ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.07.2006 Справа № В8/2343
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Лотоцької Л.О.
суддів: Бахмат Р. М. (доповідача), Євстигнєєва О.С.
при секретарі: Стуковенкової Н.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Кішинець В.А.( дов. №19/06-5201 від 22.02.06 р.),
від відповідача: представник не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Товариства з обмеженою відповідальністю “Артем-Банк” м.Київ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.06 року у справі № В8/2343
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Артем-Банк” м.Київ
до Акціонерного комерційного банку “Прем”єрбанк” в особі ліквідатора банку м.Дніпропетровськ
про скасування повідомлення та зобов’язання вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської обл. від 14.04.2006 р. у справі № В8/2343 (суддя Дубінін І.Ю.) відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі ТОВ “Артем-Банк” (м.Київ) до АКБ “Прем”єрбанк” в особі ліквідатора банку м.Дніпропетровськ про скасування повідомлення та зобов’язання вчинити певні дії.
АКБ “Прем”єрбанк” в особі ліквідатора банку, не погодившись з вказаною ухвалою, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу і постановити нове рішення, вирішивши справу за позовом скаржника по суті.
Дослідити нові докази, подані скаржником, які не досліджувалися у суді першої інстанції.
Оскаржуючи ухвалу, скаржник посилається на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а також порушення судом процесуального строку, передбаченого статтею 107 КАС України щодо відкриття провадження в адміністративній справі та статтею 109 КАСУ щодо повідомлення особи, яка подала позовну заяву, що є порушенням норм процесуального права і дає підстави для скасування ухвали.
У запереченні на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги і залишити оскаржувану ухвалу без змін, так як вважає ухвалу такою, що відповідає вимогам чинного законодавства України, тому що спір не підпадає під визначення, яке міститься у ст.ст. 3, 17 КАС України, бо ліквідатор АКБ “Прем”єрбанк” не є суб’єктом, який здійснює владні управлінські функції, а діє на підставі Закону України “Про банки і банківську діяльність”, яким на ліквідатора банку покладені функції керівника установи банку, повноваження якого розповсюджуються лише на працівників банку та залучених до ліквідації осіб, а тому звернення з адміністративним позовом до суду є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та суперечить нормам адміністративного судочинства.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час і місце засідання повідомлений належним чином, про поважність неявки в судове засідання не повідомив апеляційний господарський суд, не використав наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні. Неявка представника відповідача не перешкоджала розгляду справи по суті. Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи, вказані в апеляційній скарзі, у запереченні на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін з наступних підстав.
Позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача про скасування повідомлення про зміну змісту повідомлення про акцептування вимог № 872 від 13.06.2005 р., яким кредиторські вимоги позивача були віднесені до третьої черги погашення та зобов’язання відповідача включити вказані кредиторські вимоги до першої черги погашення.
У пункті 1 статті 3 КАСУ зазначено, що справа адміністративної юрисдикції –це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Пунктом 7 статті 3 цього Кодексу вичерпно визначено коло суб’єктів владних повноважень до яких віднесено органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже до компетенції адміністративних судів віднесено усі публічно-правові спори, в яких позивачами є особи, на захист прав, свобод та інтересів яких подано адміністративний позов до суб’єкта владних повноважень щодо оскарження будь-яких його рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 92 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) банку. Протягом трьох днів з дня призначення ліквідатора керівники банку забезпечують передачу бухгалтерської та іншої документації банку, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов’язків винні особи несуть відповідальність відповідно до вимог чинного законодавства України. При виконанні своїх обов’язків ліквідатор за своїм статусом прирівнюється до представника Національного банку України. Будь-яка особа, що навмисно перешкоджає доступу ліквідатора до банку, його активів, книг, записів, документів, несе адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством.
Таким чином, вказана норма встановлює, що ліквідатору дійсно надані управлінсько-розпорядчі повноваження, але ці повноваження стосуються керівництва та працівників банку, який ліквідується, в частині забезпечення діяльності призначеного НБУ ліквідатора.
Разом з тим, як вбачається зі змісту ч.1 ст. 92 вищевказаного Закону, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банку; виконує повноваження органів управління банку, тощо.
Тобто, ліквідатор не має будь-яких владних повноважень стосовно кредиторів банка –боржника, що ліквідується, а лише забезпечує виконання організаційно-розпорядчих функцій на забезпечення процедури ліквідації, оскільки перелік повноважень ліквідатора, визначений ч.1 ст. 92 Закону, не містить інших повноважень.
Одним з таких повноважень ліквідатора, як виконуючого обов’язки керівника банка-боржника, є заявлення в установленому законодавством порядку заперечень по заявлених до банку вимогах кредиторів.
При цьому це повноваження стосується господарських правовідносин з кредиторами, в яких банк-боржник виступає їх звичайним суб’єктом.
Зважаючи на викладене, господарський суд цілком вірно зробив висновок, що позивачем заявлено позов до відповідача, який стосується господарських правовідносин щодо погашення заборгованості перед позивачем і не є публічно-правовим спором.
Пред’явлений позов позивач повинен заявити в порядку господарського судочинства з додержанням вимог ГПК України.
Приймаючи ухвалу, господарський суд не розглядав справу по суті, а вирішив лише процесуальне питання, щодо прийняття чи повернення поданого позову.
Згідно п.1 ч.1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не є підставою для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Артем-Банк” м.Київ залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2006 р. у справі № В8/2343 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий Л.О. Лотоцька
Судді: Р.М. Бахмат
О.С. Євстигнеєв
З оригіналом згідно:
Пом. судді І.Г.Логвиненко
24.07.06 р.