П О С Т А Н О В А
Іменем України
№ 2 а-512/2009
04 червня 2009 р. м. Селидове
Селидівський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді - Моцного О.С.
при секретарі - Азаровій Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради, про перерахунок та виплату недоотриманих сум одноразової щорічної допомоги до “5 Травня”, -
В С Т А Н О В И В :
14.04.2009 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради, про перерахунок та виплату недоотриманої соціальної допомоги - одноразової щорічної грошової допомоги до “5 Травня”, яка сплачується згідно Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, за 2002-2005, 2007, 2008 р.р. Позивач зазначив, що він є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи, має статус ветерана війни та знаходиться на обліку в УПСЗН Селидівської міської ради. Відповідно до ст. ст.12, 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, він має право щорічно отримувати до п’ятого травня щорічну одноразову грошову допомогу як інвалід 3 групи у розмірі сім мінімальних пенсій за віком. Однак, в порушення вказаних норм, відповідач виплату вказаної соціальної допомоги здійснював не у повному обсязі. Просить відновити його право, так як відповідачем порушені його право на отримання вказаної соціальної допомоги у повному обсязі. Заявник вважає, що йому недоплачена у 2002-2005, 2007, 2008 р.р. сума 13027,83 грн., яку він просить стягнути з відповідача.
У судове засідання позивач не з’явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про слухання справи за його відсутності, на задоволенні позову наполягав.
Представник відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради, ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності, в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримавши надані ним раніше заперечення. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, інвалідом III групи від 01.08.1999, захворювання якого пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, користується пільгами, передбаченими Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 р. №3551-Х1І (надалі - Закон № 3551-XII).
Згідно ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до інвалідів війни належать також інваліди з числа: 1) військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.
Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено щорічно до 5 травня виплачувати разову грошову допомогу в розмірах: - інвалідам війни IІI групи - 7 мінімальних пенсій за віком.
Статтею 28 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. Застосування мінімального розміру пенсії за віком для визначення надбавок та розмірів допомоги, встановлених іншими законами, Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачено.
Розміри щорічної допомоги відповідної категорії громадян, на яких розповсюджується дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 р. № 3551-ХІІІ встановлюються Законом "Про державний бюджет України» на відповідний рік, а саме: інвалідам війни З групи були встановлені суми грошової допомоги: в 2002 р. - 100,00 грн. відповідно до ст. 19 Закону України "Про державний бюджет України на 2002 рік" № 2905-ІІІ від 20.12.2001; в 2003 р. - 100 грн. відповідно до ст.. 28 ЗУ «Про державний бюджет України на 2003 рік" № 380-ІV від 26.12.2002; в 2004 р. - 130,00 грн. відповідно до ст.. 44 Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік" №1344- ІV від 27.11.2003; в 2005 р. - 270,00 грн. відповідно до ст. 34 Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік" №2285- ІV від 23.12.2004, розділ III ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 р. №3551-ХІ; в 2007 р. - 300.00 грн. відповідно до ст. 29 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" №489-ХVІ від 19.12.2006 р.
Відповідно до ст. 13 Закону України про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 р. №3551-ХІІ, щорічна разова допомога інвалідам війни до 5 травня в 2008 році виплачується у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік. А саме відповідно до постанови Кабінету Міністрів Україні: від 12.03.2008 р. № 183 «Про розмірі разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Закону У країни «Про статус ветеранів війни" та „Про жертви нацистських переслідувань", виплата, разової грошової допомоги інвалідам війни ІІІ групи, здійснюється у розмірі — 350 грн.
Одночасно слід зазначити, що згідно з рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 № 10-рп/2008 положення статті 29, п. 13 ст. 71 ЗУ „Про Державний бюджет України на 2007 рік" та положення п. 20 розділу II ЗУ „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо розміру щорічної разової грошової допомоги відповідно до ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визнано такими, що не відповідають Конституції У країни (є не конституційними).
Ці положення втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом вказаного рішення, при цьому додаткових вимог стосовно порядку його виконання не визначено.
Судом встановлено, що відповідачем сплачено позивачу: за 2002 р. - 100,00 грн., за 2003 р. - 100 грн., за 2004 р. - 130,00 грн., за 2005 р. - 270,00 грн., за 2007 р. - 300.00 грн., за 2008 р. – 350 грн.
Приймаючи до уваги розмір мінімальної заробітної плати у вказані періоди, фактичної виплати позивачу соціальної допомоги, яка встановлюється відповідними нормами закону, суд дійшов висновку, що позивачу не було донараховано: у 2002 р. 47,30 грн. х 7 – 100 грн. = 231,10 грн., у 2003 р. 47,30 х 7 – 100 грн. = 213,10 грн., у 2004 р. 92,47 х 7 – 130 грн. = 517,29 грн.
За правилам ч.1 ст. 268 ЦК України, позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я або смерті. Тому позовні вимоги в частині стягнення допомоги на оздоровлення за 2002 – 2004 р.р. підлягають задоволенню, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.
Виходячи із викладеного, щорічна разова грошова допомога до 5 травня була надана ОСОБА_1 ( за 2005 р. - 270,00 грн. , за 2007 р. - 300.00 грн ., за 2008 р. – 350 грн . ) в повному обсязі відповідно до чинного законодавства України, і тому немає підстав для здійснення перерахунку та проведення доплат до виплачених розмірів щорічної разової грошової допомоги До 5 травня.
Керуючись ст.ст. 7-11, 15, 17, 70-72, 99, 100, 158-163, 167 КАС України, Конституцією України, Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007р. № 6-рп/2007, від 22.05.2008р. № 10-рп/2008, Законом України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-Х11 від 28.02.1992 р., Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Визнати дії ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради, по відмові у перерахунку та виплаті недонарахованих сум одноразової щорічної допомоги до «5 Травня» за 2002-2004 р.р. неправомірними.
Стягнути з ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 недоотриману суму одноразової щорічної допомоги до «5 Травня» за 2002 р. у розмірі 231,10 грн., за 2003 р. у розмірі 213,10 грн., у 2004 р. у розмірі 517,29 грн.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні інших позовних вимог.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано Донецькому апеляційному адміністративному суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду подається Донецькому апеляційному адміністративному суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення постанови без попереднього подання заяви.
Суддя