Судове рішення #5796383

справа № 2-А-25

2009 рік

П О С Т А Н О В А

І м е н е м  У к р а ї н и

   

29 квітня  2009 року             Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого -судді:                                                                  Вергун І. В.

при секретарі:                                                                                            Ардашевій Я. В.

за участю судового розпорядника:                                                          Гребенюк О. В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі справу за  адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ізюмської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії , -

в с т а н о в и в:

В січні 2009 року позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірними дій Ізюмської міської ради по відмові в надані земельної ділянки в оренду, що розташована за адресою: вулиця Васильківського, 6 «Б» в м. Ізюмі Харківської області.

В подальшому позивачка змінила свої позовні вимоги і просить суд визнати неправомірними рішення Ізюмської міської ради № 0340 від 20 жовтня 2006 року ( 6 сесія 5 скликання) ( далі рішення № 0340) і рішення № 0381 ( восьмої сесії 5 скликання) від 01 грудня 2006 року ( далі рішення 0381).

Представник відповідача позов не визнав посилаючись на те, що позивачка пропустила строк для звернення до адміністративного суду, не розробила проект землеустрою, який не погоджений з територіальними органами виконавчої влади, не одержаний позитивний висновок державної землевпорядної експертизи, не затверджений проект відведення земельної ділянки.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням 53 сесії 4 скликання Ізюмської міської ради № 2241 від 29 грудня 2005 року ОСОБА_2 дозволено розробити проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки площею орієнтовано 360 квадратних метрів в оренду терміном на 25 років, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 під будівництво салону для гінекологічного, стоматологічного кабінету та офісного приміщення. Визначено термін дії даного рішення – шість місяців ( а.с.8-9).

Із ксерокопії рішення 6 сесії 5 скликання Ізюмської міської ради № 0340 від 20 жовтня 2006 року , яку позивачка отримала поштою від секретаріату Ізюмської міської ради вбачається, що їй відмовлено у продовженні терміну дії рішення Ізюмської міської ради № 2241 від 29 грудня 2005 року ( а.с.20).

Згідно  виписки з протоколу 6 сесії 5 скликання Ізюмської міської ради від 20 жовтня 2006 року видно, що проект рішення « Про продовження терміну дії рішення Ізюмської міської ради № 2241 від 29 грудня 2005 року « Про розгляд заперечення фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 не приймався ( а.с. 33-34).

На вимогу суду відповідачем була надана копія рішення Ізюмської міської ради № 0340 від 20 жовтня 2006 року із якої вбачається, що Ізюмська міська рада відмовила фізичній особі підприємцю ОСОБА_2 у продовженні терміну дії рішення Ізюмської міської ради № 2241 від 29 грудня 2005 року ( а.с. 28).

В судовому засіданні оглядався оригінал рішення № 0340 від 20 жовтня 2006 року Ізюмської міської ради 6 сесія 5 скликання, який свідчить про те, що відповідачем був продовжений термін дії рішення Ізюмської міської ради № 2241 від 29 грудня 2005 року « Про розгляд звернення фізичної особи – підприємця ОСОБА_2.» ( а.с.39).

Допитаний в судовому засіданні, завідувач відділу земельних відносин виконавчого комітету Ізюмської міської ради Садковий І.А. пояснив, що постійна депутатська комісія Ізюмської міської ради згідно регламенту роботи міської ради ( 5 скликання 6 сесія) розглянула звернення ОСОБА_2. з приводу подовження терміну дії рішення міської ради ( 53 сесія 4 скликання) № 2241 від 29 грудня 2005 року і надала пропозицію міській раді розглянути позитивний проект рішення щодо подовження терміну дії рішення міської ради № 2241.

Проект рішення був оформлений і погоджений у встановленому законом порядку та відповідно до регламенту переданий до секретаріату міської ради для включення до порядку денного чергового пленарного засідання.

На пленарному засіданні 20 жовтня 2006 року депутати міської ради провели голосування і після підрахунку голосів з’ясувалось, що проект рішення не набрав необхідної кількості голосів згідно регламенту.

Згідно регламенту міської ради рішення вважається прийнятим у випадку, якщо за нього проголосувало 24 або більше депутатів.

Проект рішення альтернативний тому проекту, що надала постійна депутатська комісія з питань регулювання земельних відносин  та охорони довкілля в якому б могли бути інші варіанти розгляду заяви ОСОБА_2 депутатам міської ради не роздавались і до порядку денного не вносились. Рішення міської ради зберігаються у секретаріаті Ізюмської міської ради разом з протоколами ведення підрахунків голосів. Заявник одержує текст рішення в секретаріат міської ради. Відповідальність за достовірність рішення несе секретар міської ради, який очолює секретаріат міської ради.

Свідок ОСОБА_4 дав аналогічні пояснення, поясненням свідка ОСОБА_3

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що рішення № 0340 від 20 жовтня 2006 року яке було направлено позивачці, рішення № 0340 яке було надано представником відповідача в судовому засіданні і проект рішення № 0340 який був оглянутий в судовому засіданні  хоча і є одним документом, який винесений одним  і тим же органом, однак носить противоречивий характер і є взаімовиключаючим один одному.

Представник відповідача в судовому засіданні підтвердила, що до теперішнього часу, на день розгляду справи, Ізюмська міська рада ніякого рішення по зверненню ОСОБА_2 не приймала.

В зв’язку з цим безпідставним є твердження представника відповідача про те, що позивачка пропустила строк для звернення до адміністративного суду, які були викладені в письмових запереченнях  наданих суду ( а.с.123).

Статтею 11 ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі , якщо це потрібно для повного захисту прав , свобод та інтересів сторін, чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

В зв’язку з вищевикладеним підлягає скасуванню рішення Ізюмської міської ради від 1 грудня 2006 року ( 8 сесія, 5 скликання) як таке , що не відповідає вимогам закону. Ізюмською міською радою грубо порушені вимоги ст. 26 Закону України « Про місцеве самоврядування».

Необґрунтованими є заперечення представника відповідача ( а.с.154) викладені в письмовій формі оскільки проект землеустрою, щодо відведення в оренду земельної ділянки в натурі позивачем розроблений і наданий суду ( а.с. 10-19). Крім цього позивачем наданий акт, від  17.05.2006 року , вибору земельної ділянки передбаченої під будівництво салону ( а.с.82-83).

Проект відведення земельної ділянки не можливо перепогодити з державним органом через невмотивовані відмови міської ради щодо подовження терміну дії рішення Ізюмської міської ради № 2241 від 29 грудня 2005 року ( 53 сесія 4 скликання), яким було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до змін внесених до ст. 9 Закону України « Про державну експертизу землевпорядної документації № 1808 – 15 Закону України від 16 вересня 2008 року № 509-VI « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву», даний проект відведення обов’язковій експертизі не підлягає.

Затвердити проект відведення земельної ділянки згідно Земельного кодексу повинна Ізюмська міська рада, яка неодноразово невмотивовано відмовляла у продовженні терміну дії рішення, позивачка вважає, що не має сенсу подавати проект відведення земельної ділянки на затвердження сесії Ізюмської міської ради.

При таких даних суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню, оскільки суб’єктом владних повноважень грубо порушені ст. 12, 116, 123, 124, 152 Земельного кодексу України ; ст. 26 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні».

Керуючись ст. ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства  України; Законом України « Про місцеве самоврядування в Україні»; ст. 12, 116, 123, 124, 152 Земельного кодексу України  суд, -

п о с т а н о в и в:

   

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

    Визнати противоправним рішення Ізюмської міської ради № 0340 від 20 жовтня 2006 року 6 сесія 5 скликання і восьмої сесії 5 скликання № 0381 від 01 грудня 2006 року в частині подовження терміну дії  рішення Ізюмської міської ради № 2241 від 29 грудня 2005 року про розгляд звернення фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

    Зобов’язати Ізюмську міську раду вчинити всі передбачені чинним законодавством дії і в місячний строк з дня набрання законної сили постановою суду, поставити  на обговорення чергової сесії питання про поновлення терміну дії рішення Ізюмської міської ради № 2241 від 29 грудня 2005 року про розгляд звернення фізичної особи – підприємця ОСОБА_2.

    Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ізюмський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом  10 днів з дня її проголошення, а в разі  складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складання в повному обсязі і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація