а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2009 р. Справа № 2-а-2306/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Сауляка Юрія Васильовича,
При секретарі судового засідання: Ужваку О.С.,
За участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_2,
відповідача : Богданової С.Д.,
розглянувши матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: Управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області
про: визнанння протиправним та скасування рішення
ВСТАНОВИВ :
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1подав позов до Управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області про скасування Рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 17 квітня 2009 року №137, винесеного начальником Управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області.
Позов мотивовано тим, що вищезазначене Рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, винесене з порушенням п.9.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року №64/8663.
За таких підстав, позивач звернувся до суду з позовом та просить суд скасувати вказане Рішення.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на свої письмові заперечення, суду повідомив, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки Рішення про нарахування пені та застосування фінансових санкцій винесене Управлінням відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, а тому воно є правомірним і не підлягає скасуванню.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані докази та матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом у справі встановлено наступне.
У відповідності до Рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 17 квітня 2009 року №137, винесеного начальником Управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області, до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 3569,67 грн. та нараховано пеню в розмірі 1056,62 грн.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників
Згідно ч. 10 ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно - правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Ч.9. ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”передбачає, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції, зокрема, п. 2 ч. 9 ст. 106 вище згаданого Закону передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Згідно ч. 13. ст. 106 Закону №1058-IV про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Крім того, відповідно до пп. 9.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року №64/8663, фінансові санкції, зазначені у підпунктах 9.3.2.-9.3.7 пункту 9.3 Інструкції, застосовуються органами Пенсійного фонду України до страхувальників, визначених пунктами 2.1.1-2.1.5 пункту 2.1 згаданої Інструкції.
П. 9.3.2. Інструкції визначає, що рішення про застосування штрафів, зазначених у даному підпункті, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків:
1) при затримці до 30 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі десяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.
Тобто, рішення виноситься одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 1 до 30 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;
2) при затримці сплати страхових внесків до 90 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі двадцяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.
Тобто, рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 31 до 90 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;
3) при затримці сплати страхових внесків, що є більшою 90 календарних днів, рішення виноситься у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) недоїмки.
Рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми недоїмки, незалежно від кількості випадків сплати за цей період.
Тобто, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахуванні пені виноситься на наступний день після закінчення зазначених в Законі та Інструкції відповідної кількості календарних днів, разом із тим, при нарахуванні фінансових санкцій, пені Управління Пенсійного фонду має зазначити в рішенні суму зобов'язання, виявити базові і календарні періоди, за які нараховуються фінансові санкції, конкретні процентні ставки, і конкретну кількість днів прострочення оплати, та надіслати рішення протягом трьох робочих днів із дня їх винесення страхувальнику.
В порушення вище зазначених правових норм у Рішенні про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 17 квітня 2009 року №137 не виявлені базові (конкретну кількість днів) періоди, за які нараховуються фінансові санкції, та не зазначено конкретної процентної ставки нарахування штрафних санкцій.
Крім того, з вищезазначених Закону та Інструкції вбачається, що Рішення про застосування санкцій та нарахування пені виноситься на наступний день після закінчення відповідної кількості календарних днів (30, 90), однак у порушення цих вимог, Рішення №137 винесене через значний проміжок часу після закінчення виявленого і вказаного календарного періоду. Так, зокрема, вказане Рішення винесене 14 квітня 2009 року, в той час як кошти позивачем були проплачені і зараховані відповідачем 17.12.2008 року, про що свідчить розрахунок фінансових санкцій та пені по особовому рахунку фізичної особи 32% в матеріалах адміністративної справи.
Також слід зауважити, що відповідачем не надано суду жодних підтверджуючих доказів щодо вручення даного Рішення у трьохденний термін з моменту його винесення, як того вимагає п.13 ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
З огляду на вищевикладені норми права та обставини справи, суд вважає, що Рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 17 квітня 2009 року прийняте із явним порушення норм діючого законодавства, є неправомірними, а отже підлягає скасуванню.
Ч. 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Ст. 86 вище згаданого Кодексу передбачено те, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи, що на день розгляду справи відповідач доказів в спростування позовних вимог не надав, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати із Державного бюджету України. Квитанцією №100559.21.4 від 08.05.2009 року документально підтверджено судові витрати здійснені позивачем в розмірі 3,40 грн., а тому вони підлягають стягненню з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати Рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 17 квітня 2009 року №137, винесене начальником Управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в сумі 3 гривні 40 копійок.
4. Винести окрему ухвалу на ім'я начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з приводу недотримання службовими особами Управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області вимог чинного законодавства.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 25.06.09
Суддя Сауляк Юрій Васильович