'ї, а батько в нього помер.

З врахуванням обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, даних про його особу та конкретних обставин справи, суд вважає можливим застосувати до підсудного ст.69 КК України, у відповідності до якої при призначенні ОСОБА_1 міри покарання перейти до іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції статті 406 ч.2 КК України - застосувати до нього ст. 60 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 406 ч.2 КК України, на підставі якої, з застосуванням ст.ст. 69, 60 КК України, призначити йому покарання у виді арешту строком на 4 (чотири) місяці з відбуванням покарання на гауптвахті Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку в м. Хмельницькому.

Строк відбування покарання відраховувати ОСОБА_1 з моменту фактичного поміщення його на гауптвахту.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - нагляд командування військової частини - до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Львівського гарнізону протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.