Справа № 2-1165
2009 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 серпня 2009 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
в складі: головуючого: Вергун І. В.
при секретарі: Ардашевій Я. В.
за участю судового розпорядника: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, -
В с т а н о в и в:
В липні 2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про задоволення вимог кредитора до спадкодавця.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 01 березня 2007 року за укладеним у письмовій формі договором позики вона передала ОСОБА_4 2500 гривень. За умовами укладеного договору ОСОБА_4 зобов’язався повернути взяті в борг кошти до 01.03.2008 року.
Посилаючись на те, що у визначений строк ОСОБА_4 помер і не поверну борг, просить стягнути з відповідача , який є сином померлого грошові кошти, оскільки він є єдиним спадкоємцем померлого.
Відповідач позов визнав.
Відповідно до ч.1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона ( позикодавець) передає у власність іншій стороні ( позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики) або такуж кількість речей того ж роду, та такої якості .
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку , що встановлені договором.
Тобто, якщо за договором позики передано грошові кошти, то повертаються грошові кошти у такій сумі.
Часиною 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачкою і покійним ОСОБА_4, мав місце факт договору позики, що підтверджується розпискою ( а.с. 7).
Зібрані в справі докази свідчать про те, що між позивачкою і померлим ОСОБА_4 , був укладений договір позики на суму 2500 гривень.
Таким чином з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню борг в сумі 2500 гривень і судові витрати понесені позивачкою при зверненні до суду 51 гривня державного мита та 30 гривень витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового розгляду, а всього 2581 гривню.
Не підлягають задоволенню вимоги позивачки про стягнення з відповідача на її користь 500 гривень витрат на правову допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем в галузі права за законом має право на надання правової допомоги.
У матеріалах справи відсутні документи, які свідчать про те, що приватний підприємець ОСОБА_5 , якому позивач відповідно до квитанції сплатив 500 гривень ( а.с 11) за надання правової допомоги, є фахівцем в галузі права і за законом має право на надання такої допомоги.
Крім того відповідно до довіреності ( а.с.13) від 09 червня 2009 року ОСОБА_5 позивачем надано повноваження свого представника, саме в такому процесуальному статусі , згідно з протоколом судових засідань той брав участь у справі і кошти за надання допомоги отримав к представник, про що і вказано в договорі № 7 на надання юридичних послуг ( а.с.10).
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року « Про гранічні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави» № 590 затверджені гранічні розміри компенсації витрат , пов’язаних з розглядом прав. Так граничний розмір витрат, пов’язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення в цивільній справі у випадку , якщо компенсація сплачується іншою стороною, не повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
Таким чином у частині присудження з відповідача на користь позивача компенсації понесених ним витрат на правову допомогу задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 1046-1051, 1282 ЦК України суд, -
В и р і ш и в :
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 2500 гривень боргу, витрати по сплаті судового збору в розмірі 81 гривні, а всього 2581 гривню.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд харківської області шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: