Справа 1 - 46 /2007р.

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

" 20 " листопада 2007 року військовий місцевий суд Львівського гарнізону у відкритому судовому засіданні в м. Львові у складі:

ГОЛОВУЮЧОГО - підполковника юстиції БЕЛЕНИ А.В.,

при секретарі - МЕДВЕДЄВІЙ Л.І., за участю державного обвинувача - старшого помічника військового прокурора Львівського гарнізону - капітана юстиції ЗБАРАЩУКА Д.В., потерпілих -солдат ОСОБА_1. та ОСОБА_2., захисника - адвоката ОСОБА_3.,

розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А 0998 солдата

ОСОБА_4, який народився 1ІНФОРМАЦІЯ_1 в с Іванчиці Зарічненського району Рівненської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, раніше несудимого, призваного на військову службу в травні 2007 року Дубровицько-Зарічненським РВК Рівненської області, навідника механізованої роти,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 406 ч. 2 КК України. Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4, проходячи строкову військову службу у військовій частині А 0998, двічі порушив статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості по відношенню до своїх співслужбовців солдат ОСОБА_1 та ОСОБА_2 -застосував до них насильство, під надуманими приводами, з метою принизити їх честь та гідність і показати уявну перевагу над ними, як фізично слабшими від нього.

Так, 15 вересня 2007 року близько 14 години у спальному приміщенні 2 механізованого батальйону ОСОБА_4, будучи незадоволеним, що ОСОБА_1 останнім піднявся із ліжка, після відпочинку перед заступленням у внутрішню варту, наніс декілька ударів кулаками обох рук у ділянку грудної клітки ОСОБА_1 та три удари ногами по його лівій нозі.

Крім того, 3 жовтня 2007 року близько 15 години ОСОБА_4, у місці, відведеному для паління, поблизу казарми, наніс ОСОБА_2 декілька ударів кулаком правої руки в ділянку грудної клітки, за те, що останній розмовляв пошепки із співслужбовцем.

2

У результаті цих дій ОСОБА_4 потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були завдані побої і вони відчули фізичний біль та моральне приниження.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому звинуваченні визнав повністю, про обставини вчиненого злочину дав покази, аналогічні викладеному в описовій частині вироку. При цьому він пояснив, що порушив статутні правила взаємовідносин по відношенню до ОСОБА_1, тому що не стримався, оскільки останній не відреагував на його зауваження з приводу того, що ОСОБА_1 повільно вставав з ліжка після відпочинку перед заступленням на варту. А в "курилці" застосував насильство до ОСОБА_2, так як подумав, що останній, спілкуючись пошепки з іншим військовослужбовцем, щось образливо говорить на його адресу. У скоєному розкаюється.

Крім повного визнання підсудним своєї вини у вчиненні злочину його вина в повному об'ємі підтверджується іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні показав, що близько 14 години 15 вересня 2007 року він відпочивав перед заступленням на варту. Коли днювальний подав команду «варта підйом», до нього в грубій формі звернувся ОСОБА_4, якому не сподобалось, що він надто повільно піднявся з ліжка, після чого останній наніс йому декілька ударів кулаками обох рук по тулубу та три удари ногами по лівій нозі. Від завданих ударів він, ОСОБА_1, відчув фізичний біль та моральне приниження.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що близько 15 години 3 жовтня 2007 року він знаходився в "курилці" поблизу казарми та розмовляв із співслужбовцем. У цей момент підійшов ОСОБА_4, який в грубій формі запитав, чому вони у його присутності спілкуються пошепки, одразу після цього ОСОБА_4 коліном лівої ноги притиснув його праву ногу до лавки, на якій він сидів, та наніс йому декілька ударів кулаком правої руки у ділянку грудної клітки. Від завданих ударів він, ОСОБА_2, відчув фізичний біль та моральне приниження.

Крім того, він ОСОБА_2, особисто бачив як 15 вересня 2007 року близько 14 год. ОСОБА_4 у спальному приміщенні казарми нецензурно висловлювався з приводу того, що ОСОБА_1 повільно підводився із ліжка після сну та застосував насильство до останнього, а саме - наніс декілька ударів кулаками обох рук в ділянку тулуба. Після того, як він, ОСОБА_2, разом з іншими військовослужбовцями намагалися відтягнути ОСОБА_4 від ОСОБА_1, останній наніс три удари правою ногою по нозі ОСОБА_1.

Як вбачається із показів свідка ОСОБА_5, співслужбовця підсудного та потерпілих, 15 вересня 2007 року близько 14 години він знаходився у спальному приміщенні казарми. О 14 год. днювальний подав команду «варта підйом», ОСОБА_1 останнім піднявся із ліжка, в цей момент до нього в нецензурній та грубій формі звернувся ОСОБА_4, якому здалося, що він надто повільно піднімається з ліжка, після чого наніс ОСОБА_1 декілька ударів кулаками обох рук по тулубу та три удари ногою по його нозі.

Із показів свідка ОСОБА_6, співслужбовця підсудного та потерпілих вбачається, що 3 жовтня 2007 року близько 15 год. він разом із ОСОБА_2 перебував у місці відведеному для куріння поблизу казарми, де вони між собою

3

спілкувались. До них підійшов ОСОБА_4 та запитав у грубій формі чому вони у його присутності спілкуються пошепки, потім коліном лівої ноги притиснув праву ногу ОСОБА_2 до лавки та наніс декілька ударів кулаком правої руки у ділянку грудної клітки.

Протоколом відтворення обстановки та обставин події, проведеним за участю потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, свідка ОСОБА_6, в ході якого вони про обставини вчинення ОСОБА_4 дій показали аналогічно своїм показам, також підтверджується вина підсудного у вчиненні злочину.

З наказу № 118 від 16.05.2007 р. командира військової частини А 0998 вбачається, що підсудний ОСОБА_4 та потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відносинах підлеглості між собою не перебували, були призначенні на рівнозначні посади.

Військово - лікарською комісією ОСОБА_4 визнаний здоровим та придатним до військової служби.

Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_4 порушив статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості щодо кількох осіб, що виявилося в завданні побоїв потерпілим. Ці дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст. 406 ч. 2 КК України.

Призначаючи підсудному ОСОБА_4 вид і розмір покарання, суд враховує, що він свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся і активно сприяв розкриттю злочину, до кримінальної відповідальності притягується вперше, до призову в армію по місцю проживання та навчання характеризується з позитивної сторони, виховувався в сім'ї без батька, публічно вибачився перед потерпілими і останні не мають до нього жодних претензій та просять суд суворо його не карати.

Суд бере до уваги і те, що вчинення ОСОБА_4 даного злочину в значній мірі сприяла відсутність належного контролю за повсякденною діяльністю особового складу з боку командування військової частини.

З врахуванням цих обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, з урахуванням особи підсудного, конкретних обставин справи, суд вважає можливим застосувати до підсудного ст. 69 КК України, у відповідності до якої при призначенні ОСОБА_4 міри покарання перейти до іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції ст. 406 КК України - застосувати до нього ст. 60 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді арешту.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 406 ч. 2 КК України, на підставі якої, із застосуванням ст.ст. 69, 60 КК України, призначити йому покарання у виді арешту строком на 4 (чотири) місяці, з відбуванням арешту на гауптвахті Хмельницького зонального відділу військової служби правопорядку в м. Хмельницькому.

Строк відбування покарання відраховувати ОСОБА_4 з моменту фактичного поміщення його на гауптвахту.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 - нагляд командування військової частини - до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Львівського гарнізону протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.