Справа № 2-6/2009 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2009 р.         Куп»янський міськрайонний суд Харківської області

У складі:             головуючого – судді Коваленко О. А.

                при секретарі Орєховій Л. Л.

З участю:             судового розпорядника Василець Є. В.,

                адвоката ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Куп»янську цивільну справу за позовом ОСОБА_2  до житлово-комунального підприємства № 2 Куп»янської міської ради Харківської області і Статутного територіально-галузевого об»єднання Південна залізниця в особі Куп»янської дистанції електропостачання, 3-я особа: ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

    У квітні 2006 р. позивачка ОСОБА_2   звернулася до суду до відповідача – житлово-комунального підприємства № 2 (далі – ЖКП-2) з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, вказавши наступне.

    Вона разом із сином, 3-ю особою ОСОБА_3 , проживали у гуртожитку, в кімнаті АДРЕСА_1 .

    24 лютого 2006 р., коли їх не було вдома, в цій кімнаті сталася пожежа, у зв»язку з чим вигоріли усі їхні речі.

    Посилаючись на те, що відповідач – ЖКП-2, зобов»язаний був виконувати роботи по утриманню будинку та створення необхідних умов мешкання згідно із вимогами Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинкових територій, просила суд стягнути з відповідача на її користь 9883 грн. матеріальної шкоди і в відшкодування моральної шкоди 100 000 грн., а також зобов»язати його надати їй інше житло.

    У судовому засіданні позивачка, яка  діє  і від імені 3-ї особи,  свого сина ОСОБА_3 , неодноразово змінювала свої позовні вимоги, зокрема пред»явивши вимоги до співвідповідача – Куп»янської дистанції електропостачання (ЕЧ-5), зазначивши, що саме відповідачі зобов»язані були обслуговувати електрообладнання гуртожитку, та остаточно в своїх змінах до позовних вимог вважає, що належним відповідачем має бути ЖКП-2, оскільки воно відповідало за належний технічний стан та безпечну експлуатацію електроустановок у гуртожитку, у зв»язку з чим просить суд стягнути з ЖКП-2  на її користь 9883 грн. матеріальної шкоди та 100 000 грн. моральної шкоди, а також зобов»язати цього відповідача надати їй інше житло.

    Представник ЖКП-2 позов не визнав, пояснивши, що вони є балансоутримувачем будинку № 13 по вул.. Печериці, № 13 в сел.. Куп»янську-Вузловий. Але пожежа в кімнаті позивачки сталася з її вини, а тому вважає позовні вимоги безпідставними. В подальшому надали заяву про слухання справи без їх участі.

    Представник Куп»янської дистанції електропостачання позов також не визнав, вказавши, що дистанція є електропередавальною організацією. Згідно з Правилами користування електричною енергією та актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін по житловому будинку АДРЕСА_1  відповідальність за ввідний щит електрообладнання, засоби обліку та електропроводку в середині будинку  несе ЖКП-2, а не дистанція. У зв»язку з наведеним  вважає, що вони є неналежним відповідачем.

    Суд, заслухавши сторони, представника позивачки, допитавши судового експерта ОСОБА_4 , дослідивши надані докази і матеріали справи, прийшов до наступного.

    Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

    Так, судом установлено, що згідно з ордером № 71, виданим 28 травня 1998 р. виконавчим комітетом Куп»янськ-Вузловської селищної ради позивачці ОСОБА_2  та її сину ОСОБА_3  було надане жиле приміщення загальною жилою площею 11,78 кв. м  в кімнаті АДРЕСА_1  (а. с. 21).

    На теперішній час позивачка і її син зареєстровані за зазначеною адресою (а. с. 5).

    Рішенням виконавчого комітету Куп»янської міської ради від 16 листопада 2004 р. № 1095 за мешканцями будинку АДРЕСА_1  закріплена займана ними житлова площа та знятий статус гуртожитку (а. с. 185).

    На підставі рішення ХУШ сесії 1У скликання Куп»янської міської ради від 24 листопада 2004 р. житловий будинок по АДРЕСА_1  було безкоштовно прийнято у власність територіальної громади м. Куп»янська та передано з балансу дистанції цивільних споруд Південної залізниці на баланс ЖКП-2 (а. с. 184).

    24 лютого 2006 р. в кімнаті позивачки сталася пожежа, про що свідчить акт від 1 березня 2006 р. (а. с. 9).

    Відповідно до цього акту причиною пожежі є коротке замикання електричної проводки в квартирі № 503 (а. с. 9/зв.).

    Постановою № 19 від 6 березня 2006 р. старшим інспектором Куп»янського районного управління Головного управління МПС України в Харківській області за фактом пожежі в порушенні кримінальної справи відмовлено (а. с. 10).

    Як свідчать матеріали справи № 22 по пожежі (розпочата 24 лютого 2006 р., закінчена 6 березня 2006 р.), у кімнаті № 503 до 7-ї години 24 лютого 2006 р. знаходився її мешканець ОСОБА_3 , який для обігрівання кімнати користувався масляним електрообігрівачем потужністю 1,5 кВт (а. с. 16 справи № 22). Цей прилад був підключений за допомогою шнура до незакріпленої електрорезетки, яка звисала потайком до килиму понад диваном ( а. с. 9, 11 цієї справи).

    Коли ОСОБА_3  покинув кімнату № 503, електрообігрівач залишався включеним. О 10 год. мешканець кімнати № 501 ОСОБА_5  виявив пожежу в кімнаті № 503, повідомив про це сусідів і викликав пожежну охорону (а. с. 12 справи № 22).

    Ці обставини зазначені і в висновку судової пожежно-техничної експертизи № 10466 від 23 березня 2007 р. (а. с. 54-60).

      Згідно зазначеного висновку електропроводка кімнати № 503 на момент виникнення пожежі не була обладнана апаратами захисту, що є відступом від вимог п. 3.1.16 Правил влаштування електроустановок.

    Причина пожежі полягає в недотриманні «Правил пожежної безпеки в Україні» при експлуатації електроустановки кімнати № 503.

Проте, виявити наявність слідів короткого замикання в кімнаті № 503 житлового будинку по АДРЕСА_1  не є можливим (а. с. 59/зв.).

    Допитаний у судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_4  підтвердив вказані висновки, а також те, що при дослідженні ним вихідних даних по справі, було встановлено, що на момент виникнення пожежі в кімнаті № 503 в робочому стані знаходився масляний електрорадіатор, який був приєднаний до електрорезетки, що мала пошкодження.

    Частина 4 ст. 2 Закону України «Про пожежну безпеку» визначає, що забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщенням державного, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на квартиронаймачів і власників, а в жилих будинках приватного житлового фонду та інших спорудах, на дачах і садових ділянках – на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.

    Статтею 6 вказаного Закону встановлюється обов»язок громадян щодо забезпечення пожежної безпеки.

    Згідно з Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій № 126 від 19 жовтня 2004 р., та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 4 листопада 2004 р. за № 1410/10009, встановлено:

    п. 2.2. – забезпечення пожежної безпеки в житлових будинках державного, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів (ЖБК) покладається на власників цих будинків або на уповноважені ними органи, а в житлових приміщеннях (квартирах – також і на квартиронаймачів (членів ЖБК). Взаємні зобов»язання власника і квартиронаймачів щодо забезпечення пожежної безпеки повинні визначатися договором житлового найму, а членів ЖБК- статутом;

    п. 5.1.16 – електронагрівальні прилади, телевізори, радіоприймачі та інші побутові електроприлади та апаратура повинні вмикатися в електромережу тільки за допомогою справних штепсельних з»єднань та електрорезеток заводського виготовлення;

    п. 5.1.29 не дозволяється:

    - експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією;

    -  користування пошкодженими розетками, відгалужу вальними та з»єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами;

    - залишення без догляду при виході з приміщення, квартири увімкнених в електромережу нагрівальних приладів, телевізорів, радіоприймачів тощо;

    п. 5.1.33 -   несправності в електромережах та електроапаратурі, які можуть викликати іскріння, коротке замикання, понаднормований нагрів горючої ізоляції кабелів і проводів, повинні негайно ліквідуватися черговим персоналом. Пошкоджену електромережу потрібно відключати до проведення її в пожежно безпечний стан;

    п. 5.1.38 – власник підприємства зобов»язаний забезпечити обслуговування та технічну експлуатацію електроустановок, у тому числі електроустановок слабкого струму.

    Як свідчить досліджувальна частина вищевказаного висновку судової пожежно-технічної експертизи (а. с. 59), недотримання зазначених вимог Правил пожежної безпеки знаходиться у причинно-наслідковому зв»язку з виникненням пожежі.

    Проте, відповідно до ст.. 26 Закону України «Про електроенергетику», п.10.2.5 Правил користування електричною енергією (затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. № 28 з наступними змінами, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 р. за № 417/1442) обов»язок забезпечити належний технічний стан і безпечну експлуатацію  своїх внутрішніх електромереж та відповідальність за технічний стан і ремонт електричної проводки й електроустаткування в квартирах, які знаходяться у приватному (особистому) користуванні громадян, а також за техніку безпеки під час користування електричною енергією покладається на власників індивідуальних будівель, квартиронаймачів чи орендарів.

    Судом установлено, що договору на обслуговування внутрішньо квартирної електромережі позивачка ОСОБА_2  з ЖКП-2 не укладала, про несправність внутрішньої квартирної електричної проводки не повідомляла.

    Щодо відповідальності Куп»янської дистанції електропостачання, то згідно з вищевказаними Правилами користування електричною енергією встановлено, що межа експлуатаційної відповідальності між споживачами і електропередавальною організацією (основним споживачем) за стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксується в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.

    Межа експлуатаційної відповідальності між споживачем і електропередавальною організацією за стан і обслуговування електроустановок напругою до 1000 В встановлюється: у разі повітряного відгалуження – на ізоляторах трубостояка, встановленого на будівлі, або на ввідних клемах першого комунікаційного апарата, встановленого на будівлі; у разі кабельного вводу – на наконечниках кабелю живлення на вводі в будівлю.

    Відповідно до зазначених Правил межа балансової належності – це точка розподілу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або повного господарського відання, а межа експлуатаційної відповідальності – точка розподілу  електричної мережі за ознакою зобов»язань з експлуатації тих чи інших її ділянок або елементів, яка встановлюється за згодою сторін. При відсутності такої згоди (договору) межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності.

    Як свідчить акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін по житловому будинку АДРЕСА_1 , електропередавальна організація – Куп»янська дистанція електропостачання – несе відповідальність за КЛ-0,4 кВ, надійне приєднання кабелю живлення до клем ввідного щита абонента, розташованих в середині будівлі, а споживач – ЖКП-2 несе відповідальність за ввідний щит електрообладнання, засоби обліку та електропроводку в середині будинку (а. с. 118).

За таких обставин  суд вважає, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_2  є безпідставними, а тому в задоволенні позову їй необхідно відмовити.

    На підставі викладеного, керуючись ст.. ст.. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст..26 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією,   ст.. 6 Закону  України  «Про пожежну безпеку», Правилами пожежної безпеки, суд –

ВИРІШИВ:

    В задоволенні позову ОСОБА_2  до житлово-комунального підприємства № 2 Куп»янської міської ради Харківської області і Статутного територіально-галузевого об»єднання Південна залізниця в особі Куп»янської дистанції електропостачання про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Куп»янський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

    ГОЛОВУЮЧИЙ                         КОВАЛЕНКО О. А.