Справа 2-44/2007

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2007 року                    Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого    судді                      Тихоненко Г.А.

при секретарі                            Мороз Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2. про встановлення права власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 та на 1/2 частку гаражного боксу НОМЕР_1 на АДРЕСА_2.

Позов мотивує тим, що під час шлюбу на сумісні кошти придбали спірне майно та автомобіль ВАЗ-2109. Договір купівлі-продажу квартири, паспорт на гаражний бокс та технічний паспорт на автомобіль оформлені на відповідача, який добровільно відмовляється визнати за нею право власності.

ОСОБА_2 звернувся із зустрічною позовною заявою про поділ майна подружжя, а саме, квартири АДРЕСА_1, гаражного боксу НОМЕР_1 на АДРЕСА_2, двигуна дизельного виробництва Італія вартістю 4000 грн., меблів секційних виробництва НДР вартістю 5000 грн., м'яких меблів (диван, крісла, стіл) виробництва НДР вартістю 500 грн., телевізору кольорового „Самсунг" вартістю 1500 грн., відеомагнітофона „Самсунг" вартістю 700 грн., відеокамери „Соні" вартістю 3600 грн., меблів для кухні виробництва Польщі вартістю 3000 грн., меблів для коридору вартістю 600 грн., ліжка двоспального вартістю 600 грн., холодильника „Норд" вартістю 1000 грн., килима розміром 2,5x3 м вартістю 1200 грн., килима розміром 2x3 м вартістю 600 грн., люстри вартістю 1500 грн., фотоапарата вартістю 500 грн., переносного телефону „Панасонік" вартістю 500 грн., 2 чайних сервізів вартістю 160 грн., кофейного сервізу вартістю 80 грн., 2 кришталевих ваз вартістю 120 грн., цукерниці кришталевої вартістю 60 грн., столового набору вартістю 300 грн., стаканів кришталевих 18 шт. вартістю 180 грн., фужерів кришталевих 12 шт. вартістю 150 грн., костюму чоловічого р. 54 вартістю 200 грн., шапки норкової чоловічої вартістю 500 грн., дверей вхідних металевих вартістю 1500 грн., дверей кухонних вартістю 800 грн., арки дерев'яної у коридорі вартістю 400 грн., дверей дерев'яних у вітальні вартістю 1000 грн., 2 швейних машинок вартістю 600 грн., набору виделок, ложок та ножів вартістю 160 грн. Просить виділити йому квартиру АДРЕСА_1, решту майна виділити позивачці, не стягуючи компенсації на його користь.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримала, зустрічну позовну заяву не визнала. Просить відповідачу нічого зі спірного майна не виділяти, виділити їй квартиру. Пояснила, що спірну квартиру сторони придбали для її доньки від попереднього шлюбу. Після розірвання шлюбу внаслідок неприязних стосунків, що склалися між сторонами, відповідач проживав у спірній квартирі. У квартирі, де мешкає вона, відповідач не проживає та не зареєстрований. Необхідності в спірній квартирі у відповідача немає, оскільки він утворив нову сім'ю, з якою зараз і мешкає. Квартиру здає у піднайом з метою в подальшому продати. Гараж їй також необхідний, оскільки у гаражі син ставить мотоцикл. Вважає, що сторони можуть користуватися гаражем разом. Не заперечує, що майно, зазначене у зустрічній позовній заяві, на момент розірвання шлюбу існувало, вона користувалася майном після розірвання шлюбу, відповідач зазначеним майном не користувався. Але на цей час решта майна вийшла із ладу, посуд їй було подаровано, двигун відповідач віддав її матері для пилорами. З вартістю майна, зазначеній в позові не згідна, вважає, що майно коштує дешевше. З відповідачем мають одну спільну дитину - сина.

ОСОБА_2 позов ОСОБА_1 не визнав, зустрічний позов підтримав повністю. Просить виділити йому спірну квартиру, решту майна залишити ОСОБА_1, грошову компенсацію за частку у праві спільної сумісної власності на майно на його користь не стягувати. Пояснив, що дійсно під час шлюбу сторони придбали спірну квартиру. Під час шлюбу він збудував спірний гараж. Гараж не є його приватною власністю. Після розірвання шлюбу внаслідок неприязних стосунків, що склалися між сторонами, з вересня 2001 року він проживав у спірній квартирі. В цей час проживає з новою сім'єю в квартирі, яка належить на праві приватної власності дружині. Змінив місце реєстрації за проханням нової дружини. Продати спірну квартиру наміру не має, дійсно здає квартиру в піднайом, оскільки на цей момент проживає з новою сім'єю, гроші необхідні в тому числі і для надання допомоги синові. Намагався подарувати позивачці частку квартири, в який проживає позивачка разом з дітьми, але ОСОБА_1 відмовилася. В подальшому можливо подарує квартиру синові. Вважає, що не може користуватися з позивачем майном разом, внаслідок неприязних стосунків. Наполягає на вартості майна, зазначеній у позові, стверджує, що двигун не подарував, а просто передав у користування матері ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що мешкає на 4 поверсі, а ОСОБА_2 на п'ятому у будинку АДРЕСА_1. Позивачку жодного разу не бачив, в квартирі постійно проживав відповідач. ОСОБА_2 самостійно робив ремонт у квартирі. Восени 2006 року у квартиру заселилися інші люди, які приблизно 3 дні ремонтували чи обладнували квартиру.

Свідок ОСОБА_4, рідний брат відповідача, пояснив, що підписував акт опису майна, що знаходиться у кв. АДРЕСА_3, де до розірвання шлюбу з позивачкою мешкав відповідач. В квартиру не входили, склали акт опису по пам'яті. Двигун відповідач дав матері позивачки під час шлюбу з нею. Після розірвання шлюбу відповідач постійно мешкав у спірній квартирі.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що його гаражний бокс розташований біля гаражного боксу відповідача. Не бачив, щоб гаражем користувався хтось крім відповідача.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що підписав опис майна, що знаходиться у кв. АДРЕСА_3, де до розірвання шлюбу з позивачкою мешкав відповідач. Під час шлюбу сторін неодноразово бував в їх квартирі, бачив майно, зазначене в описі. Після розлучення відповідач проживав в однокімнатній квартирі, де його і відвідував. Спочатку відповідач спав на матраці, в подальшому придбав меблі. Відповідач має гараж, гаражем користується разом з дітьми, стосунки з сином у відповідача добрі.

Свідок ОСОБА_7., мати позивачки, в судовому засіданні пояснила, що у 1984-1985 роках давала сторонам гроші. У позивачки до шлюбу була двокімнатна квартира, у відповідача однокімнатна. Після одруження сторони обміняли ці квартири на одну трикімнатну, яку в подальшому приватизували. Спірну квартиру сторони придбали для доньки позивачки. Під час перебування сторін у шлюбі, ОСОБА_2 привіз їй двигун на циркулярну пилу для дров. Зараз двигун находиться в її подвір'ї.

Вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Судом встановлено, що сторони уклали шлюб 14 серпня 1987 року, що підтверджується копією свідоцтва /а.с.22/. Сторони розірвали шлюб 30 червня 2002 року, який було припинено 01

серпня 2002 року /а.с.7, 23/. Сторони мають сина ОСОБА_8, що підтверджується їх поясненнями.

26 січня 1996 року ОСОБА_2 придбав квартиру АДРЕСА_1 /а.с. 9, 10/, балансова вартість якої станом на 24 жовтня 2005 року становить 24631 грн. 66 коп. /а.с. 13/. З вартістю квартири погодився відповідач.

Відповідно до ч.1 ст.22 КпШС України майно, нажите подружжям під час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю.

У 1998 році, тобто під час шлюбу між сторонами, було збудовано та введено до експлуатації гаражний бокс НОМЕР_1 наАДРЕСА_2, який на теперішній час носить назву „ІНФОРМАЦІЯ_1". До такого висновку суд виходить з дати видачі паспорту на спірний гаражний бокс /а.с. 19/.

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 28 червня 1991 року „Про практику розгляду судами цивільних справ, пов'язаних із діяльністю гаражно-будівельних кооперативів" з подальшими змінами роз'яснено, що внесені подружжям у період шлюбу пайові внески, а після повного внесення паю - наданий в користування гараж є спільною сумісною власністю подружжя.

Таким чином, спірна квартира та спірний гаражний бокс є сумісною власністю подружжя. Гаражне приміщення може бути реалізовано після його приватизації.

У перелік майна підлягаючого поділу суд включає вартість гаражу НОМЕР_1 на АДРЕСА_2. Враховуючи, що власником гаражного приміщення є гаражний кооператив „ІНФОРМАЦІЯ_1", розділу підлягає вартість гаражного приміщення. Вартість гаражного приміщення суд визначає відповідно до оцінки позивачки, з якою погодився відповідач.

ОСОБА_1 не заперечує, що майно, зазначене відповідачем у зустрічній позовній заяві було придбано сторонами під час шлюбу за винятком посуду, який їй було подаровано. З оцінкою майна, що знаходиться у квартирі, позивачка не згодилася, від проведення експертизи для встановлення вартості майна сторони відмовилися. Враховуючи, що відповідач не просить компенсувати його частку у спільному майні суд вважає, що майно, яке знаходилося у квартирі після розірвання сторонами шлюбу підлягає поділу.

З пояснень свідка ОСОБА_7. та пояснень сторін вбачається, що під час шлюбу одним з подружжя ОСОБА_1 було придбано двигун, який було передано у користування ОСОБА_7. для розпилу дров. Суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_1 щодо дарування її матері двигуна, оскільки з пояснень відповідача та самої ОСОБА_7. вбачається що двигун було надано для користування, договір дарування не укладався.

Таким чином, поділу між сторонами підлягають квартира АДРЕСА_1 вартістю 24631 грн. 66 коп., гараж НОМЕР_1 на АДРЕСА_2 вартістю 10000 грн., меблі секційні виробництва НДР вартістю 5000 грн., м'які меблі (диван, крісла, стіл) виробництва НДР вартістю 500 грн., телевізор кольоровий „Самсунг" вартістю 1500 грн., відеомагнітофон „Самсунг" вартістю 700 грн., відеокамера „Соні" вартістю 3600 грн., меблі для кухні виробництва Польщі вартістю 3000 грн., меблі для коридору вартістю 600 грн., ліжко двоспальне вартістю 600 грн., холодильник „Норд" вартістю 1000 грн., килим розміром 2,5x3 м вартістю 1200 грн., килим розміром 2x3 м вартістю 600 грн., люстра вартістю 1500 грн., фотоапарат вартістю 500 грн., переносний телефон „Панасонік" вартістю 500 грн., 2 чайні сервізи вартістю 160 грн., кофейний сервіз вартістю 80 грн., 2 кришталеві вази вартістю 120 грн., цукерниця кришталева вартістю 60 грн., столовий набір вартістю 300 грн., стакани кришталеві 18 шт. вартістю 180 грн., фужери кришталеві 12 шт. вартістю 150 грн., костюм чоловічий р. 54 вартістю 200 грн., шапка норкова чоловіча вартістю 500 грн., двері вхідні металеві вартістю 1500 грн., двері кухонні вартістю 800 грн., арка дерев'яна у коридорі вартістю 400 грн., двері дерев'яні у вітальні вартістю 1000 грн., 2 швейні машинки вартістю 600 грн., набір виделок, ложок та ножів вартістю 160 грн., двигун дизельний виробництва Італія вартістю 4000 грн.

При вирішенні питання про те, яке саме майно, кому із сторін слід виділити в натурі, суд враховує місцезнаходження майна, порядок користування цим майном, стосунки, що склалися між сторонами та потребу сторін у майні.

Відповідно до ч.1 ст.28 КпШС України в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч.1 ст.29 КпШС України якщо між подружжям не досягнуто згоди про спосіб поділу спільного майна, то за позовом подружжя або одного з них суд може постановити рішення: про поділ майна в натурі, якщо це можливо без шкоди для його господарського призначення; про розподіл речей між подружжям з урахуванням їх вартості та частки кожного з подружжя в спільному майні; про присудження майна в натурі одному з подружжя, з покладенням на нього обов'язку компенсувати другому з подружжя його частку грішми. Враховуючи, що квартиру та гараж поділити в натурі без пошкодження неможливо, суд вважає, що квартиру та гараж необхідно присудити в натурі.

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 28 червня 1991 року „Про практику розгляду судами цивільних справ, пов'язаних із діяльністю гаражно-будівельних кооперативів" з подальшими змінами також роз'яснено, що оскільки гараж є неподільним майном, у разі спору між подружжям питання про залишення гаража одному з подружжя, гараж може бути залишений судом дружині, що не є членом кооперативу, але має потребу в гаражі для автотранспортного засобу.

Враховуючи позовні вимоги та інтереси подружжя суд вважає, що може відступити від начала рівності часток подружжя без зобов'язання компенсувати частку грішми.

Суд вважає за необхідне виділити в користування позивачці гараж НОМЕР_1 на АДРЕСА_2 вартістю 10000 грн. та виділити у власність меблі секційні виробництва НДР вартістю 5000 грн., м'які меблі (диван, крісла, стіл) виробництва НДР вартістю 500 грн., телевізор кольоровий „Самсунг" вартістю 1500 грн., відеомагнітофон „Самсунг" вартістю 700 грн., відеокамера „Соні" вартістю 3600 грн., меблі для кухні виробництва Польщі вартістю 3000 грн., меблі для коридору вартістю 600 грн., ліжко двоспальне вартістю 600 грн., холодильник „Норд" вартістю 1000 грн., килим розміром 2,5x3 м вартістю 1200 грн., килим розміром 2x3 м вартістю 600 грн., люстра вартістю 1500 грн., фотоапарат вартістю 500 грн., переносний телефон „Панасонік" вартістю 500 грн., 2 чайні сервізи вартістю 160 грн., кофейний сервіз вартістю 80 грн., 2 кришталеві вази вартістю 120 грн., цукерниця кришталева вартістю 60 грн., столовий набір вартістю 300 грн., стакани кришталеві 18 шт. вартістю 180 грн., фужери кришталеві 12 шт. вартістю 150 грн., костюм чоловічий р. 54 вартістю 200 грн., шапка норкова чоловіча вартістю 500 грн., двері вхідні металеві вартістю 1500 грн., двері кухонні вартістю 800 грн., арка дерев'яна у коридорі вартістю 400 грн., двері дерев'яні у вітальні вартістю 1000 грн., 2 швейні машинки вартістю 600 грн., набір виделок, ложок та ножів вартістю 160 грн., які знаходяться у квартирі АДРЕСА_3, а також двигун дизельний виробництва Італія вартістю 4000 грн., який знаходиться у користуванні ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_4.

Відповідачу виділити у власність квартиру АДРЕСА_1.

ОСОБА_1 в позові до ОСОБА_2. про встановлення права власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 та на 1/2 частку гаражного боксу НОМЕР_1 на АДРЕСА_2 відмовити у зв'язку з розподілом спірного майна між сторонами в натурі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 185 грн. 05 коп. судових витрат.

Керуючись ст. ст. 10,11, 60,212,213,214,215,218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно відмовити.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя задовольнити.

Виділити у власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1.

Виділити у користування ОСОБА_1 гаражний бокс НОМЕР_1 на АДРЕСА_2.

Виділити у власність ОСОБА_1 меблі секційні виробництва НДР вартістю 5000 грн., м'які меблі (диван, крісла, стіл) виробництва НДР вартістю 500 грн., телевізор кольоровий „Самсунг" вартістю 1500 грн., відеомагнітофон „Самсунг" вартістю 700 грн., відеокамера „Соні" вартістю 3600 грн., меблі для кухні виробництва Польщі вартістю 3000 грн., меблі для коридору вартістю 600 грн., ліжко двоспальне вартістю 600 грн., холодильник „Норд" вартістю 1000 грн., килим розміром 2,5x3 м вартістю 1200 грн., килим розміром 2x3 м вартістю 600 грн., люстра вартістю 1500 грн., фотоапарат вартістю 500 грн., переносний телефон „Панасонік" вартістю 500 грн., 2 чайні сервізи вартістю 160 грн., кофейний сервіз вартістю 80 грн., 2 кришталеві вази вартістю 120 грн., цукерниця кришталева вартістю 60 грн., столовий набір вартістю 300 грн., стакани кришталеві 18 шт. вартістю 180 грн., фужери кришталеві 12 шт. вартістю 150 грн., костюм чоловічий р. 54 вартістю 200 грн., шапка норкова чоловіча вартістю 500 грн., двері вхідні металеві вартістю 1500 грн., двері кухонні вартістю 800 грн., арка дерев'яна у коридорі вартістю 400 грн., двері дерев'яні у вітальні вартістю 1000 грн., 2 швейні машинки вартістю 600 грн., набір виделок, ложок та ножів вартістю 160 грн., які знаходяться у квартирі АДРЕСА_3.

Виділити у власність ОСОБА_1 двигун дизельний виробництва Італія вартістю 4000 грн., який знаходиться у користуванні ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_4.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 185 грн. 05 коп. судових витрат.                            Арешт, накладений ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 31 жовтня 2006 року, на квартиру АДРЕСА_1 та на гаражний бокс НОМЕР_1 на вулиці АДРЕСА_2, скасувати. 

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачею після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до Апеляційного суду Миколаївської області або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.