ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2006                                                                                   Справа № 23/51  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)          

суддів:Тищик І.В. Чимбар Л.О.

при секретарі Гайдук Ю.А.

за участю представників сторін :

від позивача: Жаворонков С.М. довіреність №32793/10/10-039  від 28.09.05; Колот В.В., довіреність №14828/10/10-039  від 14.04.06;

від  відповідача : Верещук Б.І., довіреність №1  від 15.06.05;

від третьої особи:не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

                                                                                                              

        розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства “Трастер”, м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  11.05.06р.   у справі № 23/51

за позовом  державної податкової інспекції  у Жовтневому районі м.Дніпропетровська

до  приватного підприємства “Трастер”, м.Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

про  визнання недійсними установчих документів

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2006р. у справі №23/51 (суддя І.Ю.Добродняк) позов державної податкової інспекції (далі-ДПІ) у Жовтневому районі м.Дніпропетровська задоволено, визнано недійсним Статут приватного підприємства (далі-ПП) “Трастер” з моменту реєстрації, а саме з 15.12.2004р., свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП “Трастер” за №04207697 від 23.12.2004р., а також припинено юридичну особу ПП “Трастер” з моменту державної реєстрації, а саме з 15.12.2004р. та визначено склад ліквідаційної комісії ПП “Трастер” з числа засновників підприємства;

- приймаючи рішення, господарський суд, з посиланням на ст.87-89 Цивільного кодексу України зазначав, що положення установчих документів ПП “Трастер” містять неправдиву інформацію, яка не відповідає дійсності, засновник підприємства Шимацький М.С. фактично не є власником підприємства та не мав наміру займатися господарською діяльністю, згідно з актом перевірки відповідності юридичної адреси від 10.05.2006р. підприємство за юридичною адресою не знаходиться; особи, які не мали права на нарахування податку і складання податкових накладних, безпідставно отримали таке право; у зв’язку з тим, що підприємство за вказаною ним юридичною адресою не знаходиться, про зміну свого місцезнаходження в установленому порядку не повідомило суд задовольнив позовні вимоги і в частині припинення юридичної особи ПП “Трастер” з моменту реєстрації з урахуванням положень ст.38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”;

- не погодившись з рішенням суду, ПП “Трастер” подало апеляційну скаргу та заяву, в яких просить скасувати це рішення в частині визнання недійсними статуту підприємства і свідоцтва про реєстрацію його як платника податку на додану вартість, в цій частині у позові відмовити та змінити рішення в частині припинення юридичної особи, виключивши з рішення слова “з моменту державної реєстрації”, а саме з 15.12.2004р.”;

   - при цьому скаржник вказує на те, що державна податкова інспекція, згідно з законодавством України, не має права подавати позови про визнання недійсними установчих документів і свідоцтв про реєстрацію платника податку на додану вартість, на те, що згідно з ч.2 ст.89 ЦК України , п.1 ст.27 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи або невідповідність її установчих документів закону є підставою для відмови державним реєстратором у державній реєстрації юридичної особи, а не визнання недійсним статуту підприємства, а також на те, що господарський суд мав право припинити юридичну особу ПП “Трастер” без зазначення в рішенні дати припинення, оскільки відповідно до п.2 ст.104 ЦК України, п.7 ст.59 Господарського кодексу України та ч.2 ст.33 названого Закону юридична особа є такою, що припинилася з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

-          викладені обставини, на думку скаржника, свідчать про порушення судом норм матеріального і процесуального права ;

-          позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, його представники в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечують, посилаючись на безпідставність доводів скаржника;

-          третя особа пояснення по суті апеляційної скарги не надала, її представники в судове засідання не з’явилися, про час і місце розгляду справи апеляційним судом третя особа повідомлена належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення місцевого господарського суду підлягає частковому скасуванню в силу наступного.

Відповідно до ст.2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами, у тому числі, державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України.

Згідно з п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах у містах подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках –коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

П 17 ст.11 названого закону встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України мають право у передбачених законом випадках звертатися до судових органів з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності

Таким чином, подання ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська позову про визнання недійсними Статуту ПП “Трастер” та свідоцтва про реєстрацію його як платника податку на додану вартість є таким, що здійснено з перевищенням повноважень, встановлених наведеними законодавчими актами.

При цьому визнання недійсними установчих документів взагалі не передбачено чинним законодавством України.

      Натомість Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” в  ч.2 ст.38  передбачає припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов”язане з банкрутством юридичної особи, а саме (як одна з підстав): визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути. Вказана підстава узгоджується з положеннями ст.6 Закону України “Про господарські товариства”, згідно якої товариство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.

Отже, саме  вирішення питання щодо правомірності запису про проведення державної реєстрації згідно Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”є визначальним для припинення юридичної особи, а самі по собі установчі документи без державної реєстрації не мають юридичного значення та не тягнуть ніяких юридичних наслідків щодо створення та припинення юридичної особи.

З врахуванням викладеного, заявлений податковою інспекцією позов не відповідає встановленим законом способам захисту порушених прав.

За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання недійсними установчих документів та свідоцтва про реєстрацію підприємства як платника податку на додану вартість задоволенню не підлягають.

У цьому зв’язку рішення місцевого господарського суду в цій частині слід скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права та при неповному з’ясуванні обставин, які мають значення для справи.

При цьому посилання господарського суду на ч.2 ст.89 Цивільного кодексу України є помилковим, оскільки даною нормою встановлені підстави для відмови у державній реєстрації юридичної особи.

Що стосується частини позову про припинення юридичної особи, то ст.38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” передбачає, у тому числі, і такі підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи як неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону та наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним місцезнаходженням.

У даному випадку, задовольняючи позовні вимоги у відповідній частині, господарський суд посилався на обставини щодо відсутності підприємства за вказаною ним юридичною адресою.

Однак докази наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним місцезнаходженням, як однієї з підстав припинення юридичної особи, в матеріалах справи відсутні.

Одночасно слід зазначити, що як вбачається з матеріалів справи, зокрема позовної заяви та акту перевірки відповідності юридичної адреси від 10.11.2005р., підприємство не надавало до податкової інспекції звітність, передбачену чинним законодавством.

Зазначений факт підприємством не спростовано.

У цьому зв’язку підставою припинення юридичної особи ПП “Трастер” є неподання ним податкової та фінансової звітності.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.33 Закону юридична особа є такою, що припиняється з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

З огляду на викладене, вимоги податкової інспекції підлягають задоволенню лише в частині припинення юридичної особи ПП “Трастер”

Тому рішення місцевого господарського суду у відповідній частині слід змінити.

          Заява підприємства від 03.07.2006р. не може розглядатися апеляційним судом як часткова відмова від апеляційної скарги, оскільки резолютивна частина останньої не оформлена згідно з вимогами ст.100 ГПК України, а стосується лише зміни вимог, попередньо викладених у скарзі.

          Керуючись ст.ст. 101-103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, ПОСТАНОВИВ :

       - рішення господарського суду Дніпропетровської області від  11.05.06р.   у справі № 23/51 скасувати частково;

       - у позові про визнання недійсними Статуту ПП “Трастер” з моменту реєстрації, а саме з 15.12.2004р. та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП “Трастер” відмовити;

- в частині припинення юридичної особи приватного підприємства “Трастер” рішення змінити, шляхом виключення з абзацу четвертого резолютивної частини рішення слів: “з моменту державної реєстрації, а саме з 15.12.2004р”

- в решті рішення залишити без змін.

      

      Головуючий                                                                                            І.Л.Кузнецова                                                                                                                                               

 

 Суддя                                                                                                        І.В.Тищик

     

      Суддя                                                                                                       Л.О.Чимбар