а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2009 р. Справа № 2-а-2410/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни,
При секретарі судового засідання: Гуцол Максим Павлович
За участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1
відповідача : Щур А.А.
розглянув матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1,АДРЕСА_1
до: Барської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Бар
про: скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій
СУТЬ СПОРУ:
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1,АДРЕСА_1до Барської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Бар про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачка, яка являється продавцем магазину з продажу підакцизного товару Дочірнього підприємства "Універсальне" Барської районної спілки споживчих товариств в с. Журавлівка Барського району Вінницької області (далі - ДП "Універсальне" Барської РССТ) та в приватного підприємця ОСОБА_2., під час проведеної 16 квітня 2009 року працівниками Барської МДПІ перевірки, через знаходження у депресивному стані (після трагічної загибелі сина) не зовсім усвідомлювала висновку встановленого перевіркою, зокрема, щодо незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій сумі готівкових коштів зазначених за розрахунковими квитанціями розпочатими з початку робочого дня; невідповідність склала - 2046 грн. 50 коп..
Таким чином, позивач вважає, що податківці перерахувавши суму виручки за попередні дні від реалізації товару, який не обкладається акцизним збором і належить приватному підприємцю ОСОБА_2, незаконно виписали їх як невідповідність виручки з продажу підакцизного товару записам в касовій книзі з реалізації підакцизного товару. Працівники відповідача не перевіривши другу касу, що належить ПП ОСОБА_2., не з'ясувавши (на місці) джерела походження грошових коштів, за результатами проведеної 16.04.2009 року перевірки за порушення норм Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" винесли рішення від 28 квітня 2009 року про застосування до ДП "Універсальне" Барської РССТ штрафні (фінансові) санкцій в сумі 10572 грн. 50 коп.
Поданою в судовому засіданні 1 липня 2009 року заявою позивач просить також скасувати акт перевірки від 16 квітня 2009 року, обґрунтовуючи заяву тим, що готівкові кошти (що визначені в акті як сума невідповідності) належать приватному підприємцю ОСОБА_2. і отримані від реалізації її товару, який не обкладаються акцизним збором, що вбачається з пояснення до акта перевірки від 16 квітня 2009 року.
Дана заява, розцінюється судом, як збільшення розміру позовних вимог. Зважаючи на права, якими наділені сторони ст. 51 КАС України, зокрема, частиною 1 якої крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду, заява позивача приймається судом, оскільки не суперечать закону та не порушує чиїх - небудь прав, свобод чи інтересів.
Представник відповідача в письмових поясненнях ( вх. № 9235 від 26.06.2009 року) та в судовому засіданні 1 липня 2009 року проти позову заперечив з підстав, викладених у поясненнях.
Як зазначалось вище та вбачається з матеріалів справи - штрафні (фінансові) санкції оскаржуваним рішенням застосовані до юридичної особи - Дочірнього підприємства "Універсальне" Барської районної спілки споживчих товариств в с. Журавлівка Барського району Вінницької області, натомість з позовом про його скасування звертається фізична особа - ОСОБА_1. В зв'язку з чим, суд вважає, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, а відтак судом було поставлено питання щодо заміни первинного позивача належним позивачем, тобто ДП "Універсальне" Барської РССТ. Однак, позивач на таку заміну не погодився.
Оскільки позивач не погодився на його заміну належним позивачем, суд зважаючи на норми частини 2 статті 52 КАС України (в силу яких, якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про що суд повідомляє третю особу) листом від 01.07.2009 року повідомив ДП "Універсальне" Барської РССТ про наявність в провадженні суду даної справи та про право вступу підприємства в якості третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору, при цьому повідомивши про дату та час наступного судового засідання.
3 липня 2009 року в судовому засіданні позивач підтримала адміністративний позов, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав наведених у письмових поясненнях від 25.06.2009 року та у додаткових поясненнях від 02.07.2009 року.
Дочірнє підприємство " Універсальне" Барської районної спілки споживчих товариств заяв/клопотань про вступ в якості третьої особи з самостійними вимогами суду не подав та в засідання не з'явився.
В зв'язку з наведеним розгляд справи продовжено за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін та перевіривши і оцінивши доводи та докази сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ :
16 квітня 2009 року працівниками Барської міжрайонної державної податкової інспекції, на виконання ч. 1 ст. 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на підставі направлень від 06.04.2009 року за №№ 901383 та 901376 здійснено перевірку господарської одиниці - магазину, що розташований за адресою: вул.АДРЕСА_2 суб'єкта господарської діяльності - ДП "Універсальне" Барського РССТ, за результатами якої складено акт (довідку) перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари ( послуги) , вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів ліцензій, в якому зазначені виявлені перевіркою порушення.
За наслідками проведеної перевірки, відповідачем винесено рішення про застосування до Дочірнього підприємства "Універсальне" Барської районної спілки споживчих товариств (код ЄДРПОУ 32289240) штрафних ( фінансових) санкцій від 28 квітня 2009 року № 0000702300 в сумі 10572 грн. 50 коп.
Тобто, обов'язок щодо сплати штрафних (фінансових) санкцій в сумі 10572 грн. 50 коп., які є предметом оспорюваного рішення, покладено на юридичну особу - Дочірнє підприємство "Універсальне" Барської районної спілки споживчих товариств.
Пунктом 8 статті 3 КАС України визначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.
Зміст позову - це вид судового захисту, за яким позивач звертається до суду.
Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Така вимога повинна мати правовий характер, а також бути підвідомчою суду. Правильне визначення предмету позову має важливе практичне значення. Ним визначається суть вимоги, на яку суд повинен дати відповідь у своєму рішенні, підвідомчість цієї справи, провадиться класифікація на окремі категорії справ. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на підставу позову.
Підставою позову - є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою визначені правові наслідки. Підстава позову складається із таких юридичних фактів, які підтверджують наявність спірних взаємовідносин, приналежність сторін до цієї справи та привід по позову.
Право на захист -це суб'єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (ст. 55 Конституції України).
Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин. Крім прав є величезна кількість інтересів, як загальних, так і персоніфікованих.
Завдання правосуддя це розгляд та вирішення правового спору, захист порушених суб'єктивних прав, свобод чи інтересів особи.
Ознакою спору є мета його учасників - доведення правомірності своїх інтересів, їх захист усупереч інтересам протилежної сторони. Особа-позивач очікує на захист своїх суб'єктивних інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо. Розширення кола суб'єктів права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у сфері публічно-правових відносин в цьому випадку не може розцінюватись як порушення права позивача, оскільки з винесенням оспорюваного рішення та складення оспорюваного акта, що за наслідком слугувало до застосування штрафних (фінансових) санкцій до Дочірнього підприємства "Універсальне" Барської районної спілки споживчих товариств обсяг прав позивача -ОСОБА_1 і можливість їх реалізації лишаються незмінними.
Крім того, як вбачається з п. 1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 № 327, зареєстрованого Мін'юстом України 25.08.2005 за № 925/11205, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.
Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Зазначені властивості акту виїзної планової документальної перевірки як службового документа, що є носієм доказової інформації і яким оформлюються результати проведеної податковим органом документальної перевірки, принципово відрізняють його від такого поняття як правовий акт індивідуальної дії.
Чинне законодавство не дає прямого визначення поняттю правовий акт індивідуальної дії.
Зі змісту п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України випливає, що правовий акт індивідуальної дії є різновидом рішення суб'єкта владних повноважень
В силу п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
В даному випадку Барська МДПІ є органом державної влади.
У свою чергу, акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Правовий акт індивідуальної дії породжує права й обов'язки тільки в того суб'єкта (чи визначеного цим актом певного кола суб'єктів), якому (яким) його адресовано.
Зважаючи на це, акт документальної перевірки від 16 квітня 2009 року не є юридичною формою рішення МДПІ і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, а тому він взагалі не може бути предметом розгляду у судовому порядку.
З огляду на вищевикладене суд не вбачає правових підстав для скасування рішення від 28 квітня 2009 року про застосування до ДП "Універсальне" Барської РССТ штрафних (фінансових) санкцій в сумі 10572 грн. 50 коп., оскільки даним рішенням не порушено права, свободи та інтереси позивача, а також підстав для скасування акта перевірки від 16 квітня 2009 року, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В позові відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 08.07.09
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна