ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2006                                                                                             Справа № 38/65  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)          

суддів:Тищик І.В.., Чимбар Л.О.

при секретарі Гайдук Ю.А.

за участю представників сторін :

від позивача: Логойда Т.В., довіреність №629/10/10-029  від 16.01.06,  

від  відповідача 1: Волинська Л.П., довіреність №39юр.  від 05.01.06,  Солдатов М.М., довіреність №96юр.  від 18.04.06,  

від  відповідача 2: Смовш К.О., довіреність №б/н  від 01.10.04,  

від третьої особи: Гармаш Л.М., довіреність №699/10/08-09-15  від 16.01.06

    розглянувши апеляційні скарги Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області та спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м.Дніпропетровську на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  28.04.06р.  у справі № 38/65

за позовом Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області

до В1 відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпрогаз”, м.Дніпропетровськ

до В2 товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпроспецекспорт”, м.Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великим платниками податків у м.Дніпропетровську

про  визнання угоди недійсною

          

ВСТАНОВИВ:

     - рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2006р. у справі №38/65 (суддя Бишевська Н.А.) державній податковій адміністрації (далі-ДПА) у Дніпропетровській області та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –спеціалізованій державній податковій інспекції (далі-СДПІ) по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним договору комісії №10 від 30.01.2004р., укладеного між відкритим акціонерним товариством (далі-ВАТ) по газопостачанню та газифікації “Дніпрогаз” та товариством з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) “Дніпроспецекспорт” з підстав, передбачених ч.1 ст.207 Господарського кодексу України із застосуванням наслідків , передбачених ч.1 ст.208 цього Кодексу, а саме: про стягнення з ВАТ “Дніпрогаз” на користь держави 7 340грн.50коп., сплачених ТОВ “Дніпроспецекспорт” на виконання умов договору, а з останнього –цієї ж суми на користь ВАТ “Дніпрогаз”;

- не погодившись з рішенням суду, ДПА у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та задовольнити позовні вимоги;

- у поданій скарзі йдеться про неповне дослідження судом доказів та з’ясування обставин справи;

- при цьому скаржник посилається на те, що в порушення вимог ст.47 Господарського процесуального кодексу України суд не дослідив зовнішню сторону відносин, які виникають при укладенні договору комісії, а саме обставини укладання та виконання зовнішньоекономічного договору, на те, що вже на стадії укладення договору комісії комітент мав на меті отримання права на застосування нульової ставки оподаткування податком на додану вартість при здійсненні експорту товарів нерезидентами, на те, що судом проігноровані доводи податкової інспекції стосовно відсутності у представника фірми –нерезидента документів, які б підтверджували його право на укладення від імені фірми –нерезидента зовнішньоекономічних договорів та доводи стосовно розбіжностей відомостей, зазначених у вантажно-митній декларації та у міжнародній товаро-транспортній накладній в частині визнання відправника та одержувача товару, що ставить під сумнів факт передачі товару і свідчить про неправомірність дій відповідача 1 при визначенні податкових зобов’язань по податку на додану вартість з операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою та про завдання шкоди державі шляхом заниження цих зобов’язань;

- на рішення господарського суду апеляційна скарга подана також і СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську ;

- у цій скарзі також містяться вимоги про скасування рішення суду та прийняття нового рішення щодо задоволення позову;

- доводи, покладені в обґрунтування скарги, співпадають з доводами скарги ДПА у м.Дніпропетровській області;

- відповідачі вважають рішення суду обґрунтованим, просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.01.2004 р.  між ВАТ по газопостачанню та газифікації “Дніпрогаз” та   ТОВ “Дніпроспецекспорт”був укладений договір комісії   № 10, згідно умов якого відповідач-1 (Комітент) доручає , а відповідач-2 (Комісіонер) зобов’язується по дорученню Комітента за винагороду вчинити від свого імені, але за рахунок Комітента юридично значимі дії. П.п. 5.3 п.5 договору зазначено, що комісійна винагорода Комісіонера і винагорода за делькредере складає 1000,00 грн. за кожну партію реалізованого товару. Зазначений розмір товару включає в себе податок на додану вартість.

На виконання оскаржуваного договору згідно до специфікації №1 від 30.01.2004р. та акту прийому-передачі товару на комісію від 30.01.2004р. до договору комісії  № 10 від  30.01.04 р. Комітентом передано на комісію Комісіонеру товар –труби нержавіючої в кількості 1 477,00 п.м., загальною вартістю без податку на додану вартість 6 031 890,76 грн.

19.03.2004р. на виконання договору комісії  № 10 від  30.01.04 р. відповідачем-2  укладено зовнішньоекономічний договір - контракт №10/03 з фірмою –нерезидентом R.S.N. & F.LLC, WYOMING, USA про продаж товару згідно специфікації. Згідно пп.3.1 п.3 даного договору передбачено, що поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах DDU.

Згідно з специфікацією №1 від 19.03.2004р. (додатку до контракту №10/03) між сторонами укладено контракт про продаж товару –труби нержавіючої в кількості 1 477,00 п.м., загальною вартістю 1 132 548,83 доларів США, що відповідає п.п. 4.2 п.4 контракту №10/03.

Відповідно вантажно-митної декларації від 20.04.2004р №70301/4/101844 товар згідно специфікації був доставлений на митну територію України для подальшого направлення фірмі-нерезиденту, перевезення товару здійснювалося автомобільним транспортом з причепом. У відповідності до міжнародної товарно-транспортної накладної серії А №232125 перевізником зазначено ТОВ “Магістраль”.

19.03.2004р. продавцем за зовнішньоекономічним контрактом - ТОВ “Дніпроспецпроект”платнику - R.S.N. & F.LLC, WYOMING, USA виписано рахунок №10/03-1 на загальну суму 1 132 548,83 доларів США.

Задекларований товар вивезено за митну територію України в повному обсязі.

Згідно п.4 звіту комісіонера від 15.07.2004р. до договору комісії від 30.01.2004р. №10 на валютний рахунок комісіонера надійшла виручка в сумі: 15.06.2004р. –1 129 177,26 доларів США; 16.06.2004р. –3 371,57 доларів США, за реалізований товар згідно фактурної вартості по ВМД від 20.04.2004р. №70301/4/101844, що по курсу НБУ - 5,3288 дорівнює 6 035 126,21 грн.

Відповідно до акту взаємних розрахунків між відповідачами станом на 23.09.2004р. дебіторська заборгованість дорівнює 0,00 грн.

Відповідно до Звіту комісіонера від 15.07.2004р. загальна сума витрат Відповідача-2 по договору комісії від 30.01.2004р. №10 склала 7 340,50 грн. (7, 156,83 грн. –комісійна винагорода і витрати, 183,67 грн. –податок на додану вартість).

Згідно із ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

 Частиною1 статті 208 цього Кодексу встановлено, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

    Отже, необхідними умовами для визнання угоди недійсною на підставі перелічених норм є її укладання з метою, завідомо суперечною  інтересам держави і суспільства та наявність умислу у сторін щодо настання відповідних наслідків.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного суду України “Про деякі питання  застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів” від 08.10.2004 року №15, ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів може бути вчинене як шляхом неподання документів із їх обчисленням та сплатою до бюджетів чи державних цільових фондів (податкових декларацій, розрахунків, бухгалтерських звітів і балансів тощо), так і шляхом приховування об’єктів оподаткування, а також шляхом заниження об’єктів оподаткування та іншими способами. При цьому неподання податкової декларації, як правило, є одночасно і приховуванням об’єктів оподаткування.

Таким чином, предметом доказування по даній справі є наявність у сторін за оспорюваною угодою на час її укладення мети приховування доходів від оподаткування.

Одночасно слід зазначити, що згідно з ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

   Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду про те, що податковою інспекцією не доведені обставини наявності в діях відповідачів мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, як умови застосування ст.ст.207, 208 ГК України.

Так, податковими органами зазначено, що протизаконними діями відповідач-2 створив для відповідача-1 умови для безпідставного збільшення валових витрат та податкового кредиту при сплаті комісійної винагороди, а також для застосування нульової ставки податку на додану вартість при оподаткуванні експортованого товару.

В підтвердження вказаних обставин заявник посилається виключно на факти, які стосуються укладання та виконання не спірного договору комісії, а зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу №10/03 від 19.03.2004р.

Однак, викладені податковою інспекцією доводи не можуть свідчити про наявність умислу у відповідачів на ухилення від сплати податків саме при укладенні договору комісії від 30.01.2004р. №10. В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо ухилення відповідача-1 від сплати податків при виконані спірного договору. Встановлення вказаних обставин є обов'язковим для висновку про наявність в діях сторін за угодою відповідного умислу.

Таким чином, доводи податкової інспекції, покладені в обґрунтування позовних вимог, цілком вірно визнані господарським судом безпідставними, з огляду на те, що такі доводи в будь-якому випадку не можуть бути підставою для визнання договору комісії недійсним, оскільки стосуються обставин укладання та виконання зовнішньоекономічного контракту і встановлення таких обставин виходить за межі доказування по справі. Зазначений контракт був виконаний ТОВ “Дніпроспецекспорт” та нерезидентом, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Не можуть свідчити про наявність у сторін за угодою умислу при укладенні договору комісії такі обставини, як відсутність в контракті вказівки на документи, якими керувався менеджер нерезидента при підписанні такого контракту, зупинення діяльності нерезидента, переконання чи не переконання ТОВ “Дніпроспецекспорт” в наявності повноважень перевізника вантажу, обставини щодо перетину митного кордону.

З огляду на викладене позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Тому рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, підстави для його скасування відсутні.

У зв’язку зі складністю справи у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

    

Керуючись ст.ст. 160, 167, 205, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від  28.04.06р.  у справі № 38/65 залишити без змін, апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області та апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м.Дніпропетровську залишити без задоволення;

     - ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.

      

      Головуючий                                                                                            І.Л.Кузнецова                                                                                                                                               

 

 Суддя                                                                                                        І.В.Тищик

     

      Суддя                                                                                                        Л.О.Чимбар

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          

         

                                                                    Дата виготовлення у повному обсязі 28.07.06р.