ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2009 р. Справа № 2-а-2969/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Іващук Олени Іванівни,
При секретарі судового засідання: Задерей Ірині Василівні
За участю прокурора: Бабчук Н. Л.
представник позивача та відповідач в судове засідання не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Прокурора Замостянського району м. Вінниці в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області
до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про: стягнення штрафу
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся прокурор Замостянського району м. Вінниці в інтересах держави та урядового органу державного управління, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується -Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі її структурного підрозділу -територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення штрафу.
Позов мотивовано тим, що територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області з проханням про примусове стягнення накладеної постановою фінансової санкції, застосовані до відповідача за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
В судовому засіданні прокурор Бобчук Н. Л. позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задоволити.
Представник територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області -Тушевська Л. Г., в судове засідання не з'явилась, однак направила на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій зазначила про підтримання позовних вимог заявлених прокурором та просила суд їх задоволити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі. Про день та час розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, які повернулись до суду за спливом строку зберігання. За тих самих причин поверталась також кореспонденція територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області, яка направлялась відповідачу. Прокурор висловив думку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача. Суд, прийнявши до уваги його думку, вважає, що вжив всіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи з його участю або участю його повноважного представника для реалізації їм прав судового захисту своїх інтересів, оскільки з матеріалів справи не вбачається будь-якої іншої адреси, на яку можливо було б направити судову повістку. Окрім того, адреса на яку судом повідомлялось про розгляд справи міститься і у свідоцтві про державну реєстрацію відповідача як фізичну особу-підприємця.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим кодексом.
Суд вважає, що неявка відповідача у судове засідання, вдруге, може потягнути за собою порушення строків розгляду справи, а тому ухвалив розглянути справу без участі відповідача або його повноважного представника.
Вислухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з виходячи з наступного.
Згідно ст. 121 Конституції України, однією із функцій прокуратури України є представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
Вказані підстави представництва передбачено ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”.
Так, відповідно до ч. 2 даної статті підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.
Окрім того, право звертатись до адміністративного суду з адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах, надано прокурору ч. 1 ст. 60 КАС України.
Так, судом по справі встановлено, що державним інспектором територіального управління Головавтоінспекції у Вінницькій області під час перевірки автотранспортного засобу, що належить ОСОБА_1 встановлено порушення перевізником вимог ст.. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, відображене в акті про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №110196 від 11.12.2008 р. (а.с. 10)
З даного акту вбачається, що під час перевірки виявлено порушення у наданні послуг по перевезенню пасажирів в режимі “таксі”, про що свідчить розпізнавальний ліхтар, без оформлених документів, а саме відсутня ліцензійна картка.
26.01.2009 року на підставі даного акту було винесено постанову про застосування фінансових санкцій в розмірі 1700 гривень.
Проаналізувавши вказані матеріали справи, суд встановив невідповідність вказаного у акті порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт та порушення вказаного у постанові.
Зокрема, в постанові, з метою виконання якої заявлено позов, зазначено про відсутність у відповідача ліцензії, тоді як в акті про проведення перевірки вказується на відсутність ліцензійної картки.
Разом з тим, в матеріалах справи наявна копія ліцензії серії АВ №384425 видана 30.11.2007 року ОСОБА_1, видом господарської діяльності якого є надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі.
З акту перевірки видно також те, що транспортним засобом який перевірявся керував ОСОБА_1.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Згідно з положеннями даної статті, документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі є ліцензія та інші документи, передбачені законодавством України -для автомобільного перевізника та посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України -для водія таксі.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем було порушено вимоги вказаних норм, а саме під час перевезення пасажирів на таксі у нього була відсутня ліцензійна картка.
В свою чергу, відповідальність за вказане порушення, передбачена ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Так, посилаючись на ч. 1 абзац 3 даної статті, територіальним управлінням Головавтоінспекції у Вінницькій області до відповідача застосовано штраф у сумі 1700 гривень, в той час, як даним пунктом визначено санкцію за експлуатацію легкового автомобіля, об лаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки -тридцять неоподатковуваних мінімумів громадян, тобто 510 гривень.
Згідно статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно ч.1 статті 2 Кодексу завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, суд вважає, що постанова, за якою позивач просить в примусовому порядку стягнути штрафні санкції, винесена за порушення, якого відповідач не вчиняв, окрім того штрафні санкції застосовані до нього з порушенням вимог законодавства про автомобільній транспорт, а тому дійшов висновку відмовити в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні позову Прокурора Замостянського району м. Вінниці в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу - відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 21.08.09
Суддя Іващук Олена Іванівна