ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2006                                                                                                           Справа № 6/271  

  

          Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів:  Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Стуковенковій Н.В.

за участю представників:

позивача: не явився

відповідачів: 1. Бабаченко А.Г.- нач. юр. відділу, дов.№7 від 04.01.2006 року

                        2. Не явився

третьої особи: не явився

                                                            

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „ЛІКС ЛТД” (м. Київ) на рішення господарського суду Кіровоградської області від 04.04.2006 року по справі №6/271

            за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „ЛІКС ЛТД” (м. Київ)

       до: 1. Закритого акціонерного товариства „Об’єднання „Дніпроенергобудпром” (м. Світловодськ Кіровоградської області)

                        2. Паливно-енергетичної компанії Корпорації „АМП” (м. Київ)

        третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю „Кременчуцький завод силікатної цегли” (м. Кременчук Полтавської області)

          про: стягнення цегли силікатної в кількості 893000 штук на суму 159900 грн. і збитків в сумі 117023 грн.

ВСТАНОВИВ:

        Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 04 квітня 2006 року по справі №6/271 (суддя Таран С.В.) було відмовлено у позові товариства з обмеженою відповідальністю „ЛІКС ЛТД” (м. Київ) до закритого акціонерного товариства „Об’єднання „Дніпроенергобудпром” (м. Світловодськ Кіровоградської області) і паливно-енергетичної корпорації „АМП” (м. Київ) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю „Кременчуцький завод силікатної цегли” (м. Кременчук Полтавської області) про стягнення цегли силікатної в кількості 893000 штук на суму 159900 грн. і збитків в сумі 117023 грн.

      Товариство з обмеженою відповідальністю „ЛІКС ЛТД” (м. Київ) –позивач, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, у якій  просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 04.04.2006 року по справі №6/271 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги і стягнути з відповідача-1 на користь позивача майно –цеглу силікатну у кількості 893300 штук вартістю 159900 грн. і суму збитків у вигляді неодержаного доходу у розмірі 117023 грн. Скаржник зазначає, що він підтвердив факт придбання цегли силікатної у кількості 893300 штук на суму 159900 грн. і факт передачі цегли на зберігання, який підтверджується договором відповідального зберігання №88 від 10.09.2002 року, актом приймання-передачі майна від 11.09.2002 року, гарантійним листом відповідача-1. Акт прийому-передачі майна від 11.09.2002 року містить дані про передання майна на зберігання відповідачу-1, про вид та кількість майна, дату передання майна на зберігання та ін. Зазначений акт містить дані про обставини фактичного передання позивачем майна на зберігання відповідачу-1, є належним доказом перебування майна на зберіганні у відповідача-1. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо стягнення збитків суд не врахував надані позивачем докази –договір купівлі-продажу з ТОВ «Горизонт-Україна»і договір з державним будівельним комбінатом Управління справами Верховної Ради України. Зазначені договори свідчать, що позивач мав намір отримати дохід у сумі 117023 грн.

Представник позивача у судове засідання не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №5879760) і про причини неявки не повідомив. Беручи до уваги, що матеріали справи є достатніми для перегляду справи по суті, відповідач-1 не заперечував проти розгляду справи без участі представника позивача, неявка представника позивача не перешкоджає розгляду справи, справа слухалася без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Відповідач-1 –закрите акціонерне товариство «Об’єднання Дніпроенергобудпром»- відзив на апеляційну скаргу не надав, представник відповідача-1 у судовому засіданні пояснив, що погоджується із рішенням суду з підстав, зазначених у судовому рішенні.

Відповідач-2 –паливно-енергетична компанія «Корпорація «АМП»- відзив на апеляційну скаргу не надав, представник відповідача-2 у судове засідання не явився і підприємство за юридичною адресою не знаходиться. За таких обставин суд розглядав справу без участі представника відповідача-2 за наявними у справі матеріалами.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –товариство з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький завод силікатної маси»- відзив на апеляційну скаргу не надала, представник третьої особи у судове засідання не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №5878727) і про причини неявки не повідомив. Беручи до уваги, що матеріали справи є достатніми для перегляду справи по суті, відповідач-1 не заперечував проти розгляду справи без участі представника третьої особи, неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду справи, справа слухалася без участі представника третьої особи за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухав представника відповідача-1, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 10.09.2002 року між позивачем і директором Кременчуцького заводу силікатної цегли був укладений договір відповідального зберігання №88. Зазначений договір визнаний недійсним  рішенням по даній справі. Даний факт є встановленим і не потребує подальшого доказування в силу ст.35 ГПК України.

Вимагаючи стягнення цегли і збитків позивач посилався на наявність договору №88 і акт приймання-передачі від 11.09.2002 року. Згідно зазначеного акту від ТОВ «ЛІКС ЛТД» до Кременчуцького заводу силікатної цегли було оформлено передачу на відповідальне зберігання цеглу силікатну у кількості 893300 штук. Зазначений акт підписано від імені поклажоодержувача (Кременчуцького заводу силікатної цегли) директором заводу Гриб М.А., який не був уповноважений на укладення договору, на виконання якого складений акт.

Місцевий господарський суд при розгляді справи зробив правомірний висновок щодо того, що відсутність повноважень директора заводу Гриб М.А. на підписання договору свідчить і про відсутність повноважень останнього і на підписання акту приймання-передачі на виконання договору, визнаного недійсним у зв’язку з відсутністю належних повноважень на укладення договору. За таких обставин акт приймання-передачі не є доказом отримання цегли на відповідальне зберігання і зазначений факт може бути доведений у загальному порядку шляхом надання інших доказів.

Будь-які інші докази, які підтверджують факт передачі на відповідальне зберігання цегли позивач не надав, зазначені докази у нього відсутні, про що свідчить апеляційна скарга і доводи, які викладені у зазначеній скарзі.

При прийнятті постанови у справі слід також врахувати, що корпорація «АМП», яка була продавцем спірної цегли за договором №05-Т від 19.07.2002 року, передала зазначену цеглу позивачу, про що свідчить накладна №14-т від 19.06.2002 року і податкова накладна №000087 від 19.06.2002 року. Договір відповідального зберігання №88 і акт приймання-передачі підписаний 10.09.2002 року, тобто через три місяці після отримання цегли позивачем. При цьому, будь-які документи, які свідчать про передачу цегли на зберігання, за виключенням акту, підписаному неналежною особою, відсутні.

За таких обставин місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог, у тому числі і в частині стягнення збитків, оскільки позивач просив стягнути збитки у вигляді неодержаного доходу, які ґрунтувалися на факті наявності у Кременчуцького заводу силікатної цегли майна, належного позивачу.       

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІКС ЛТД»(м. Київ) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 04 квітня 2006 року у справі №6/271 залишити без зміни.

Головуючий                                                                                            О.С.Євстигнеєв

Судді:                                                                                                       Л.О.Лотоцька

                                                                                                                                   Р.М. Бахмат

(постанова виготовлена у повному обсязі 24.07.2006 року)

З оригіналом згідно.

Помічник судді                                                                  М.В. Юрченко

24.07.2006р.