ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.07.2006 Справа № 9/94
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,
суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.
при секретарі: Стуковенковій Н.В.
за участю представників:
позивача: Карагодіна С.М.- предст., дов.№331 від 19.07.2006 року
Москалець О.Ю.- предст., дов.№331 від 19.07.2006 року
відповідача: ОСОБА_1- предст., дов. НОМЕР_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “ЮМ Плюс” (м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2006 року у справі № 9/94
за позовом: відкритого акціонерного товариства „ЮМ Плюс” (м. Дніпропетровськ)
до: фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (Дніпропетровськ)
про: стягнення 35252 грн. 29 коп. шкоди
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26 травня 2006 року у справі №9/94 (суддя Подобєд І.М.) було відмовлено у позові відкритого акціонерного товариства „ЮМ Плюс” (м. Дніпропетровськ) до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 (Дніпропетровськ) про стягнення шкоди, що була заподіяна пошкодженням автомобіля марки ІНФОРМАЦІЯ_1 державний номер НОМЕР_2 працівником відповідача.
Відкрите акціонерне товариство „ЮМ Плюс” (м. Дніпропетровськ) - позивач, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2006 року по справі №9/94 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Оскаржуючи рішення сторона посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права. Скаржник зазначає, що судом неправильно застосовано ст.842 ЦК України щодо ризику випадкового знищення або випадкового пошкодження матеріалу до настання строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи. До спірних правовідносин слід було застосувати ст.841 ЦК України, яка визначає відповідальну сторону при втраті та пошкодженні майна, переданого замовником. Крім того, суд неправильно визначив місце заподіяння шкоди, оскільки, на думку скаржника, таким місцем є робоче місце працівника відповідача. Скаржник також зазначає, що посилання суду на необережність, яка була в діях відповідача, не може бути підставою для звільнення від відповідальності за заподіяну шкоду.
Відповідач -фізична особа -підприємець ОСОБА_2 -у запереченнях на апеляційну скаргу зазначив, що рішення суду прийняте із порушенням норм процесуального права, але ці порушення не призвели до прийняття неправильного рішення. Відповідач вважає, що між сторонами були відсутні договірні правовідносини, оскільки позивачем не було надано до суду першої інстанції ніякі докази наявності договору: ні договору у формі єдиного документа, ні листів, телеграм, факсограм, ні інших документів. Відповідач зазначає, що ОСОБА_3 як фізична особа, а не як представник відповідача, вступив в договірні відносини з позивачем з мийки автомобілю. Факт звернення позивача з пропозицією про мийку автомобіля на підприємство відповідача не може бути доказом того, що саме з відповідачем був укладений договір про мийку автомобіля, оскільки автомобіль відповідачу не передавався. Відповідач вважає, що судом правильно встановлені обставини заподіяння шкоди, яка була заподіяна поза межами робочого місця та діями фізичної особи, які не мають відношення до його трудової функції, а настання збитків не знаходяться у причинному зв'язку з виконанням ОСОБА_3 своїх трудових обов'язків, тобто висновок суду про відсутність вини відповідача у заподіянні шкоди повністю підтверджується матеріалами справи.
У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Вислухав представників сторін, переглянувши матеріали справи Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 08.08.2005 року позивач передав автомобіль марки ІНФОРМАЦІЯ_1державний номер НОМЕР_2, який належить йому на праві власності, на автомийку, яка знаходиться у АДРЕСА_1 і експлуатується фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2.
Зазначений автомобіль було передано робітнику автомийки ОСОБА_3 Вночі ОСОБА_3 без дозволу власника автомобіля заволодів зазначеним автомобілем, виїхав за територію автомийки, не впорався із керуванням автомобіля і наїхав на дорожню огорожу, пошкодивши автомобіль позивача. Зазначені обставини повністю підтверджуються матеріалами справи, у тому числі вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, яким була встановлена вина ОСОБА_3 у здійсненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.
Автомобілю позивача була заподіяна шкода у розмірі 35252 грн. 29 коп., яка складається із вартості пошкодження автомобілю (34842,29 грн.) та вартості проведення експертизи з оцінки пошкоджень (410 грн.).
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_3 є працівником відповідача, що підтверджується наказом приватного підприємця ОСОБА_2 .НОМЕР_3 «Про прийом на роботу», заявою ОСОБА_3 про прийом на роботу, іншими матеріалами справи.
ОСОБА_3, який знаходився при виконанні трудових обов'язків, прийняв на мийку та хімічну чистку автомобіль позивача, про що свідчить пояснення ОСОБА_3 і іншого працівника автомийки ОСОБА_4. (а.с. 53, 54). Щодо наявності наказу відповідача від 07.11.2004 року «Про організацію роботи автомийок», згідно з яким хімічна чистка салонів автомобілів провадиться з 8.00 до 19.00, то у справі відсутні докази ознайомлення ОСОБА_3 з даним наказом.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що місцевим господарським судом зроблений обґрунтований висновок щодо наявності договірних правовідносин між сторонами. В силу ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона -підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. За характером своєї діяльності автомийка надає послуги будь-якій особі, яка до неї звернеться.
Правовідносини сторін по виконання робіт з мийки та хімічній чистці автомобіля регулюються главою 61 Цивільного кодексу України «Підряд», оскільки між сторонами був укладений договір побутового підряду (ст.865 ЦК України).
В силу ст.866 ЦК України договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору. Відсутність у замовника цього документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов. У даному випадку факт звернення на автомийку і прийняття автомобіля для проведення мийки та хімічної чистки салону підтверджуються матеріалами кримінальної справи і поясненнями осіб, які прийняли автомобіль, тобто факт укладення договору побутового підряду підтверджений належним чином.
Відповідно до ст.841 ЦК України підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна переданого йому замовником та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.
Отже, відповідач зобов'язаний нести відповідальність за пошкодження майна позивача. За таких обставин, місцевий господарський суд неправомірно відмовив у задоволенні позовних вимог, оскільки неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права (ст.842 ЦК України, яка регулює випадкове знищення і пошкодження матеріалу, яким є миючі засоби відповідача). У даному випадку будь-яких додаткових угод на зберігання автомобілю укладати не потрібно, оскільки відповідальність за його втрату або пошкодження прямо встановлена законом (ст.841 ЦК України).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „ЮМ Плюс” (м. Дніпропетровськ) задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26 травня 2006 року по справі №9/94 скасувати.
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь відкритого акціонерного товариства „ЮМ Плюс” (м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 99, ЗКПО 31158199) 35252 грн. 29 коп. шкоди, 528 грн. 78 коп. витрат по оплаті державного мита (у тому числі за перегляд судового рішення в апеляційному порядку), 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Зобов'язати господарський суд Дніпропетровської області видати накази відповідно до вимог ст.ст.117, 118 ГПК України.
Головуючий О.С.Євстигнеєв
Судді: Л.О.Лотоцька
Р.М.Бахмат
(постанова виготовлена у повному обсязі 24.07.2006 року)
З оригіналом згідно.
Помічник судді М.В. Юрченко
24.07.2006р.