Справа №22ц- 21294/2008
Категорія 20 (4)
Головуючий в 1 інстанції
Шлай А.В.
Доповідач - Братіщева Л.А.
РІШЕННЯ
Іменем України
19 листопада 2008 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: - Неклеси В.І.
Суддів: - Братіщевої Л.А., Савіної Г.О. При секретарі: - Іванюк О.В.
За участю: Представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3
Представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5
Представника 3 особи - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу з доповненнями Дніпропетровської філії акціонерного товариства «Індекс-Банк» на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 07 червня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_6, 3 особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Акціонерне товариство «Індустріально-експортний банк» про визнання недійсною угоди в частині покупця та визнання права власності, -
ВСТАНОВИЛА:
В січні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання угоди недійсною в частині покупця та визнання права власності. В обґрунтування позову зазначив, що в 2000 році він вирішив придбати житловий будинок АДРЕСА_1 і оформити його на матір - відповідачку ОСОБА_2 07.06.2000р. ним було придбано зазначений будинок за 6001грн, які він передав продавцю ОСОБА_7 і будинок було оформлено на ім'я його матері.
Потім за його рахунок було здійснено демонтаж старих будівель та збудовано новий 2-поверховий будинок, загальною площею 392,4 кв.м., після введення його у дію матір оформила право власності на своє ім'я, зареєструвавши у КП ДОР «Криворізьке БТІ». У зв'язку із тим, що будинок придбавався за його гроші і для нього, вважає що договір купівлі-продажу є удаваним і підлягає визнанню недійсним в частині покупця, навіть після оформлення права власності.
30 травня 2007 року позивач уточнив свої позовні вимоги і просив суд :
1. визнати недійсним договір купівлі-продажу буд. АДРЕСА_1, укладений 07 червня 2000 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 в частині покупця - ОСОБА_2
2. Визнати дійсним договір купівлі-продажу буд. АДРЕСА_1, укладений 07 червня 2000 року між ОСОБА_7 та ним.
3. Визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,0909га, розташованої по АДРЕСА_1
4. Визнати за ним право власності на житловий будинок «Г» житловою площею 96,2 кв.м., загальною площею 394,4 кв.м. та огорожу №1-2. які розташовані по АДРЕСА_1.
Підставою для звернення його до суду став факт передачі домоволодіння по АДРЕСА_1 в іпотеку AT «Індустріально-експортний банк», згідно договору іпотеки №11/1 від 21.02.2005 року, укладеного між його матір'ю та банком, про що він дізнався наприкінці 2005 року.
Ухвалою суду від 28.02.2007р. залучено до участі по справі Акціонерне товариство «Індустріально-експортний банк» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та ОСОБА_6 в якості відповідача.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 07 червня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу буд. АДРЕСА_1, укладений 07 червня 2000 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 в частині покупця - ОСОБА_2, визнано дійсним договір купівлі-продажу буд. АДРЕСА_1, укладений 07 червня 2000 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_1, визнано за ним право власності на земельну ділянку площею 0,0909га, розташованої по АДРЕСА_1 та визнано за ним право власності на житловий будинок «Г-2» житловою площею 96,2 кв.м., загальною площею 394,4 кв.м. та огорожу №1-2, які розташовані по АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі Акціонерне товариство «Індекс-Банк» (надалі - Банк) просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати дійсним договір купівлі-продажу буд. АДРЕСА_1, укладений 07.06.2000р. між ОСОБА_7 та ОСОБА_2, визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку та право власності на житловий будинок Г-2, загальною площею 394,4 кв.м., житловою площею 96,2 кв.м., розташованого по АДРЕСА_1 з тих підстав, що рішенням суду порушено права та законні інтереси Банку у якого в іпотеці знаходилось нерухоме майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1, що належав ОСОБА_2 на праві власності. Договір іпотеки було укладено з метою забезпечення повернення кредиту ЗАТ «Техпромпостач», - між ДФ AT «Індекс-БАНК» та ОСОБА_2 за №11/1 від 21 лютого 2005 року, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Пахомовою Н.І.
В зв'язку із заборгованістю ЗАТ «Промтехпостач» що виникла по кредитному договору №11 від 18 лютого 2005 року ДФ AT «Індекс-БАНК» на підставі договору іпотеки №11/1 посвідченого 21 лютого 2005 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Пахомовою Н.І., та зареєстрованого в реєстрі за №2356, 09 листопада 2005 року нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Кулінечем С.А. було зроблено виконавчий напис на житловий будинок літ. Г-2 загальною площею 394,4 кв.м., житловою площею 96,2 кв. м. та земельну ділянку, на якій він розташований, площею 0,0918 гектарів, які розташовані за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2.
В грудні 2005 року ДФ AT «Індекс-БАНК» направив виконавчий напис нотаріуса Кулінеча С.А. на житловий будинок літ. Г-2, загальною площею 394,4 кв.м., житловою площею 96,2 кв.м. та земельну ділянку, на якій він розташований, площею 0,0918 гектарів, які розташовані за адресою: Дніпропетровська області, АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 до виконавчої служби Саксаганського району м. Кривого Рогу.
10 січня 2006 року державним виконавцем Свистун И.О. було зроблено акт опису та арешту майна про звернення стягнення на заставлене майно, а саме: житловий будинок літ. Г-2 загальною площею 394,4 кв.м., житловою площею 96,2 кв.м. та земельну ділянку, на якій він розташований, площею 0,0918 гектарів, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2
07 червня 2007 року рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу
право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 перейшло
до ОСОБА_1
В доповненні до апеляційної скарги Банк просить скасувати рішення суду та
ухвалити нове рішення про відмову позивачу у позові з тих підстав, що позивачем не
надано доказів придбання ним житлового будинку за власні кошти та саме для нього; не
підтверджено грошовий дохід за 2000 рік; суд безпідставно послався на ст.58 ЦК УРСР;
не застосував строк позовної давності.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та доповнень до неї колегія судців вважає, що апеляційна скарга з доповненнями підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з постановлениям нового рішення згідно п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 07.06.2000 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу домоволодіння - житловий будинок «А-1», загальною площею 35,3 кв.м., житловою площею 24,2 кв. м., а також сарай, вбиральню В, паркан №1-2, водоколонку 1, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, земельну ділянку площею 0,0918га, що знаходиться за тією ж адресою. Зазначений договір було посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Пахомовою Н.І. за реєстровим номером 6131. Згідно свідоцтва про право власності на будівлю, виданим 28.11.2002 року виконавчим комітетом Саксаганської районної ради, домоволодіння за зазначеною адресою, що складається з житлового будинку «Г-2» загальною площею 394,4 кв.м., належить на праві приватної власності ОСОБА_2. На час придбання та набуття права власності на зазначений будинок ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6, у зв'язку із чим він був залучений до участі у справі в якості співвідповідача.
21.02.2005,, року між AT «Індустріально-експортний банк» і ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки з метою забезпечення повернення кредиту AT «Індекс-Банк» з боку ЗАТ «Тёхпромпостач» згідно укладеного між ними 18.02.2005 року кредитного договору (а.с. 49-51, 54-57 т. 1). 09 листопада 2005 року у зв'язку із заборгованістю ЗАТ «Тёхпромпостач» перед AT «Індекс-Банк» по кредитному договору №11 від 18.02.2005 року та на підставі договору іпотеки №11/1 від 21.02.2005 року, нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Кулінечем С.А. було зроблено виконавчий напис на житловий будинок літ. Г-2 загальною площею 394,4 кв.м., житловою площею 96,2 кв. м. та земельну ділянку, на якій він розташований, площею 0,0918 гектарів, які розташовані за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2. 10 січня 2006 року державним виконавцем було зроблено акт опису та арешту майна про звернення стягнення на заставлене майно, а саме: житловий будинок літ. Г-2 загальною площею 394,4 кв.м., житловою площею 96,2 кв.м. та земельну ділянку, на якій він розташований, площею 0,0918 гектарів, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що належить па праві власності ОСОБА_2
Задовольняючи позов ОСОБА_1. суд першої інстанції послався на те, що на підставі пояснень сторін та наданих письмових доказів, він дійшов висновку, що насправді покупцем за договором купівлі-продажу від 07.06.2000р. є позивач, оскільки фактично домоволодіння було придбано за його кошти і для нього, і зазначений договір відповідно ст. ст. 58, 60 ЦК УРСР є недійсним в частині, що стосується покупця.
Але колегія суддів вважає, що з таким висновком суд погодитись неможна.
Згідно ч.2 ст.58 ЦК УРСР (який діяв на час виникнення правовідносин), якщо угода укладена з метою приховати іншу угоду (удавана угода), то застосовуються правила, що регулюють ту угоду, яку сторони дійсно мали на увазі.
Таким чином ч 2 ст.58 ЦК УРСР вказує на те, що удаваний правочин, це правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
Тобто, тут завжди має місце укладення двох правочинів: 1) реального правочину, вчиненого з метою створити певні юридичні наслідки; 2) правочину, вчиненого для приховання реального правочину.
Всупереч ст. ст. 10, 60 ЦПК України позивач не надав доказів про те, що був реальний правочин, для приховання якого був вчинений договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 07 червня 2000 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_2, а посилання позивача на те, що домоволодіння було придбано для нього за його власні кошти, а потім ним за власні кошти перебудовано, тому правочин є удаваним, безпідставні, правового значення по даній справі не мають.
Доводи в апеляційній скарзі відносно спливу строку на звернення позивачем до суду з вказаним позовом, не є суттєвими, спростовуються матеріалами справи та висновками суду.
В іншій частині рішення суду не оскаржено.
Виходячи із вищевказаних обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення відповідно п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст. 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу з доповненнями Дніпропетровської філії Акціонерного товариства «Індекс-БАНК» - задовольнити.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 07 червня 2007 року - скасувати та ухвалити нове рішення.
Відмовити в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_6, 3 особа - Акціонерне товариство «Індустріально-експертний банк» про визнання недійсною угоди в частині покупця та визнання права власності.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.