Справа №2-3448/11

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2011 року          Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Бондаря В.Я.

при секретарі Макаренко Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом Одеської державної академії холоду до ОСОБА_1 про відшкодування матеріального збитку

В С Т А Н О В И В:

Представник Одеської державної академії холоду звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, та, змінивши в ході розгляду справи підстави позову письмовою заявою від 21.02.2011р., в якому просить стягнути з відповідача 12 390,77 завданого матеріального збитку. При цьому посилався на те, що згідно наказів по ОДАХ №06-135 від 01.09.2008, №06-149 від 01.09.2009, відповідач був прийнятий до Одеської державної академії холоду як сумісник з 01.09.08р. по 30.06.09р. на 0,4 ставки і з 01.09.09р. по 01.10.09р. на 0,35 ставки, за що отримав заробітну плату в розмірі 12 390 грн. 77 коп., що підтверджується архівною відомістю по заробітній платі. По результатам ревізії фінансово-господарської діяльності Одеської державної академії холоду за період з 01.09.2008р. по 31.08.2010р. (акт №100- 16/34 від 29.10.2010р.), проведеної контрольно-ревізійним відділом м.Одеси, встановлено, що має місце порушення вимог п.2 постанови Кабміну України від 03.04.1993р. №245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», що привело до зайвого нарахування та виплати заробітної плати за сумісництвом допущеного з вини сумісників. Співробітником контрольно-ревізійного відділу м.Одеси, було встановлено, що відповідач ОСОБА_1, прийнятий в ОДАХ за сумісництвом, працює за основним місцем роботи на 1,5 ставки в Одеському національному політехнічному університеті. Оскільки в постанові №245 викладено, що працівник крім основної роботи (1 ставка) має право працювати за сумісництвом лише на 0,5 ставки (як за основним місцем роботи або в іншому), КРВ м.Одеси зробило висновок про порушення постанови, в результаті чого відповідачем отримано зайво 12 390 грн. 77 коп. ОСОБА_1 було запропоновано відшкодувати ОДАХ матеріальний збиток, але добровільно відповідач відмовився це зробити, що підтверджується його заявою від 22.10.2010р.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримала, просила суд його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе, у відповідності до ст.224 ЦПК України, та зі згоди представника позивача, розглянути позов за його відсутністю та ухвалити заочне рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був прийнятий до Одеської державної академії холоду як сумісник з 01.09.08р. по 30.06.09р. на 0,4 ставки, згідно до наказу №06-135 від 01.09.2008р.; та з 01.09.09р. по 01.10.09р. на 0,35 ставки, згідно до наказу №06-149 від 01.09.2009р.,

Згідно даних акту №100- 16/34 від 29.10.2010р. контрольно-ревізійного відділу м.Одеси, встановлено, що відповідач ОСОБА_1, працює за основним місцем роботи на 1,5 ставки в Одеському національному політехнічному університеті.

Згідно позовної заяви, відповідач порушив вимоги пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій».

Проте, згідно цього пункту, встановлено, що тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу, встановлення якої, згідно до Кодексу законів про працю України, покладено на власника або уповноважений ним орган.

До того ж, згідно ст.102-1 Кодексу законів про працю України, працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Відповідно до ч.2 цього ж Кодексу, право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру , - включаючи право на вільний вибір професії роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджується факт порушення трудового законодавства з боку відповідача ОСОБА_1 до того ж, згідно матеріалів справи, відносно виконання ним трудових обов’язків претензій немає.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що підстав для задоволення позову немає.

Крім того, вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат задоволенню не підлягають згідно до ст.88 ЦПК України, оскільки позовні вимоги залишаються без задоволення.

Керуючись ст.ст. 10,60, 81, 88, ч. 3 ст. 209, ст.ст. 213-215,218, 224-226 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Одеської державної академії холоду відмовити у повному обсязі.

Рішення суду може бути переглянуте за заявою відповідача, якій не приймав участі при розгляді справи, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, яки брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В.Я. Бондар