ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.07.2006 Справа № А17/31
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кузнецова І.Л.
суддів: Чимбар Л.О.-доповідач, Тищик І.В.
при секретарі: Гайдук Ю.А.
за участю представників
позивача- Коваленко С.О.
відповідача- Товста Н.А., Лук”яненко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженої відповідальністю "ВІП-2", м.Дніпропетровськ на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.06р. у справі № А17/31
за позовом товариства з обмеженої відповідальністю "ВІП-2", м.Дніпропетровськ
до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції, м.Дніпропетровськ
про скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 28 березня 2006 року у справі № А17/31 (суддя - Стрелець Т.Г.) в позові товариству з обмеженої відповідальністю "ВІП-2” (далі- ТОВ “ВІП-2”)- відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, позивачем ТОВ “ВІП-2” було подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, позивач просить скасувати постанову господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
В апеляційній скарзі заявник зазначає, що при винесенні оскаржуваного рішення судом не враховано, що проведена перевірка проведена відповідачем з перевищенням власних повноважень, також позивач вказує на проведення ним в даному випадку через реєстратор розрахункових операцій операції із застосуванням платіжної картки, в зв”язку з чим на місці проведення розрахунків не може з”явитись відповідна сума коштів готівкою.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було призначено до розгляду на 11.07.06р.
Розгляд справи здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до п.6 Розділу У11 Прикінцеві та перехідні положення цього Кодексу.
Вислухав пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила.
13.10.2005р. Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська (далі- Лівобережна МДПІ) було проведено перевірку ТОВ “ВІП-2” щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу в господарській одиниці Казино „Гральний дім „Імперія", що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 1/3.
За результатами перевірки був складений акт № 69/223/32193124 від 13.10.2005р.
Під час здійснення перевірки була зафіксована невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному X- звіті реєстратора розрахункових операцій на загальну суму 7302,95 грн.
За наслідками перевірки Лівобережною МДПІ було винесене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000572306/0 від 17.10.2005р., яким позивачеві на підставі ст. 22 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" було визначено суму штрафної (фінансової) санкції у розмірі 36514,00 грн. (7302,95 грн. х 5).
Не погодившись з вказаним рішенням, ТОВ “ВІП-2” подало скаргу, яка рішенням начальника Лівобережної МДПІ від 07.11.2005р. була залишена без задоволення, а рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій —без змін.
Не погодившись із зазначеним рішенням, ТОВ “ВІП-2” подало скаргу до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області.
Рішенням про результати розгляду скарги від 27.12.2005р. Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області залишила скаргу ТОВ “ВІП-2” без задоволення, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій —без змін.
31.01.2006 року ТОВ “ВІП-2” звернулося з позовом до господарського суду про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000572306/0 від 17.10.2005р.
Постановою господарського суду в позові відмовлено.
Апеляційний господарський суд вважає постанову суду першої інстанції правильною та обґрунтованою з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем була проведена планова перевірка відповідно зі ст.16 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Посилання скаржника на те, що відповідачем (ДПІ) планова перевірка була здійснена з перевищенням власних повноважень, а саме: без письмового поідомлення не пізніше ніж за 10 днів до проведення зазначеної перевірки (ч.4 ст.11-1 Закону України “Про державну податкову службу”), не приймається до уваги як необгрунтовані, оскільки стаття 111 вказаного Закону зазначає вимоги щодо підстав та порядку проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
З врахуванням вказаних обставин щодо правомірності проведенні превірки, апеляційний суд прийшов до висновку, що перевірка органом податкової служби була проведена законно та обгрунтовано: на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Законами України “Про державну податкову службу” та „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
При вирішенні спору господарський суд правильно керувася ст.ст.1,2, п.13 ст.3, 22 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та обгрунтовано прийшов до висновку про правомірність застосуваня ДПІ штрафних санкцій за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному X- звіті реєстратора розрахункових операцій на загальну суму 7302,95 грн.:
акт перевірки головним бухгалтером та касиром підписані без зауважень (а.с.9 оборот), в своїх поясненнях до акта перевірки касир БілоусІ.В. поянила недостачу готівкових коштів неуважністю при проведенні розрахункових операцій (а.с.43);
тільки при оскарженні рішень ДПІ позивачем були надані пояснення про наявність розрахунку платіжною карткою та надано до суду копію сліпу на суму 6 885 грн.(а.с.10), однак вказаний документ не може слугувати доказом проведення розрахунку платіжною карткою в день перевірки, оскільки дати проведення операції він не містить.
Господарським судом було запропоновано надати позивачу пояснення з посиланням на документи щодо використання імпринтера під час безготівкових розрахунків, однак пояснень та доказів господарському суду в підтвердження своїх доводів позивач не надав, не надав він також і апеляційному суду доказів, що підтверджують проведення розрахунків згідно платіжної картки в день проведення перевірки органом податкової служби.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова господарського суду Дніпропетровської області постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і її належить залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Керуючись ст.ст.160, 167, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України , апеляційний господарський суд
У Х В А Л И В:
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від від 28.03.06р. у справі № А17/31 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженої відповідальністю "ВІП-2", м.Дніпропетровськ - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі одного місяця з дня складання ухвали в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий І.Л.Кузнецова
Судді: Л.О.Чимбар
І.В.Тищик
Ухвала складена в повному обсязі 18.07.2006 року.