а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2009 р. Справа № 2-а-2157/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Сауляка Юрія Васильовича,
При секретарі судового засідання: Кащук С.В.
За участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1,
відповідача : Пилипіва С.О.,
розглянувши матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: Головного управління внутрішніх військ МВС України
про: зобов'язання надати статус учасника бойових дій та видати відповідне посвідчення
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернувся у Вінницький окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України про визнання поважною причини ненадання ним документів на установлення статусу учасника бойових дій в період до 08 листопада 2007 року та зобов'язання надати статус учасника бойових дій і видати відповідне посвідчення.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він в період з 10 липня 2006 року по 10 липня 2007 року відповідно до Наказу МВС України від 07.07.2006 року № 381 о/с перебував у тривалому закордонному відрядженні у складі Спеціального миротворчого підрозділу МВС України в Косово на посаді патрульного 3-го оперативного взводу цього підрозділу та приймав участь у бойових діях. На момент направлення позивача у закордонне відрядження діяла постанова КМУ від 08.02.1994 року № 63 “Про організаційні заходи щодо застосування Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Відповідно до цієї постанови Югославію віднесено до переліку держав і періодів бойових дій на їх території, у зв'язку з чим та на підставі п. 2 ст. 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”позивачу було надано довідку від 09.07.2007 року № К1-322/21 про те, що він має право на пільги як учасник бойових дій. Однак, зазначену довідку та інші необхідні документи позивач не мав змоги надати відповідачу, оскільки термін його відрядження був продовжений по 31.12.2007 року. Постановою КМУ від 08.11.2007 року № 1296 “Про доповнення переліку держав і періодів бойових дій на їх території”до постанови КМУ від 08.02.1994 року №63 “Про організаційні заходи щодо застосування Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”внесено зміни, у зв'язку із чим період перебування позивача в Косово був виключений із періодів бойових дій, внаслідок чого відповідач відмовив позивачу у наданні йому статусу учасника бойових дій, оформивши свою відмову відповідним Рішенням засідання комісії ГУВВ МВС України з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій від 27.02.2009 року (протокол №1). Таку відмову позивач вважає протиправною, тому просив суд зобов'язати відповідача надати йому статус учасника бойових дій.
Під час розгляду справи позивач доповнив заявлені позовні вимоги, просив суд визнати протиправним та скасувати Рішення комісії ГУВВ МВС України з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій від 27.02.2009 року (протокол №1) та надати йому статус учасника бойових дій і відповідне посвідчення.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача ГУ ВВ МВС України в ході судового розгляду справи позовні вимоги не визнав, посилаючись на правомірність винесеного комісією рішення.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані докази та матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволення з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з 07.07.2006 року було відряджено терміном на один рік до складу Спеціального та Кінологічного миротворчих підрозділів МВС України в Косово, що стверджується Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.07.2006 року №381 о/с (а.с.9).
09.07.2007 року Спеціальним миротворчим підрозділом МВС України м. Гниляни, Косово позивачу було надано довідку № К1-322/21 (а.с.8), згідно із якою ОСОБА_1 на підставі п. 2 ст. 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”має право на пільги як учасник бойових дій.
Відповідно до Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 31.08.2007 року №1172 о/с ІНФОРМАЦІЯ_1ОСОБА_1продовжено термін закордонного відрядження у складі Спеціального миротворчого підрозділу МВС України в Косово до 31.12.2007 року (а.с.11).
Крім того, вищезазначений факт відрядження позивача у складі Спеціального миротворчого підрозділу МВС України в Косово в період з 07.07.2006 року по 29.12.2007 року підтверджують записи оглянутої в судовому засіданні особової справи ОСОБА_1 №133.
На засіданні комісії ГУВВ МВС України з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій від 27 лютого 2009 року було розглянуто рапорт старшого прапорщика ОСОБА_1 щодо визнання його учасником бойових дій, в результаті чого позивачеві було відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій у зв'язку з тим, що постановою КМУ від 8 лютого 1994 року № 63 “Про організацію заходи щодо застосування Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”(із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 8 листопада 2007 року № 1296) період перебування позивача на службі в Югославії не зараховується як період бойових дій на її території.
Відповідно до вимог ст. 5 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. Перелік підрозділів, що входили до складу діючої армії, та інших формувань визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 6 цього Закону учасниками бойових дій визнаються, зокрема учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для виконання миротворчих місій або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії. Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно Переліку держав і періодів бойових дій на їх території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 р. N 63 (редакція, що діяла на момент перебування позивача у відрядженні в Косово), Югославію віднесено до переліку держав і періодів бойових дій на їх території.
Постановою КМУ від 8 листопада 2007 р. N 1296 “Про доповнення переліку держав і періодів бойових дій на їх території”до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 р. N 63 “Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”внесено зміни, у зв'язку з чим період, під час якого позивач перебував на службі в Спеціальному миротворчому підрозділі МВС України в Косово на посаді патрульного 3-го оперативного взводу був виключений з Переліку держав і періодів бойових дій на їх території.
В той же час, відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2007 р. N 1296 “Про доповнення переліку держав і періодів бойових дій на їх території”установлено, що прийняті до набрання чинності цією постановою рішення про надання статусу учасника бойових дій громадянам, які брали участь у подіях на території колишньої Югославії, перегляду не підлягають.
Судом встановлено, що первинний строк перебування позивача на службі в Спеціальному миротворчому підрозділі МВС України в Косово згідно Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.07.2006 року № 381 о/с (а.с.9) складав один рік, у зв'язку із чим йому і була видана довідка № К1-322/21 від 09.07.2006 року, згідно якої позивач має право на пільги як учасник бойових дій.
Зазначена довідка позивачем не була надана своєчасно для прийняття відповідно рішення про визнання його учасником бойових дій, оскільки термін закордонного відрядження позивача було подовжено до 31.12.2007 року (а.с.11), таким чином, рішення про надання позивачу статусу учасника бойових дій не було прийнято з причин не залежних від нього, про що також свідчить лист командира підрозділу Спеціального миротворчого підрозділу МВС України м. Гниляни, Косово (а.с.10).
А як вбачається з Рішення комісії ГУВВ МВС України з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій від 27.02.2009 року (протокол №1) підставою відмови у наданні позивачеві статусу учасника бойових дій стала постанова КМУ від 8 листопада 2007 р. N 1296 “Про доповнення переліку держав і періодів бойових дій на їх території”, якою було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 р. N 63 “Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, у зв'язку із чим період, під час якого позивач перебував на службі в Спеціальному миротворчому підрозділі МВС України в Косово на посаді патрульного 3-го оперативного взводу був виключений з Переліку держав і періодів бойових дій на їх території.
Проаналізувавши встановлені в судовому засідання обставини та матеріали адміністративної справи, суд вважає, що наявні всі правові підстави для визнання ОСОБА_1 учасником бойових дій, а тому дії відповідача щодо відмови у наданні вказаного йому статусу є протиправними.
Таким чином, з урахуванням викладеного суд вважає, що позивачу необхідно надати статус учасника бойових дій, оскільки на час його перебування в закордонному відрядженні в Косово в первинний період з 10.07.2006 року і по 10.07.2007 року і на час видачі про це довідки № К1-322/21 від 09.07.2007 року діяла редакція постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 p. N 63 “Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, якою період перебування позивача на службі в Югославії зараховується як період бойових дій на її території.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем в судовому засіданні не надано доказів правомірності своїх дій.
Окрім того, стаття 58 Конституції України наголошує на те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. У зв'язку із цим положення постанови КМУ від 8 листопада 2007 р. N 1296 “Про доповнення переліку держав і періодів бойових дій на їх території” не поширюються на період проходження позивачем служби у 2006 році.
Однак, комісія з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у порушення положень Основного закону України, виносячи рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій, застосувала положення постанови КМУ від 8 листопада 2007 р. N 1296 “Про доповнення переліку держав і періодів бойових дій на їх території” на період проходження служби позивачем у 2006 році, тобто на той момент коли постанова ще не діяла.
Також, відповідач при винесенні рішення щодо відмови у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій не врахував положення ст. 22 Конституції України, згідно із якою при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Разом із тим, відповідно до ст. 94 КАС України, на користь позивача підлягає стягненню з Державного бюджету України сплачений ним судовий збір в сумі 3,4 грн., про що свідчить квитанція 000304 від 27.04.2009 року.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати Рішення засідання комісії ГУВВ МВС України з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій від 27 лютого 2009 року (протокол №1).
3. Зобов'язати Головне управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України надати ОСОБА_1статус учасника бойових дій та видати відповідне посвідчення.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 3 гривні 40 копійок.
5. Винести окрему ухвалу на ім'я головнокомандувача Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України з приводу недотримання посадовими особами комісії ГУВВ МВС України з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій вимог чинного законодавства.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 28.05.09
Суддя (підпис) Сауляк Юрій Васильович
з оригіналом згідно
Суддя
Секретар
8.06.2008 року постанова набрала законної сили