ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"27" липня 2006 р. | Справа № 11/2836 |
За позовом державного підприємства “Укроборонсервіс” м.Київ
До військово-інженерного інституту при Подільській державній аграрно-технічній академії м.Кам’янець-Подільський, Хмельницької області
До Міністерства оборони України м.Київ
За участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –ТОВ “Метко” м.Київ
про витребування майна із чужого незаконного володіння
суддя Радченя Д.І.
представники сторін:
від позивача: Прокопенко А.І. від 25.07.2006 року
від 1 відповідача: Сосна О.М. за довіреністю від 29.08.2005 року
від 2 відповідача : Сосна О.М. за довіреністю від 24.07.2006 року
Від третьої особи Шепель Г.А. директор ТОВ “Метко”
Суть спору: Позивач –державне підприємство “Укроборонсервіс” м.Київ звернулось до суду з позовом до військово-інженерного інституту при Державній аграрно-технічній академії м.Кам’янець-Подільський, Хмельницької області та до Міністерства оборони України м. Київ про витребування майна із чужого незаконного володіння – комплекту понтонно-мостового парку ПМП, який перебуває на зберіганні у першого відповідача - військово-інженерного інституту при Державній аграрно-технічній академії м. Кам’янець-Подільський Хмельницької області згідно переліку, що є невід’ємною частиною договору зберігання від 4 січня 2005 року.
В судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні, стверджуючи, що вони підтвердженні поданими належними по справі доказами.
В обґрунтування своїх доводів позивач звертає увагу суду на те, що відповідач безпідставно утримує належне йому майно, а тим самим завдає державному підприємству значних збитків, оскільки, на реалізацію зазначеного майна позивач уклав зовнішньоекономічний контракт на досить вигідних умовах для української сторони. Позивач також зазначає, що є державним підприємством і підпорядковане та підконтрольне Міністерству оборони України, майно якого є власністю держави і закріплене за ним на праві повного господарського відання ( п.5.2 Статуту підприємства) всі кошти від реалізованого майна мають надійти на рахунок даного підприємства, а відповідно мають бути здійснені значні відрахування до відповідних бюджетів.
Повноважним представником позивача в судовому засіданні подано письмову заяву про уточнення позовних вимог, в якій уточнює перелік, найменування, яке на його думку належить вилучити у відповідача з врахуванням часткового його повернення згідно переліку, зазначеного в даному клопотанні –а саме 22 одиниці понтонних автомобілів КРАЗ-255 Б з зазначенням номерів шасі та двигунів, 2 одиниці берегових ланок та 33 одиниці річкових ланок.
Відповідно до ст.. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по суті змінити підставу або предмет спору, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову повністю чи частково.
Господарський суд розглянувши заяву позивача про уточнення позовних вимог рахує такою, підлягає задоволенню.
Отже предметом спору по даній справі належить визначити: вимога про вилучення у першого відповідача майна –комплект понтонно мостового парку, який складається з 22 одиниці понтонних автомобілів КРАЗ-255 Б з зазначенням номерів шасі та двигунів, 2 одиниці берегових ланок та 33 одиниці річкових ланок.
Перший відповідач у відзиві на позов та його повноважний представник в судовому засіданні заперечує проти заявленого позову мотивуючи тим, що позивач не є належним власником даного майна , а отже позбавлений права його вимоги в судовому порядку. Проте щодо кількості найменування майна, яке належить передати позивачу як поклажедавцеві не заперечує, тобто підтверджує факт наявності на збереженні майна, яке є предметом спору за мінусом 12 річнових ланок, які не є предметом судового дослідження по даній справі.
Крім того перший відповідач зазначає, що на його думку провадження у даній справі належить зупинити до вирішення по суті справи, що знаходиться на розгляді в господарському суді м.Києва за позовом військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до ДП «Укроборонсервіс» за участю третьої сторони ВП ПДАТУ про визнання недійсним договору комісії № 229/6-122а/вн Д29-3.4/1189 від 05.11.2004 року про реалізацію майна, що є предметом даного позову. Ухвалою господарського суду м. Києва провадження у даній справі зупинено в зв’язку з розслідуванням кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 410 Кримінального кодексу України ( за фактом заволодіння засобами пересування військової спеціальної техніки шляхом шахрайства та зловживання службовим становищем за попереднім зговором групою осіб відносно посадових осіб Управління інженерних військ Збройних сил України ) оскільки предмет злочинних посягань співпадає з предметом позову.
Другий відповідач –Міністерство оборони України тричі в судове засідання повноважного представника не направ, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх заперечень чи інших доводів з приводу наявного позову суду не надав.
Лише під час проведення судового засідання - 27 липня 2006 року під час оголошення перерви повноважний представник другого відповідача –Сосна О.М. повідомив суд, що його відповідно до довіреності, переданої по факсу від 24.07.2006 року Міністерство оборони України в особі директора правового департаменту, яке надіслане на адресу інституту м. Камянець-Подільський уповноважило на вчинення дій, передбачених чинним законодавством як позивачу, відповідачу.
В зв’язку з поданою довіреністю представник Сосна О.М. від імені Міністерства оборони України повністю підтримав викладені ним заперечення у відзиві на позов, який поданий від імені першого відповідача.
Одночасно з надходженням по факсу даної довіреності на адресу суду від першого відповідача факсограмою надійшов лист за підписом старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Ю. Рудь від 28.02.2006 року яким повідомлено начальника військового інженерного інституту Подільського аграрно-технічного університету Хавронюка О.В. про те, що 28 лютого 2006 року матеріали кримінальної справи № 400027-03 в частині порушеній за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 366, ч.3 ст. 424 КК України закриті на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, в зв’язку з чим майно ( 0,8 комлекта ПМП) , яке знаходиться на відповідальному зберіганні належить повернути його власнику –ДП «Укроборонсервіс».
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивач ТОВ «Метко»керівник даного товариства повідомив суд, що угоди, за якими його підприємство набуло право власності на майно, що є предметом судового дослідження, в судовому порядку не оскаржені є чинними, а тому вважає позовні вимоги позивача такими, що є обґрунтованими, і підлягають задоволенню.
Заслухавши пояснення повноважних представників сторін та третьої особи, дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності суд прийшов до висновку, що позов заявлений обґрунтовано, підтверджений належними по справі доказами і підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
Згідно ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
В силу статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.
Як вбачається з матеріалів справи 9 грудня 2004 року між позивачем - ДП “Укроборонсервіс” м. Київ та товариством з обмеженою відповідальністю “Метко” м. Київ був укладений договір поставки майна - комплекту понтонно-мостового парку (ПМП).
14 травня 2005 року сторони по даному договору уклали додаткову угоду до вищезазначеного договору якою змінили місцезнаходження майна –його передачу зі складу м. Київ на склад постачальника м. Кам’янець-Подільський, та змінили його вартість, зокрема авансовий платіж в сумі 620000 грн. з врахуванням ПДВ рахувати 100% передоплатою.
Стаття 334 Цивільного кодексу України визначає момент набуття власності за договором.
В силу зазначеної статті права власності у набувача за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товаророзпорядчого документа на майно.
Так, на виконання умов укладеного договору позивач сплатив постачальнику –ТОВ “Метко” кошти в сумі 620000 грн. згідно та акту прийому передачі від 09.06.2005 року.
Отже в силу статті 334 ЦК України з моменту підписання розпорядчих документів позивач –ДП “Укроборонсервіс” став власником спірного майна - понтонно-мостового парку ПМП згідно переліку додатку ( специфікації) № 1 до додаткової угоди № 1 Д/У29-5.2/284 до договору № Д29-5.4/1366 від 09.12.2004 року.
В подальшому як вбачається з матеріалів справи між ТОВ “Метко” м. Київ та першим відповідачем по справі - військово-інженерним інститутом при Подільській державній аграрно-технічній академії м.Кам’янець-Подільський, Хмельницької області був укладений договір складування та зберігання майна – понтонно-мостового парку в кількості згідно специфікації, що є невід’ємною частиною даного договору.
Так, згідно даної специфікації першим відповідачем прийнято на зберігання понтонно-мостовий парк ПМП в складі 30 понтонних автомобілів КрАЗ-255А з зазначенням номерів шасі та двигунів 28 одиниць річкових ланок та 2 одиниць берегових ланок.
За умовами даного договору перший відповідач по справі – військово-інженерний інститут зобов’язався зберігати та повернути у схоронності майно згідно додатку № 1 за першою вимогою поклажодавця.
Початок зберігання майна з 4 січня 2005 року –тобто з дня підписання угоди про складування та зберігання .
Пунктом 4.1.1 договору за зберігання майна поклажодавець сплачує зберігачу кошти в розмірі 5000 грн. з врахуванням ПДВ за місяць.
Сторони обумовили про оплату коштів за зберігання по закінченню терміну зберігання.
Набувши право власності на придбане майно позивач позбавлений можливості використання його для власних потреб виходячи з наступного.
Так, поклажодавець по договору зберігання ТОВ “МеТко” м.Київ звернувся до першого відповідача з повідомленням про те, що право власності на майно, яке передано на зберігання по договору від 4.01.2005 року, перейшло до позивача –ДП “Укроборонсервіс” м.Київ згідно договору від 9.12.2004 № Д29-5А/1366 з подальшими змінами та доповненнями внесеними згідно з додатковою угодою № 1 від 14.05.2005 року № 1 29-5.2/284 від 14.05.2005 року і проханням передати дане майно його власнику. Копія зазначеного повідомлення була надіслана позивачу.
18 січня 2006 року позивач звернувся до першого відповідача про можливість передачі майна його власнику, оскільки обставини, що унеможливлювали його передачу усунені.
Такими обставинами були зокрема наявність чинної постанови слідчого в особливо важливих справах військової прокуратури Західного регіону України від 9.12.2005 року “Про визнання речовими доказами 0,8 комплекту понтонно-мостового парку”.
Зі змісту листа позивача, адресованого першому відповідачу вбачається, що зазначена постанова слідчого від 9.12.2005 року скасована . Про наведене свідчить лист повідомлення старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокурату України від 28.02.2006 року № 10/1/2-21047-04., копія повторно якого безпосередньо першим відповідачем факсограмою надіслана на адресу суду, свідчить про безпідставне утримання та відмову в передачі позивачу спірного майна.
Про відсутність будь-яких заборон щодо передачі спірного майна власнику свідчить також лист вих. № 424-05 від 3 січня 2006 року Генеральної прокуратури України про скасування постанови та можливість передачі власнику вказаного майна та повторний лист за підписом заступника Генерального прокурора України від 22 червня 2006 року (тобто після порушення провадження у даній справі) в якому зазначається, що ДП «Укрооборонсервіс»є законним володільцем даного майна і не вбачається підстав для скасування постанови слідчого від 28.02.2006 року про закриття кримінальної справи та повернення речових доказів законному володільцю –ДП «Укроборонсервіс».
З огляду на викладене, вимоги позивача в частині витребування майна із чужого незаконного володіння є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково в межах спірних правовідносин, які виникли з умов договору складування та зберігання від 4.01.2005 року, укладеного між позивачем та третьою особою –ТОВ «Метко», договору уступки права вимоги за договором складування та зберігання за яким до позивача перейшло право вимоги покладжедавця до першого відповідача.
Задовольняючи даний позов, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у даній справі, оскільки угода за якою до позивача перейшло право власності на спірне майно не є предметом судового дослідження по іншій справі яка розглядається іншим судом.
Суд не приймає заперечення відповідачів як такі, що не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, в розумінні статей 33, 34, 36 ГПК України.
З наведених підстав, позов заявлений обґрунтовано, підтверджений належними доказами і підлягає задоволенню частково.
Відхиляючи вимогу позивача про витребування у першого відповідача додатково 12 річкових ланок, переданих позивачем першому відповідачу згідно нарядів, доданих до матеріалів справи, суд зазначає, що спір про дане майно виходить за межі підстави позову ( тобто договору складування та зберігання від 4.01.2005 року, укладеного між позивачем та третьою особою –ТОВ «Метко»з подальшими змінами та доповненнями, договору уступки права вимоги за договором складування та зберігання за яким до позивача перейшло право вимоги покладжедавця до першого відповідача) і не є предметом судового дослідження по даній справі, оскільки передавалось першому відповідачу на зберігання на виконання інших угод.
Судові витрати по справі належить покласти на першого відповідача, оскільки спір доведено до розгляду в суді з його вини.
Оскільки позивачем не доведено належним чином щодо відповідальності за договором другого відповідача –Міністерства оборони України, тому в задоволені позову щодо останнього належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 11, 316, 328, 334, Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Вилучити у військово-інженерного інституту при Подільській державній аграрно-технічній академії м.Кам’янець-Подільський, Хмельницької області, вул..Гагаріна, 56, код 24288684 територія парку зберігання техніки та передати державному підприємству «Укроборонсервіс» м.Київ, вул. Івана Лепсе, 4, код 21552117 наступне майно –комплект понтонно-мостовий парк в складі 22 понтонних автомобілів КрАЗ-255Б
1. шасі № 325608, двигун № 0870,
2. шасі № 325762, двигун № 339,
3. шасі № 325666, двигун № 0826,
4. шасі № 325487, двигун № 0833,
5. шасі № 321485, двигун № 0134,
6. шасі № 325541, двигун № 524440,
7. шасі № 314603, двигун № 308,
8. шасі № 327992, двигун № 0867,
9. шасі № 314857, двигун № 501454,
10. шасі № 325652, двигун № 01035,
11. шасі № 320390, двигун № 01028,
12. шасі № 296905, двигун № 01029.
13. шасі № 311015, двигун № 495758,
14. шасі № 310849, двигун № 278,
15. шасі № 3100736, двигун № 494455,
16. шасі № 296134, двигун № 0868,
17. шасі № 310601, двигун № 494431,
18. шасі № 310556, двигун № 302,
19. шасі № 310437, двигун № 493621,
20. шасі № 309933, двигун № 493079,
21. шасі № 310899, двигун № 494563,
22. шасі № 310814, двигун № 496658.
Річкові ланки –21 одиниць, берегові ланки –2 одиниці.
Видати наказ.
В задоволені позову в частині витребування 12 одиниць річкових ланок відмовити.
Стягнути з військово-інженерного інституту при Подільській державній аграрно-технічній академії м. Кам’янець-Подільський, Хмельницької області, вул. Гагаріна, 56, код 24288684 на користь державного підприємства «Укроборонсервіс» м. Київ, вул. Івана Лепсе, 4, 6200 грн. витрат по оплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В задоволені позову державного підприємства «Укроборонсервіс» м. Київ до Міністерства оборони України м. Київ про витребування майна із чужого незаконного володіння - комплекту понтонно-мостовий парку в складі 22 понтонних автомобілів КрАЗ-255Б , 33 річкових ланок та 2 берегових ланок відмовити.
Суддя Д.І. Радченя