Справа 1 - 37 /2007р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

З жовтня 2007 року військовий місцевий суд Львівського гарнізону у складі:

головуючого - майора юстиції СТРЕЛЬБИЦЬКОГО В.В., при секретарі: ТУЗ О.М.,

за участю сторін: державного обвинувача - старшого помічника військового прокурора Львівського гарнізону майора юстиції ВОЛЬСЬКОГО А.Б., потерпілого ОСОБА_1, підсудного ОСОБА_2., у відкритому судовому засіданні в м. Львові,

розглянув кримінальну справу по обвинуваченню військовослужбовця військової частини А 1642 рядового

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Лопатин Радехівського району Львівської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, раніше не судимого, на військову службу призваного в листопаді 2006 року Радехівсько-Кам'янко-Бузьким РВК Львівської області, моториста експлуатаційно-технічного відділення,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 405 ч. 2 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

9 квітня 2007 року близько 17 години в приміщенні лазні військової частини А 1642 солдат ОСОБА_2, являючись підлеглим за посадою по відношенню до солдата ОСОБА_1, який виконував обов'язки заступника командира взводу - командира відділення та забезпечував лазнево-пральне обслуговування підрозділу, будучи незадоволеним тим, що останній відмовився виконувати його вказівку направитись в приміщення казарми №1 та тим, що він, на його думку, неналежним чином виконує свої обов'язки по забезпеченню лазнево-прального обслуговування, з метою показати свою уявну перевагу над ОСОБА_1, застосував до нього фізичне насильство, а

2

саме: наніс йому декілька ударів кулаком правої руки в ділянку грудної клітки, чим заподіяв останньому фізичний біль, принизив честь та гідність особи та начальника за посадою.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2, винним себе в пред'явленому звинуваченні визнав повністю. При цьому він пояснив, що 9 квітня 2007 року близько 17 години, будучи незадоволеним тим, що ОСОБА_1 на його вимогу відмовився направитись в казарму, а також вважаючи, що останній неналежним чином виконує свої обов'язки по забезпеченню лазнево-прального обслуговування підрозділу, наніс ОСОБА_1 два удари кулаком правої руки в ділянку грудної клітки. При цьому він(ОСОБА_2) усвідомлював, що ОСОБА_1 по відношенню до нього являється начальником за посадою. У скоєному розкаюється.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що 9 квітня 2007 року близько 17 години він перебував в приміщенні пральні військової частини А 1642 та виконував свої обов'язки по лазнево-пральному обслуговуванню. Після того, як до приміщення зайшовОСОБА_2та запитав в нього(ОСОБА_1) чому він не йде в казарму, на що останній відповів, що виконує вказівку командування і займається пранням білизни, а тому не йде до казарми. ОСОБА_2 обурила ця його відповідь та він наніс йому(ОСОБА_1) близько двох ударів кулаком правої руки в ділянку грудної клітки в результаті чого він відчув сильний фізичний біль.

Протоколом відтворення обстановки та обставин події, проведеним з потерпілим ОСОБА_1, в ході яких він про дії ОСОБА_2дав покази аналогічні даним в судовому засіданні та показав порядок та механізм застосування насильства з боку підсудного по відношенню до нього, теж підтверджується вина підсудного у вчиненні злочину.

Відповідно до витягів з наказів командира військової частини А 1642, потерпілий ОСОБА_1являється начальником за посадою по відношенню до пісудногоОСОБА_2

Військово-лікарською комісією ОСОБА_2 визнаний придатним до військової служби.

Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_2, являючись підлеглим за посадою по відношенню до потерпілого ОСОБА_1, заподіяв останньому побої у зв'язку з виконанням ним (ОСОБА_1) обов'язків військової служби, а тому ці його дії суд кваліфікує за ст. 405 ч.2 КК України.

Призначаючи підсудному ОСОБА_2 вид і розмір покарання, суд враховує, що він свою вину у скоєнні даного злочину визнав повністю, у вчиненому розкаявся, до кримінальної відповідальності притягується вперше, як по службі у Збройних Силах України, так і до неї характеризується позитивно, фактично відслужив встановлений строк військової служби, вибачився перед потерпілим, потерпілий не має до нього жодних претензій та просить його суворо не карати.

Суд приймає до уваги і те, що скоєнню ОСОБА_2) даного злочину в значній мірі сприяла відсутність належного контролю за проходженням військової служби та виконанням розпорядку дня військовослужбовцями

3

строкової служби з боку командування військової частини та безпосередніх командирів.

Враховуючи конкретні обставини вчиненого ОСОБА_2) злочину, а також ті обставини, що пом'якшують покарання підсудного, з врахуванням позитивних даних про його особу, суд визнає їх такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, а тому знаходить можливим відповідно до ст. 69 КК України призначитиОСОБА_2 покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією статті 405 ч. 2 КК України. Крім того, враховуючи обставини справи та особу підсудного, суд приходить до переконання, що виправлення ОСОБА_2 може бути досягнуто без відбування покарання та вважає можливим застосувати до нього ст.75 КК України, на підставі якої звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 405 ч.2 КК України, на підставі якої, з застосуванням ст.69 КК України, позбавити його волі строком на 1 (один) рік.

У відповідності до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробовуванням та іспитовим строком на 1 (один) рік. Вирок у виконання не приводити, якщо засуджений протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 наступні обов'язки:

·    не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

·    повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 - нагляд командування військової частини - до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Львівського гарнізону протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.