ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                            м. Львів, вул. Чоловського, 2

                                                                                                      Справа 2а-7709/08

                                                   П О С Т А Н О В А

                                            І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 12 грудня 2008 року                                                                                 м. Львів

                                Львівський окружний  адміністративний суд

в складі: головуючого - судді  Сакалоша В.М.,

               при секретарі   Керницькій І.В.,

за відсутності позивача,

за участю представника відповідача Прокопів Н.В. (довіреність № 11452 від 11.10.2008)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1. до Управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни.

                                                                   в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, 31 січня 1939 року народження, 20 листопада 2008 року звернулась до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просить зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова нарахувати та виплатити недоплачену їй як дитині війни щомісячну державну соціальну грошову допомогу за 2007-2008 роки в сумі 2413 грн. 10 коп. та відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав.

Вимоги мотивує тим, що їй як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з першого січня 2006 року повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем всупереч вимог вказаного Закону така грошова допомога у 2007-2008 роках не виплачувалася. Посилаючись на Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року та на Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, та на те, що про порушення її прав їй стало відомо лише після постановлення вказаних Рішень, і розгляду цього питання у ЗМІ,  позивач просить поновити строк для звернення до суду, за захистом порушених прав.

Позивач в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач надав клопотання з посиланням на ст.ст. 99, 100, КАС України з наполяганням  відмовити позивачу в поновленні пропущеного строку для звернення до суду, яке судом не задоволено за відсутністю правових підстав, а також  надав письмові заперечення  проти позову, суть яких зводиться до наступного.

На законодавчому рівні не прийнято жодного нормативного акту,  на виконання вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, та в якому порядку і яким чином обчислювати його розмір за відсутності поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини. Жодних змін не було внесено до видаткової частини Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і після прийняття Конституційним Судом України Рішення  від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, а тому кошти на виплату оскаржуваного підвищення в 2007 році були відсутні.

Представник позивача у судовому засіданні додав пояснення аналогічні запереченням.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали,   всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-VI установлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Згідно із ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Виходячи з того, що Позивач є дитиною війни, що підтверджується паспортом, та відповідним посвідченням з відміткою «Дитина війни», суд вважає, що на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист  дітей війни», в тому числі і право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Частина 2 статті 8 Конституції України встановлює вимогу щодо законів України - усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

      Частинами 2 та 3 статті 22 Конституції України встановлено, що  конституційні права і свободи гарантуються, і не можуть бути скасовані,  а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було обмежено.

Однак, Рішеннями  Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року    № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян), та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та  положення Закону «Про Державний бюджет України на 2008 рік», якими обмежується дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 6-рп/2007, визнані неконституційними положення  Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», втратили чинність, і з цього часу відновлено дію  статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2007 році.

Судом встановлено, що всупереч Рішенню Конституційного Суду України, відповідачем зазначена надбавка позивачу з 09 липня по грудень 2007 року не оплачувалась, тому позов в частині зобов'язання відповідача виплатити на користь позивача недоплачену щомісячну надбавку до пенсії «Дітям війни» за вказаний вище період підлягає до задоволення.

    Що стосується позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача нарахувати позивачу недоплачену соціальну допомогу за період 2008 року, то такі підлягають до часткового задоволення, і суд мотивує це наступним.

Згідно з Рішенням  Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом цього Рішення, тобто з 22 травня 2008 року. Отже, саме з 22.05.2008 року відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2008 році.

    Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, та Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли  внаслідок дії положень статей, що  визнані неконституційними.

Щодо вимог позивача стосовно виплати щомісячної надбавки за період з січня до 09 липня 2007 року, та за період з січня до 22 травня 2008 року, то такі не підлягають до задоволення, оскільки положення Закону України «Про державний бюджет 2007року» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) з 9 липня 2007 року, а до того часу підлягали обов'язковому виконанню на всій території України. Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними)  Конституційним Судом України з 22 травня 2008 року, а до того часу підлягали обов'язковому виконанню на всій території України.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивачу, як дитині війни, неправомірно з 09 липня 2007 року дня набрання чинності Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 по вересень цього ж року не нараховувалась надбавка до пенсії   у розмірі 123,02 грн. щомісячно (410,06  грн. х 30% = 123,02 грн.), з 01 жовтня  2007 року по 31 грудня 2007 року 124,53грн. щомісячно  (415,11 грн. х 30 % = 124,53 грн.), з 22 травня 2008 року дня набрання чинності Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008  96,20 грн. щомісячно  (481,00 грн. х 30 % - 48,10грн.=96,20грн.), з 01 липня 2008 року  по  вересень  2008 року 96,40 грн. щомісячно (482,00 грн. х 30 % - 48,20грн=96,40грн.), за жовтень 2008 року 99,6 грн. (498 грн. х 30% - 49,8=99,6грн.)   -  чим порушено її конституційне право, передбачене ст. 46 Конституції України.

У відповідності до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Виходячи  з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивачки базуються на законі, обґрунтовані і доведені, і  тому слід зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова нарахувати та виплатити позивачці  недоплачене їй як дитині війни підвищення до пенсії за віком в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з  9 липня 2007 року по  грудень 2007 року включно та з 22 травня 2008 року по листопад 2008 року включно: з 09 липня 2007 року - по  вересень 2007 року - по 123,02 грн., з 01 жовтня 2007 по 31 грудня 2007 року  -  по 124,53 грн.,  з 22 травня 2008 року  - червень 2008 року - по  96,20 грн., з 01 липня 2008 року  по вересень  2008 року  - по 96,40 грн., за  жовтень 99,6 грн. щомісячно, що в сумі становить 742,65 грн. за 2007 рік та 581.20 грн. за 2008 рік, в  задоволенні решти позовних вимог  відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 8, 22, 64, 95 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», ст. 62  Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»,  Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                    п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, проживаючої по                            АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) невиплачену як дитині війни за період з 9 липня по грудень 2007 року в розмірі - 742,65 грн., та недоплачену за період з 22 травня по жовтень 2008 року в розмірі - 581,20 грн., в загальному розмірі - 1323,85 грн., щомісячну державну соціальну грошову допомогу, відповідно до ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова  може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня постановлення постанови, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                                                                                    Сакалош В.М.