Справа №22ц-21589\08

Категорія № 26 (2)

Головуючий в 1-й   інстанції -

Шум Л.І.

Доповідач - Барильська А.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах  апеляційного  суду Дніпропетровської області

в  складі: головуючого - судді Ляховської І.Є.

суддів - Барильської А.П., Карнаух В.В. при  секретарі - Євтодій К.С.

за участю: представника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - Лутоніної Надії Володимирівни та позивачки ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 травня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, третя особа відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» про перерахунок сум відшкодування шкоди та стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі Відділення Фонду), відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (надалі ВАТ «КЗРК») про перерахунок сум відшкодування шкоди і стягнення компенсації. Під час розгляду справи позивачка неодноразово уточнювала свої позовні вимоги та просила суд стягнути з Відділення Фонду на її користь недоплату по щомісячним страховим виплатам за період з 24.01.2003 року по 01.11.2005 року в сумі 5661,30 грн. та щомісячно виплачувати по 253,22 грн., починаючи з 01.11.2005 року до зміни обставин, що тягнуть перерахунок;

також, ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про залишення її позову до ВАТ «КЗРК» про стягнення недоплат, компенсації та поновлення процесуального строку для звернення до суду, позовних вимог до Відділення Фонду за період з 01.04.2001 року по 24.01.2003 року без розгляду.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 травня 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Відділення Фонду на її користь недоплату по страховим виплатам за період з 24.01.2003 року по 01.11.2005 року в сумі 4825,23 грн. та щомісячно - по 212,26 грн., починаючи з 01.11.2005 року до зміни обставин, що тягнуть перерахунок.

В апеляційній скарзі Відділення Фонду ставить питання про скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. А саме: суд необгрунтовано застосував коефіцієнти 1,25 з 01.06.1997 року та 2,5 01.01.1996 року до сум відшкодування шкоди, оскільки фактичного підвищення заробітної плати на підприємстві у ці періоди не було. Вимоги позивачки щодо застосування до сум відшкодування шкоди коефіцієнтів 1,3 з 01.01.1998 року, 1,265 з 01.07.1999 року, 1,226 з 01.01.2000 року та 1,217 з 01.05.2000 року не ґрунтуються на законі. Крім того, судом неправомірно стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 недоплату за період, що перевищує трирічний строк; необгрунтовано притягнуто Відділення Фонду до участі у справі в якості відповідача та не дана належна правова оцінка економічному обірунтуванню застосування чи незастосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і окладів. Також, суд не взяв до уваги, що немає вини Відділення Фонду у несвоєчасності проведення перерахунків відшкодування шкоди.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка працювала двірником в ЖВК № З виробничого об'єднання «Кривбасруда» (на теперішній час - ВАТ «КЗРК»). 24.11.1989 року з нею стався нещасний випадок, по факту якого був складений акт № 2 від 24.11.1989 року. 24.12.1990 року ОСОБА_1 висновком ЛТЕК було встановлено 60 % втрати професійної працездатності, безстроково.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги, і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, в позовній заяві від 24.01.2006 року (а.с.2-6) позивачка просила стягнути з ВАТ «КЗРК» недоплату по щомісячним платежам в сумі 2022,50 грн., компенсацію за втрату частини відшкодування шкоди в сумі 1310,52 грн.; з Відділення Фонду - недоплату по щомісячним платежам за період з 01.04.2001 року по 01.11.2005 року в сумі 4528,94 грн., та щомісячно стягувати по 164,43 грн., починаючи з 01.11.2005 року до зміни обставин, що тягнуть перерахунок.

В позовній заяві (а.с.77-80) ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги в частині стягнення з Відділення Фонду заборгованості за період з 24.01.2003 року по 01,11.2005 року, просила стягнути на її користь з Відділення Фонду недоплату по щомісячним платежам за вказаний період в сумі 5661,30 грн. та стягувати страхові виплати щомісячно, починаючи з 01.11.2005 року по 253,22 грн. до чергового перерахунку; позовні вимоги до ВАТ «КЗРК» про стягнення недоплат, компенсації та поновлення процесуального строку для звернення до суду та вимоги до Відділення Фонду за період з 01.04.2001 року по 24.01.2003 року просила залишити без розгляду.

Проте, ухвалою суду від 29 травня 2008 року (а.с.84) залишені без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 лише до ВАТ «КЗРК». Тобто суд у встановленому законом порядку не вирішив питання про залишення без розгляду позовних вимог позивачки до Відділення Фонду за період з 01.04.2001 року по 24.01.2003 року. Позовні вимоги в цій частині в судовому засіданні розглянуті не були, щодо них судове рішення не ухвалено, і цей недолік не може бути усунутий шляхом постановления додаткового рішення.

Крім того, вирішуючи спір по суті, суд виходив з того, що позивачу при

перерахуванні сум відшкодування шкоди підприємство помилково взяло до

розрахунку коефіцієнти росту реальної середньої заробітної плати, а не

встановлені спільними постановами дирекції і профспілкового комітету

підприємства коефіцієнти. У свою чергу Відділення Фонду також

продовжило виплату цих сум у неправильному розмірі.                            

Однак, з таким висновком щодо наявності підстав для перерахунку щомісячних платежів погодитися не можна, оскільки змінюючи розмір щомісячних виплат, суд першої інстанції не перевірив, чи відбулося фактично підвищення заробітної плати по підприємству, не витребував відомості про нарахування і одержання заробітної плати за професією позивача за оспорюваний період, тобто на час виплати відшкодування шкоди підприємством.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду -скасуванню.

Керуючись ст. 303, 307, ч.1 п.5 ст. 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 травня 2008 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.