а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2009 р. Справа № 2-а-2312/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Іващук Олену Іванівну,
При секретарі судового засідання: Задерей Ірина Василівна
розглянувши матеріали справи
за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Гніванський завод спецзалізобетону"
до: Управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі
про: скасування рішень
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Відкрите акціонерне товариство “Гніванський завод спецзалізобетону”з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних фінансових санкцій та нарахування пені.
Позов мотивовано тим, що відповідачем - Управлінням Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області, на підставі вимог п. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV, застосовано до позивача - фінансові санкції та нарахував пеню на підставі протиправних рішень. Рішення не обґрунтовані, оскільки відповідач не проводив перевірку на товаристві, а отже не міг обґрунтовано нарахувати штрафні санкції і вірно визначити період застосування санкцій. Окрім того, рішення не містить відомостей, передбачених ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне страхування”.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив суд його задоволити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнав та просив суд не скасовувати рішення. На доказ правомірності рішень, надав суду розрахунки сум, вказаних у рішеннях про застосування штрафних санкцій.
Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності дійшов до наступного висновку.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року (далі - Закон № 1058- IV).
Стаття 15 Закону №1058-1У передбачено, що платники внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору ( контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до вимог п.6 ст. 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду,
Пунктом 2 ч. 9 ст. 106 Закону передбачено, що за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки.
Окрім того в, силу пункту 9.3.2 ч.9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.004 року №64/8663 (далі Інструкція) передбачено, що рішення про застосування фінансових санкцій, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків:
1) при затримці до 30 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі десяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.
Тобто, рішення виноситься одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 1 до 30 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;
2) при затримці сплати страхових внесків до 90 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі двадцяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.
Тобто, рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 31 до 90 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;
3) при затримці сплати страхових внесків, що є більшою 90 календарних днів, рішення виноситься у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) недоїмки.
Рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми недоїмки, незалежно від кількості випадків сплати за цей період.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Так, судом по справі встановлено, що Рішеннями Управління Пенсійного фонду у Тиврівському районі Вінницької області про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків № 130 та 131 від 24.04.2009 року (а.с. 10-11) до ВАТ “Гніванський завод СЗБ”було засновано фінансові санкції в сумі 42200 грн. та нарахована пеня в сумі 2842, 40 грн., за період з 20.03.2009 року до 17.04.2009 року, а також фінансові санкції в сумі 468 грн. та нарахована пеня в сумі 117 грн. за період з 20.03.2009 року до 23.04.2009 року, відповідно.
При оцінці даних рішень судом встановлено, що УПФ у Тиврівському районі, у відповідності до вище зазначених правових норм, рішення прийняте із дотримання базових періодів, за які нараховуються фінансові санкції. Розрахунки відповідають прийнятим відповідно до них рішенням. Крім того, як встановлено в судовому засіданні, відповідач у рішеннях правомірно застосував в окремих рішеннях процентні ставки 10% і 20% за затримку сплати страхових внесків до 30 календарних днів включно та до 90 календарних днів включно.
Окрім того, покази представника позивача, відносно того, що рішення не обґрунтовані, оскільки відповідач не проводив перевірку на товаристві, а отже не міг обґрунтовано нарахувати штрафні санкції і вірно визначити період застосування санкцій, спростовуються матеріалами справи, а саме, суми заборгованості по страхових внесках, на які було нараховано штрафні санкції, вбачаються з карток особового рахунку страхувальника ВАТ “Гніванський завод СЗБ”за періоди з 01.01.2009 року по 02.06.2009 року (а.с. 32, 35), а також з розрахунків по фінансових санкціях (а.с. 33, 36) та пені (а.с. 34, 37).
В свою чергу, строки здійснення товариством, проплат страхових внесків доводить надана представником відповідача довідка про сплату страхових внесків ВАТ “Гніванський завод спецзалізобетону”до Управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області станом на 23 квітня 2009 року.
Згідно статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представники відповідача проти позову заперечували, і надав достатньо доказів правомірності винесених управлінням Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області рішень.
Таким чином, судом встановлено, що представником відповідача в судовому засіданні повністю доведено, що оскаржувані рішення, відносно позивача, прийнято на підставі Закону 1058-IV та Інструкції, а тому суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства "Гніванський завод спецзалізобетону" до Управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі про скасування рішень - відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено:
Суддя/підпис/Іващук Олена Іванівна
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: