УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2008 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Томенчука Б.М. ,
суддів: Гриновецького Б.М. , Кривобокової Н.М. ,
з участю прокурора Грищука В.І.,
розглянувши 19.06.2008 року у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на постанову Коломийського міськрайонного суду від 11 березня 2008 року, -
встановила:
Вказаною постановою ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, який засуджений по даній справі 5.09.2003 року Ленінським районним судом, м. Миколаїв за ст. ст. 152 ч.3, 69, 153 ч.3, 70 КК України на 6 років позбавлення волі відмовлено в умовно-достроковому звільненні.
В апеляції на постанову засуджений ОСОБА_1 вважає, що, незважаючи на те, що він відбуває покарання за тяжкий злочин, суд необгрунтовано відмовив йому в умовно-достроковому звільненні, оскільки протягом усього часу відбування покарання він своєю поведінкою та чесною працею, про що у своєму поданні зазначає і адміністрація ВК-41, довів, що він став на шлях виправлення. Залишок по цивільному позову, який є незначним, зобов'язується сплатити повністю. Просить його апеляцію задовольнити. Постанову суду скасувати та прийняти рішення про його умовно-дострокове звільнення.
Справа №11-236/2008 р. Головуючий у І інстанції Васильковський В.М.
Доповідач: Томенчук Б.М.
2
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора про обґрунтованість постанови та безпідставність апеляції, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи та мотиви апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, суд, відмовляючи ОСОБА_1 в умовно-достроковому звільненні обгрунтовано вказав на те, що, оскільки, ОСОБА_1 відбуває покарання за особливо тяжкий злочин і не довів своє виправлення, цивільний позов потерпілій не відшкодував тому і не вбачає підстав для його умовно-дострокового звільнення.
Застосування умовно-дострокового звільнення до засуджених відповідно до ст. 81 КК України є правом, а не обов'язком суду.
Отже, посилання засудженого на те, що суд безпідставно не застосував до нього норму вищевказаного закону, є необгрунтованим і колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Коломийського міськрайонного суду від 11 березня 2008 року відносно нього - без змін.