справа № 2-346 /2007р.

РІШЕННЯ Іменем України

14 лютого 2007 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області у складі:

головуючого-судді: Афанасьева В.О., при секретарі   : Лисенко Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Антрациту справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_ „про позбавлення особи права власності та про  визнання права власності на нерухоме майно",

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду про позбавлення особи права власності та про  визнання права власності на нерухоме майно .

В обгрунтування заявлених вимог позивачка вказала, що в середині 2005 року, ОСОБА_2 запропонував їй взяти матеріальну участь у будівництві пункту автосервісу, розташованого в районі автозупинки за адресою: АДРЕСА_1, у рівних матеріальних долях, і прибуток від її діяльності будуть також поділяти на двох. Документальне оформлення їх сумісної власності ОСОБА_2 запропонував оформити після закінчення будівництва. ОСОБА_1 погодилась на пропозицію відповідача, та на протязі 2005-2006 років, разом із ним займалася будівництвом пункту автосервісу на належній останньому дільниці . Позивачка вклала у будівлю 20 000 гривень власних коштів, коли пункт автосервісу вже був практично готов, відповідач запропонував їй викупити його половину об'єкту, на що позивачка погодилася, сплативши йому за домовленістю 20 000 гривень. Повністю переоформити на неї документи на пункт автосервісу сторони домовилися тоді, коли відповідач отримає акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта пункту автосервісу і звідний акт вартості будівель та споруд пункту автосервісу.

08 листопада 2006 року відповідач отримав акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта пункту автосервісу і звідний акт вартості будівель та споруд пункту автосервісу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за який позивачка повністю з ним розрахувалася.

Після отримання вказаних документів відповідачем, позивачка звернулася до нього з пропозицією переоформити право власності у нотаріусі на неї. Відповідач погодився, однак декілька разів не з'явився до нотаріуса, перестав відповідати на телефонні дзвінки і взагалі почав уникати спілкування з позивачкою, що спонукало її звернутися до суду.

У судове засідання сторони не з'явилися, подавши заяви про слухання справи за їх відсутності . Позивачка позовні вимоги підтримала, відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню із наступних підстав.

Згідно акту про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 08.11.2006 року пункт автосервісу уявляє собою будівлю загальною площею 242 кв.м ( загальна площа 1-го поверху 119,5 кв.м ; площа 2-го поверху 122,5 кв.м ). Згідно звідного акту вартості будівель та споруд пункт автосервісу включає в себе наступне : А- нежила будівля, а - прибудова, Б - сарай .

Відповідач не заперечує того факту, що збудований пункт автосервісу є власністю   ОСОБА_1.

Суд вважає, що відповідач, не сприяє належному виконанню домовленості між ним та позивачкою, згідно якої він отримав 20 000 гривень і повинен був передати право власності на спірний об'єкт, порушує право власності позивачки, передбачене ст.ст. 41 Конституції України , ст.ст. 317 , 319 , 321 ЦК України , ст. ст. 2, 3, 4, 26, 48, 49 Закону України "Про власність",

Згідно до ст. 41 Конституції України „кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю . Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності".

Пунктом 2 ст. З Цивільного кодексу України закріплено принцип неприпустимості позбавлення права власності, за винятком випадків , встановлених Конституцією України та законом.

Згідно до ст.ст.317, 319, 321 Цивільного кодексу України „власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном за своїм розсудом . Право власності є непорушним . Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права та обмежений в його здійсненні".

Вищевказані положення закріплені також у статтях 2, 3, 4, 26, 48, 49 Закону України "Про власність".

Таким чином, враховуючи повне визнання позовних вимог відповідачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1. підлягають повному задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8,41,55,124 Конституції України , ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України, ст. ст. 2, 3,4,26,48,49 Закону України "Про власність", суд, -

ВИРІШИВ :

Позбавити ОСОБА_2 права власності на пункт автосервісу розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на пункт автосервісу розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 242 кв.м ( загальна площа 1-го поверху 119,5 кв.м ; площа 2-го поверху 122,5 кв.м), що включає в себе : А- нежила будівля , а - прибудова, Б - сарай.

Заяву про оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення надруковано у нарадчій кімнаті.