Справа № 2- 421

2009 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І  м е н е м   У к р а ї н и

05 травня  2009 року        Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого – судді:                                                        Вергун І. В.

при секретарі:                                                                                   Ардашевій Я. В.

за участю судового розпорядника:                                                 ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі справу за позовом  відкритого акціонерного товариства « Державний Ощадний банк України»  в особі філії Харківського обласного управління відкритого акціонерного товариства « Державний ощадний банку України» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди , -

в с т а н о в и в:

    В січні 2009 року ВАТ « Державний Ощадний банк України» в особі філії Харківського обласного управління звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,  заподіяної банку при виконанні трудових обов’язків, та просило стягнути з відповідача 10000 гривень, як відшкодування шкоди.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідачка ОСОБА_2 Ю, В. працює в філії Ізюмського відділення № 492 ВАТ « Ощадбанк» на посаді старшого контролера – касира операційної частини на підставі наказів № 140 від 23 жовтня 2006 року та № 146 від 07 листопада 2006 року з повною матеріальною відповідальністю.

Проведеною 25 лютого 2008 року ревізією цінностей, які знаходяться в касах  та обліковуються  на балансових та позабалансових рахунках Ізюмського відділення № 492 ВАТ « Ощадбанк» виявлено недостачу в розмірі 10000 гривень у відповідачки при проведенні нею валютно – обмінної операції по купівлі готівкової іноземної валюти за готівкові гривні з купівлі банкноти номіналом 50000 рублів Російської Федерації 1995 року, які були вилучені з обігу на 10000 гривень.

Відповідачка і її представник позов не визнали посилаючись на те, що ОСОБА_2 не мала практичних навиків роботи при здійсненні валютно – обмінних операцій, не була ознайомлена з інструкціями про порядок організації та здійснення валютно – обмінних операцій, робоче місце не обладнано належними нормативно – правовими актами, адміністрація банку не забезпечила належних умов праці, позивач не надав доказів того, що ОСОБА_2 була ознайомлена під розписку про знання порядку здійснення операцій з іноземною валютою  та інших нормативних актів, які регламентують роботу з порядком обліку валюти , не надали доказів вини відповідачки.

Суд вислухав сторони, допитав свідків, перевірив матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що наказами № 140 від 23 жовтня 2006 року  наказом № 146 від 07 листопада 2006 року ОСОБА_2  призначена на посаду старшого контролера - касира  операційної частини з 07 листопада  2006 року з 3-х місячним випробувальним терміном з повною матеріальною відповідальністю.

23 жовтня 2006 року між сторонами  був укладений договір про повну матеріальну відповідальність ( а.с.14).

Відповідачка 3 жовтня 2006 року і 12 листопада 2007 року була ознайомлена під розпис з посадовою інструкцією старшого контролера – касира операційної частини філії Ізюмського відділення ВАТ « Державний Ощадний банк України» ( а.с.15, 16).

Ревізією цінностей, які знаходяться  в касах та обліковується на балансових та позабалансових рахунках в філії Ізюмського відділення № 492 ВАТ « Ощадбанк» від 25 лютого 2008 року виявлено недостачу в розмірі 10000 гривень ( а.с.26).

Згідно з п.1 ст. 134 КзпП працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, завданої з їх вини підприємству, установі, організації, у випадку коли між працівником і підприємством , установою, організацією  відповідно до ст. 135, 1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цінності майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або інших цілей.

Пленум Верховного Суду України  в п.8 постанови « Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації їх працівниками» від 29 грудня 1992 року № 14 роз’яснив, що розглядаючи справи про матеріальну відповідальність на підставі письмового договору укладеного  працівником з підприємством, установою, організацією про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цінності майна та інших цінностей ( недостача, зіпсування), переданих йому для зберігання або інших цілей( п.1.ст. 134 КзпП) суд зобов’язаний перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно зі ст. 135, 1 КзпП може бути укладено договір та чи був він укладений.

Постановою Верховної Ради України « Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу СРСР» від 12 вересня 1991 року № 1545 визначено, що на території України діють законодавчі акти СРСР , якщо вони не суперечать законодавству України.

Відповідно до переліку посад  і робіт, які заміщуються або виконуються працівниками, з якими підприємство, установа , організація можуть укласти письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу ( відпуску) перевезення або застосуванні в процесі виробництва, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 28 грудня 1977 року № 447/24, ОСОБА_2 належить до категорії працівників з якими підприємство повинно укласти письмовий договір про повну матеріальну відповідальність.

Суд вважає, що необґрунтованими є твердження відповідача і його представника про те, що  адміністрація філії банку не забезпечила належним чином її робоче місце, вона не знала  порядку здійснення операції з іноземною валютою, не була ознайомлена під розпис з нормативними документами які регламентують здійснення валютно – обмінних операцій.

Допитана в судовому засіданні старший контролер – касир касового вузла ОСОБА_3 пояснила, що проводила практичні навчання з відповідачкою, знайомила її з нормативними актами при приведенні валютно - обмінних операцій. Робочі місця контролерів – касирів належним чином обладнані, знаходяться всі методичні матеріали, довідники  альбоми і технічні засоби за допомогою яких ОСОБА_2 могла перевірити платіжність і справжність банкнот.

Свідок ОСОБА_4, підмінний контролер – касир операційної частини дала аналогічні показання свідка ОСОБА_3  і при цьому пояснила, що постійно вимагали від ОСОБА_2 знання нормативних актів Державного Ощадного банку України, в тому числі і при здійсненні валютно – обмінних операцій .

Згідно посадової інструкції старшого контролера – касира операційної частини філії Ізюмського відділення № 492 ВАТ « Ощадбанк» ОСОБА_2 Ю, В. в завдання та обов’язки старшого контролера – касира входить здійснення своєчасного, якісного проведення та облік визначених банківських та інших операцій; здійснення операцій з іноземною валютою; виконання вимог чинного законодавства, відомчих нормативних актів НБУ, ВАТ « Ощадбанк» ,щодо проведення банківських та інших операцій і функціонування опер частини. В розділі « Відповідальність» посадової інструкції відповідачем, вбачається, що ОСОБА_2 В відповідає за своєчасне і якісне виконання завдань та обов’язків, визначених цією інструкцією.

Крім того, згідно положень посадової інструкції ОСОБА_2 Ю, В. повинна знати « нормативно – методичні матеріали», щодо проведення визначених банківських  та інших операцій і форми касових і банківських документів, порядок їх оформлення; правила прийняття, видачі , обліку і зберігання готівки, цінностей і цінних бланків …»

Із наказу № 140 від 23 жовтня 2006 року вбачається, що ОСОБА_2 прийнята на посаду старшого контролера – касира з двох тижневим начальним терміном ( а.с.12).

Наявна пряма шкода в розмірі 10000 гривень виникла в результаті порушення при здійсненні валютно – обмінної операції касиром ОСОБА_2 , що полягає в недостачі валютних  цінностей, які були видані ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_5 завідувач касового вузла пояснила суду, що 25.02.2008 року дала відповідачці під звіт грошові кошти як в національній так і в іноземній валюті. На протязі робочого дня ОСОБА_2 не зверталась за допомогою при здійсненні операцій з валютними цінностями.

Відповідачка в пояснювальній записці підтвердила, що при здійсненні валютно – обмінної операції нею були придбані на банкноту номіналом 50000 рублів Російської Федерації 1995 р. вилучених з обігу, та які не мають гривневого еквіваленту.

Безпідставними є твердження представника відповідача, що начальник філії Харківського обласного управління ВАТ « Ощадбанк» не може звертатись до суду з позовною заявою. Згідно п. 2 довіреності ВАТ « Ощадбанк» виданої ОСОБА_6 вона уповноважена представляти інтереси ВАТ « Ощадбанк» в судах загальної юрисдикції з усіма процесуальними правами, подавати позови від імені ВАТ « Ощадбанк» з правом їх підпису.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що винним діями відповідачки була  здійснена пряма дійсна шкода позивачу і з урахуванням письмового договору про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цінності майна, ОСОБА_2 повинна нести повну матеріальну відповідальність.

Керуючись ст.ст. 10, 11,  209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України; ст.ст. 134, 135, 1 КзпП України; постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 28 грудня 1977 року № 447/24 суд, -

В и р і ш и в:

    Позовні вимоги ВАТ « Державний Ощадний банк України»  в особі філії Харківського обласного управління задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Державний Ощадний банк України» в особі філії Харківського обласного управління 10000 гривень завданої шкоди, 100 гривень державного мита і 30 гривень на інформаційно – технічне забезпечення процесу, а всього 10130 гривень перерахувавши їх на р/р НОМЕР_1 МФО 350147 код ЄДРПОУ 02765706 в філії Ізюмського відділення № 492.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку . 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: