Справа № 2-94
2007 рік
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ім'ям України
31 січня 2007 року Токмацький районний суд Запорізької області
в складі: головуючого Ганчевої Л.В
при секретарі Величенко В.П
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Токмак цивільну справу за позовом Токмацького міжрайонного прокурора в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про припинення виплати аліментів, зміну їх розміру та заміну сторони виконавчого провадження,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до рішення Токмацького районного суду від 31.07.1990 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1\4 частини від усіх видів заробітку до досягнення дитиною повноліття.
Мати ОСОБА_2 самоусунулась від виконання своїх обовьязків по вихованню та утриманню дитини, що стало підставою для його звернення до Токмацького районного суду з позовом про позбавлення її батьківських прав, який задоволено.
Аліменти, які отримує ОСОБА_2, вона витрачає на свої потреби. ОСОБА_1 проживає з бабусею ОСОБА_4 і знаходиться на її утриманні. Ці обставини стали підставою для звернення Токмацького міжрайонного прокурора в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 з позовом про припинення виплати аліментів, зміну їх розміру та заміну сторони.
Представник Токмацького міжрайонного прокурора в особі помічника прокурора Недоводєй Л.А. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги і пояснила, що вони змінюють свої позовні вимоги в частині їх зменшення до 1\6 частини, бо за позовом відповідача ОСОБА_3, вони були зменшені рішенням Бердянського суду у звьязку з наявністю у нього другої дитини, на утримання якої з нього також утримують аліменти. При цьому пояснила, що причиною позову стало усунення відповідачки від виконання батьківських обовьязків, яка без згоди сина залишила його в Росії, де він був затриманий і направлений до муніципального закладу утриманню дитини. В липні 2005 року ОСОБА_2 залишила свого неповнолітнього сина без його згоди в Росії, де він був затриманий і направлений до муніципального закладу соціальної реабілітації в м. Ростав-на- Дону, звідки його забрала бабуся ОСОБА_4, з якою він проживає і на утриманні якої знаходиться.
ОСОБА_1. в судове засідання не зьявився, але згідно заяви не заперечував проти розгляду справи в його відсутність.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не зьявилася вдруге, хоча належним чином була повідомлена Про причини неявки суд не сповістила, у звьязку з чим суд вважає можливим розглянути справу по суті за наявними у справі доказами.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засіданні також не зьявився, але позов визнав згідно наданої заяви, не заперечує проти розгляду справи в його відсутність за умови стягнення аліментів в розмірі 1\6 частини.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню як обгрунтований. Закон зобов'язує батьків матеріально утримувати своїх неповнолітніх дітей.
Частиною 2 статті 29 Цивільного кодексу України фізична особа, яка досягла 14 років, вільно обирає собі місце проживання.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 32 Цивільного кодексу України фізична особа у віці від 14 до 18 років має право самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами.
Таким чином, суд вважає можливим замінити стягувача аліментів в даному випадку, перераховуючи їх безпосередньо ОСОБА_1 в розмірі 1\6 частини від заробітку ОСОБА_3, але не меньше 30% прожиткового мінімуму відповідного віку дитини.
Керуючись ст. ст. 15,213- 215,226,367,378 ЦПК України 180,182,183 Сімейного кодексу України, 29,32 Цивільного кодексу України суд,-
ВИРІШИВ:
Припинити виплату аліментів ОСОБА_2 та перераховувати аліменти, стягнуті за рішенням Токмацького районного суду від 31.07.1990 року з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Червоногвардійськ, на утримання сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1\6 частини від заробітку, але не меньше 30% прожиткового мінімуму відповідного віку дитини, до досягнення дитиною повноліття, на користь ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 51 грн та 7.50 грн, за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення підлягає негайному.
Протягом десяти днів з момента проголошення рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження цього рішення.