Судове рішення #5804631
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

 

 

 

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД    ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Справа № 11- 687 2009 року  Категорія ст. 309 ч.2 КК України

Головуючий у 1-й інстанції. Сидоренко Ю.В.  Доповідач: Кожевніков О.В.

 

У  Х  В  А  Л  А   

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Полтавської області у складі:

 

Головуючого Кожевнікова О.В.                                   

Суддів Павленка В.П., Давиденка Е.В.

за участю прокурора  Гринь Н.Г.

засудженого ОСОБА_1

                                                                                     

2009 року вересня місяця  2 дня розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава  кримінальну справу за апеляціями помічника Миргородського міжрайонного прокурора та засудженого ОСОБА_1 на вирок Миргородського міськрайонного суду від  17 червня 2009 року

 

Цим вироком

 

ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Миргород Полтавської області, мешканець с. Дібрівка  Миргородського району Полтавської області, одружений, непрацюючий, раніше  судимий:  1. 23 квітня 1993 року Миргородським міським судом за ст. ст. 81 ч. 3, 140 ч .3, 17, 140 ч. 2, 140 ч .2, 42  КК України на 4 роки позбавлення волі, звільнений умовно-достроково постановою  Полтавського районного суду від 23    травня 1996 року на 18 днів;  2. 24 червня 1999 року Миргородським районним судом за ст. 81  ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільнений постановою Крюківського районного суду м. Кременчук від 31  липня 2001  року на підставі ст. 3 Закону України «Про амністію…» від 5 липня 2001  року;  3. 13 червня 2002  року вироком Лубенського міського суду за ст.ст. 289 ч. 2, 69 КК України на 2 роки позбавлення волі, звільнений 25 березня 2004 року по відбуттю покарання;  4. 4 вересня 2007 року Миргородським міськрайонним судом за ст. 309 ч. 1 КК України на 1 рік обмеження волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік;

засуджений за ст. 190 ч. 2 КК України  на  2 роки обмеження волі; за ст. 358 ч. 1 КК України на 1 рік обмеження волі;

    на підставі ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим на 2 роки обмеження волі;

    на підставі ст. 70 ч. 4 КК України шляхом поглинення меш суворого покарання, призначеного вироком Миргородського міськрайонного суду від 4 вересня 2007 року, більш суворим покарання, призначеним цим вироком на 2 роки обмеження волі;

    за ст. 309 ч. 2 КК України на 2 роки 9 місяців позбавлення волі; за ст. 311 ч. 1 КК України на 2 роки обмеження волі;

    на підставі ст. 70 ч. 1 КК України  шляхом поглинення меш суворого покарання більш суворим на 2 роки 9 місяців позбавлення волі;

    на підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Миргородського міськрайонного суду від 4 вересня 2007 року і остаточно на 3 роки позбавлення волі.

    Стягнуто з ОСОБА_1 на користь  ВАТ КБ «Надра» на відшкодування матеріальної шкоди - 3 486.40 грн..

    Вирішена доля речових доказів.

За вироком  ОСОБА_1 визнано винуватим в тому, що він 19 серпня 2007 року скориставшись паспортом, своєї знайомої,  ОСОБА_2,  який він підробив виправивши дату його видачі з 1999 на 2002 рік, разом з ОСОБА_3, яка не усвідомлювала мети його дій, обманувши працівника банку ВАТ КБ «Надра» оформив споживчий кредит на придбання меблів на суму 3150 грн., які привласнив продавши куплені меблі.

11 жовтня 2007 року ОСОБА_1 перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1 незаконно виготовив  та зберігав особливо небезпечну психотропну речовину - препарат з ефедрину, об'ємом 2 мл., в перерахунку на суху вагу 0.2 грами,  а також незаконно придбав та зберігав прекурсор - соляну кислоту.

    В апеляції помічник Миргородського міськрайонного прокурора  просить вирок скасувати, постановити новий посиливши ОСОБА_1

покарання, посилаючись на неврахування судом ступеню тяжкості вчиненого злочину, що його вчинено під час звільнення від відбування покарання з випробуванням.

    В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 190 та ч. 2 ст. 309 КК України на частини перші цих статей, вважаючи, що попередні судимості у нього погашені, а також, що він добровільно відмовився  від виготовлення психотропного засобу та з урахуванням стану його здоров'я просить пом'якшити покарання.

Вислухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, думку прокурора про залишення вироку без змін, а апеляцій без задоволення,  перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій,  колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з таких підстав.

Винуватість засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за наведених у вироку обставин матеріалами справи доведена та не спростовується в апеляціях.

Дії ОСОБА_1 за ч. 2 статей 190 та 309 КК України за кваліфікуючими ознаками - вчинення злочину повторно, кваліфіковані правильно,  оскільки раніше ОСОБА_1 засуджувався за ст. ст. 81. ч.3. 140 ч. 3, 309 ч. 1 КК України і ці судимості відповідно до вимог ст. 89 КК України не погашені.

З показань свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 вбачається, що вони, як працівники міліції, прибувши для перевірки в квартиру виявили декілька осіб, серед яких був і засуджений, який при цьому виготовляв наркотичний засіб «вінт», який був в подальшому вилучений слідчим. Згідно протоколу огляду у квартирі де перебував засуджений дійсно вилучені шприци наповнені рідиною, яка за висновком судово-хімічної експертизи є кустарною виготовленою психотропною речовиною-ефедрином та соляною кислотою, яка є прекурсором (а.с. 29-33. 129-131 т. 1 ).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КК України добровільною відмовою є  остаточне  припинення  особою  за своєю  волею  готування до злочину або замаху на злочин,  якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця.

Оскільки злочинні дії ОСОБА_1 по виготовленню психотропної речовини були, за висновком судово-хімічної експертизи, доведені до кінця, а продовжити свої дії він не міг оскільки був затриманий працівниками міліції, підстави для висновку про добровільну відмову від готування до злочину відсутні.

Покарання ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст. 69 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчинених ним злочинів, даних про особу засудженого, який вину визнав, сприяв слідству, а отже підстав до його посилення або пом'якшення колегія суддів не вбачає.

 

    Керуючись ст. 365, 366 КПК України колегія суддів, -

 

У Х В А Л И Л А

 

апеляції  помічника Миргородського міжрайонного прокурора та засудженого залишити без задоволення, а вирок Миргородського міськрайонного суду від 17 червня 2009 року щодо ОСОБА_1 без змін.

 

СУДДІ

Кожевніков О.В.                         Павленко В.П.                       Давиденко Е.В.           

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація