Справа № 2- 937

2009 рік

З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м    У к р а ї н и

     03 липня  2009 року                   Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого – судді:                                                       Вергун І. В.

при секретарі:                                                                                   Ардашевій Я.В.

за участю судового розпорядника:                                                 Гребенюк О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4  про визнання осіб, що втратили право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

    В травні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання осіб, які втратили право користування житловим приміщенням.

    В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідачі по справі в лютому 2006  року, тимчасово строком на 1 рік, зареєстровані в АДРЕСА_1, який належить йому на праві власності.

    Не може оформити субсидію так як відповідачі прописані в будинку, але не проживають з 2007 року .

    Відповідачі в судове засідання не з’явилась без поважних причин, хоча і були повідомлені про час і місце розгляду справи належним чином, заперечень проти позову не надіслали.

    Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. ст. 224-226 ЦПК України.

    В судовому засідання встановлено, що позивачу на праві власності належить житловий АДРЕСА_1 на підставі договору забудови, посвідченого Ізюмською державною нотаріальною конторою 27.08.1982 року за реєстраційним номером №  3560 ( а.с.6-7).

    Згідно довідок квартального комітету в спірному будинку мешкають позивач з дружиною і його дві доньки, відповідачі по справі не проживають з 2007 року ( а.с.13, 14).

    Із ксерокопії домової книжки ( а.с.15) вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрований в АДРЕСА_1  з 08.02.2006 року тимчасово строком на 1 рік, ОСОБА_4 зареєстрований в цьому ж будинку тимчасово, строком на 1 рік , 02.02.2006 року.

    Об’єктом власності особи може бути зокрема житло, житловий будинок, садиба, квартира ( ст.ст. 379, 382 ЦК України).

    Права власника жилого будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 180 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім’ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

    Обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав передбачених законом.

    Гарантуючи захист права власності , закон надає власнику право вимогати усунення будь –яких порушень його прав, хоч би ці  порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

    Способи захисту права власності передбачені ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України.

    Частиною 1 ст. 168 ЖК України передбачено, що укладений на визначений строк договір найму жилого приміщення, будинку, що належить громадянинові на праві власності припиняється після закінчення цього строку і його може бути продовжено лише за угодою між наймачем і наймодавцем.  

    У разі припинення договору найму  жилого приміщення в будинку, що належить громадянинові на праві приватної власності , наймач і особи які проживають разом з ним зобов’язанні звільнити жиле приміщення , а вразі відмовлення підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

    Оскільки договір найму між позивачем і відповідачами припинився в лютому 2007 року і до цього часу не продовжувався, та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення.    

     Керуючись ст.ст. 10, 11,  209, 212, 214 - 215, 224-225 ЦПК України; ст. 379, 382, 382 ЦК України, ст. 168 ч. 1  ЖК України  суд, -

В и р і ш и в:

    Позовні вимоги  ОСОБА_2 задовольнити.

    Визнати ОСОБА_3, ОСОБА_4 втратившими право користування житловим АДРЕСА_1  і виселення без надання іншого жилого приміщення.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги  або в порядку  ст. 295 ч. 4 ЦПК України.

    Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: