Справа 1 - 23 /2007р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2007 року військовий місцевий суд Львівського гарнізону у складі:
головуючого - капітана юстиції СТРЕЛЬБИЦЬКОГО В.В.,
при секретарях: ТУЗ О.М., ГАВРИЩЕНКО М.В., спеціалісті з фіксації судового процесу МЕДВЕДЄВІЙ Л.І., за участю: державних обвинувачів - військового прокурора Львівського гарнізону полковника юстиції КУЦАКА В.П., старшого помічника військового прокурора Львівського гарнізону капітана юстиції МАРКІВА Р.Б., засудженого солдата ОСОБА_5, його захисника - адвоката ОСОБА_6, у відкритому судовому засіданні в м.Львові розглянув кримінальну справу по обвинуваченню військовослужбовця військової строкової служби військової частини А 4623 солдата ОСОБА_5, який народився 20 травня 1988 року в м. Нойштрелітц Німеччина, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, неодруженого, раніше не судимого, на військову службу призваного в листопаді 2006 року Коропським РВК Чернігівської області, водія-механіка,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 409 ч.1 КК України.
Судовим слідством військовий місцевий суд
ВСТАНОВИВ:
12 лютого 2007 року близько 20 години в приміщенні їдальні 5-го зенітно-ракетного дивізіону військової частини А4623 ОСОБА_5, маючи на меті тимчасово ухилитися від несення обов'язків військової служби в 5-му зенітно-ракетному дивізіоні, вчинив самокалічення шляхом умисного спричинення собі сокирою середньої тяжкості тілесних ушкоджень у вигляді травматичної ампутації 5-го пальця лівої кисті на рівні першого міжфалангового суглобу, у зв'язку з чим був звільнений від виконання обов'язків по службі та перебував на стаціонарному лікуванні в період з 13 лютого по 6 березня 2007 року та з 23 березня по 3 квітня 2007 року.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 винним себе в пред'явленому звинуваченні не визнав. При цьому він показав, що ввечері 12 лютого 2007 року він прибув в приміщення їдальні для допомоги наряду. Суть робіт, які треба було виконати полягала в чистці картоплі та митті підлоги в
2
приміщеннях їдальні. Жодних задач по виконанню робіт, пов'язаних із застосуванням сокири, він не отримував. В приміщенні, де зберігаються дрова, він взяв сокиру для того, щоб показати "прикол" своєму співслужбовцю солдату ОСОБА_4 Після цього він (ОСОБА_5), зігнувши чотири пальці лівої руки в кулак та поставивши на дощечку 5-ий палець(мізинець), вчинив самокалічення шляхом нанесення собі сокирою прицільного удару по вищевказаному пальцю. Наміру вчинювати самокалічення він не мав, а хотів лише, вдаривши сокирою біля пальця, налякати ОСОБА_4, так як в підрозділі останній не користувався авторитетом і його вважали так званим "тормозом". Раніше таких "приколів" він ніколи не робив.
Також, ОСОБА_5 показав, що на той момент йому були відомі та належним чином роз'яснені вимоги Статуту внутрішньої служби ЗС України щодо додержання військовослужбовцями вимог безпеки, вжиття заходів щодо запобігання травматизму, а також зміст ст. 409 КК України, однак він належним чином не вжив відповідних заходів щодо запобігання травматизму.
Крім цього, ОСОБА_5 показав, що він не мав наміру ухилитись від проходження служби, як в 5-му зенітно-ракетному дивізіоні так і від проходження військової служби взагалі, а навпаки в подальшому хотів залишитися для проходження військової служби за контрактом.
Незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_5 винним себе у скоєнні вищеописаних дій не визнав, його вина повністю підтверджується наступними, дослідженими в судовому засіданні доказами.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4, співслужбовець ОСОБА_5, показав, що ввечері 12 лютого 2007 року він та ОСОБА_5 був призначений для виконання господарських робіт в допомогу наряду по їдальні. Після того, як вони прибули в їдальню він та ОСОБА_5 направились в приміщення їдальні де зберігаються дрова, останній взяв невелику дощечку та присівши, витягнув ліву руку, положив мізинець на дощечку, а решта чотири пальці зжав в кулак та запитав в нього (ОСОБА_4), чи немає нікого іншого біля них. Впевнившись, що нікого біля них немає, ОСОБА_5 взяв в праву руку сокиру, яка знаходилась у цьому приміщенні та сказав, щоби він (ОСОБА_4) дивився, як рубаються пальці. Після цього ОСОБА_5 замахнувся сокирою та наніс лезом сокири сильний удар по 5-му пальцю лівої кисті. В результаті цього удару ОСОБА_5 відрубав собі частину вищевказаного пальця. Після нанесення удару сокирою по пальцю ОСОБА_5, використовуючи нецензурну лайку, сказав, що не бажає проходити військову службу в 5-му дивізіоні та йому надоїло її проходити.
Свідки ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, співслужбовці ОСОБА_5, в судовому засіданні, кожен окремо, показали, що ОСОБА_5 неодноразово висловлював своє небажання проходити військову службу в 5-му зенітно-ракетному дивізіоні.
Як вбачається з показів свідка ОСОБА_6, на той час виконуючого обов'язки позаштатного помічника лікаря 5-го дивізіону, останній показав, що ввечері 7 лютого 2007 року ОСОБА_5 звернувся до нього зі скаргами на біль у серці. Після обстеження його в медпункті дивізіону він виявив, що за медичними показниками жодних відхилень в стані здоров'я ОСОБА_5
3
немає, а тому він зробив висновок, що той симулює хворобу. У зв'язку з цим, він (ОСОБА_6) дав ОСОБА_5 звичайну вітамінку, сказавши останньому, що це таблетка від серця. Зустрівши ОСОБА_5 через годину в спальному приміщенні, останній сказав йому, що він прийняв таблетку і біль у серці пройшов. Зранку наступного дня ОСОБА_5 знову прийшов до нього та поскаржився на фізичну втому та незначний біль в серці, при цьому знову всі медичні показники в останнього були в нормі. На підставі цього він (ОСОБА_6) знову зробив висновок, що ОСОБА_5 симулює хворобу. На його думку, причинами симуляції хвороби ОСОБА_5 було його бажання перевестись назад до Управління частини і в подальшому потрапити в госпіталь, щоб уникнути робіт.
Як вбачається з висновку судово-медичної експертизи № 523 від 22 лютого 2007 року у ОСОБА_5 при обстеженні в лютому 2007 року була встановлена:"Травматична ампутація 5-го пальця лівої кисті на рівні 1-го міжфалангового суглобу". При огляді ОСОБА_5 експертом виявлено відсутність 5-го пальця на рівні середньої фаланги в лівої кисті. Така травма пальця могла виникнути від дії гострої частини клина сокири 12 лютого 2007 року і відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості по ознаці довготривалого розладу здоров'я.
Відповідно до висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 160 від 2 березня 2007 року ОСОБА_5 психічним захворюванням не страждає, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих йому дій він також хронічним психічним захворюваннями чи недоумством не страждав та не виявляв ознак тимчасового, хворобливого чи будь-якого іншого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру, не потребує.
Як вбачається з висновку судово-психологічної експертизи № 378 від 17 травня 2007 року:
Солдат ОСОБА_5 має такі індивідуально-психологічні особливості, як: завищена самооцінка, внутрішня невпевненість, нездатність відстоювати свою позицію, доброзичливість, покірність, переносимість приниження, відсутність афективних спалахів та в нього спостерігається мотивація на службу в ЗС України, можливий внутрішній протест психологічного регістру проти несення служби в 5-му дивізіоні
Також, ОСОБА_5 з врахуванням його вікових особливостей, емоційного стану, індивідульно-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального середовища в повній мірі міг усвідомлювати зміст власних дій та у повній мірі свідомо керувати ними і передбачити їхні наслідки, а зміни життєвих обставин, в частині переводу з однієї військової частини до іншої, підштовхнули ОСОБА_5 до самокалічення, однак не спостерігається ухилення від військової служби в Збройних Силах України в цілому, а лише в 5-му дивізіоні.
Крім цього, дії ОСОБА_5 не були демонстрацією сміливості перед солдатом ОСОБА_4
4
Згідно довідки 1120 ЦВКГ № 433 від 18 червня 2007 року ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні 1120 ЦВКГ в період з 13 лютого по 6 березня 2007 року та в період з 23 березня по 3 квітня 2007 року з діагнозом "травматичне відчленування 5-го пальця лівої кисті"
Оцінюючи покази підсудного ОСОБА_5 про те, що він не мав наміру ухилитись від несення обов'язків військової служби в 5-му зенітно-ракетному дивізіоні, суд розцінює їх як такі, що дані підсуднім з метою уникнути покарання за скоєне та пом'якшити свою відповідальність, а тому їх відхиляє.
В основу вироку суд кладе покази свідків ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6. Покази цих осіб узгоджуються між собою з іншими доказами по справі, в тому числі частково з показами самого підсудного ОСОБА_5. Крім того, як встановлено в судовому засіданні, в свідків ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 немає ніяких підстав оговорювати ОСОБА_5.
Відповідно до довідки військово-лікарської ОСОБА_5 визнаний придатним до військової служби.
Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем строкової служби військової частини А4623, ухилився від несення обов'язків військової служби в 5-му зенітно-ракетному дивізіоні цієї частини шляхом самокалічення, а тому ці його дії суд кваліфікує за ст. 409 ч. 1 КК України.
Призначаючи підсудному ОСОБА_5 вид і розмір покарання, суд враховує, що він до кримінальної відповідальності притягується вперше, за час проходження військової служби характеризується позитивно, жодних тяжких наслідків від вчинених ним дій не наступило. Суд приймає до уваги і те, що підсудній ОСОБА_5 практично вислужив встановлений термін проходження військової строкової служби і підлягає звільненню з лав Збройних Сил України в запас.
З врахуванням обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, позитивних даних про його особу та конкретних обставин справи, суд вважає можливим застосувати до підсудного ст.69 КК України, у відповідності до якої при призначенні ОСОБА_5 міри покарання перейти до іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції статті 409 ч.1 КК України -застосувати до нього ст. 60 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді арешту.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 409 ч.1 КК України, на підставі якої, з застосуванням ст.ст. 69, 60 КК України, призначити йому покарання у виді арешту строком на 4 (чотири) місяці з відбуванням покарання на гауптвахті Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку в м. Хмельницькому.
5
Строк відбування покарання відраховувати ОСОБА_5 з моменту фактичного поміщення його на гауптвахту.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 - нагляд командування військової частини - до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Після набрання вироком законної сили речовий доказ по справі - сокиру повернути до військової частини А4623 за належністю.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Львівського гарнізону протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.