Справа № 2-683

2009 року

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м     У к р а ї н и

18 червня  2009 року                         Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді:                                                          Вергун І.В.

при секретарі:                                                                                     Ардашевій Я.В.

за участю судового розпорядника:                                                   ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі справу  за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Ізюмського комунального житлово –експлуатаційного підприємства № 1 про відшкодування моральної шкоди, третя особа директор КЖРЕП -1 ОСОБА_4, -

встановив:

    В березні 2009 року позивачі звернулись до суду з позовом до комунального житлово – експлуатаційного підприємства -1 ( далі КЖРЕП -1) про стягнення моральної шкоди, третя особа директор Ізюмського КЖРЕП -1 ОСОБА_4

    В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що працівниками відповідача в період 2006 – 2007 років складались неправдиві акти на підставі яких виносились судові рішення, чим порушувались їхні житлові права : виселення з квартири, вселення в квартиру інших осіб, що привело до відстоювання своїх прав в суді.

    Видання неправдивих актів відповідачем привело до сильних душевних страждань, переживань, спричинило приниження честі, гідності і ділової репутації, як працівника органу внутрішніх справ. З квітня 2008 року ОСОБА_2 проходить лікування в Харківському обласному онкологічному диспансері, в серпні її визнали інвалідом ІІ групи.

    Просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду : ОСОБА_2 – 100 тисяч гривень, ОСОБА_3 - 5 тисяч гривень, за незаконні дії працівників КЖРЕП – 1 , які привели до моральних страждань.

    Представник відповідача позов не визнав посилаючись на його безпідставність. Позивачами не надано доказів того, що діями КЖРЕП -1  була спричинена моральна шкода позивачам.

    Третя особа повторно в судове засідання не з’явилась. Суд вважає  за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

    Суд вислухав сторони, перевірив матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 10 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності зі ст. 11 ч. 1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь  у справі.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається , як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні встановлено, не заперечується сторонами, що позивачам по справі 07 травня 1981 року на сім’ю із трьох чоловік був виданий ордер на квартиру АДРЕСА_1 ( а.с.9), яка до теперішнього часу не приватизована.

В період 2006 -2007 років відповідачем були видані акти про не проживання позивачів в  спірній квартирі в період з 1996 року ( а.с.10-12).

Згідно довідки акту огляду МСЕК від 30.07.2008 року ОСОБА_2 являється інвалідом другої групи з 29 червня 2008 року ( а.с.29).

Відповідно до ст.ст. 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації має право на відповідь , а також не спростування цієї інформації.

Суд вважає, що акти які видавались КЖРЕП -1  в період 2006 і 2007 років, по просьбі колишнього чоловіка ОСОБА_2, не містять  як недостовірної так і негативної інформації.

Складання актів відповідачем, про те, що позивачі не проживали в спірній квартирі АДРЕСА_1 із залученням сусідів є лише констатація факту не проживання, а не поширення недостовірної інформації. Сам факт не проживання в спірній квартирі підтвердили  і самі позивачі  в судовому засіданні.

Працівники КЖРЕП -1 діяли згідно ст. 40 Конституції України, так як перевіряли заяву наймача квартири ОСОБА_5 на якого був виданий ордер і перевіривши дану інформацію , склали акт про не проживання позивачів.

Згідно з положенням статті 277 і ст. 10 ЦПК України обов’язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право надати докази недостовірності інформації.

Позивачі повинні довести факт поширення інформації відповідачем, також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Таких доказів позивачами суду не надано.

Вимоги позивачів про те, що діями відповідача їм були спричинені моральні страждання, при вселені в спірну квартиру матері наймача квартири і подальшого судового розгляду справи, суд вважає безпідставними, оскільки в діях працівників КЖРЕП -1 не було порушення норм житлового законодавства, що і підтверджено постановою Ізюмського міжрайонного прокурора ( а.с.41-42).

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі  неправомірними, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою яка її завдала за наявності вини. Особи ( фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживань у зв’язку з ушкодженням здоров’я, у порушенні права власності ( в тому числі інтелектуальної) прав наданих споживачем , інших цивільних прав у зв’язку з  незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадянського життя, порушені стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

На підставі викладеного суд не  може взяти до уваги в якості обґрунтування факту спричинення моральної шкоди необхідністю відстоювання своїх прав в судах, збір  документів, стресовий стан та стан здоров’я, одержання групи інвалідності, про що вказано в позовній заяві, суд вважає суб’єктивним , а погіршення стану здоров’я – в зв’язку з тим, що не підтверджено ні одним доказом.

Керуючись ст.ст. 10,11, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. 1167 ЦК України, - суд

В и р і ш и в:

  Відмовити ОСОБА_2, ОСОБА_3 в стягненні моральної шкоди з Ізюмського комунального житлово - експлуатаційного підприємства; третя особа ОСОБА_4 М .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд шляхом подачі в 10- денний строк  з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачі після цього протягом 20 днів апеляційної скарги  або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: