Справа № 2-а-6508/09/1170
копія
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2009 року Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Чубари Н.В.
при секретарі: Коробченко Є.К.
за участю представників:
від позивача позивача: Кулик А.М., довіреність № 54 від 31.12.2008 р.,
Чернявського О.О., довіреність № 42 від 03.12.2008 р.
від відповідача: Куницького В.В., довіреність № 3216-02 від 29.12.2008 р.,
Бондаренко Г.М., довіреність № 3215-02 від 29.12.2008 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Кіровоградтепло» товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії» (надалі - позивач) до Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області (надалі - відповідач) про скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.06.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі.
В судових засіданнях 29.07.2009 р. до 11.08.2009 р. та 11.08.2009 р до 25.08.2009 р. оголошувались перерви.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009р. №502 в частині ненадання припису про усунення виявлених в ході перевірки порушень та застосування санкцій за невиконання вимог припису, тільки після закінчення 30 днів від дня одержання припису. Крім того, позивач зазначив, що спірні правовідносини щодо оплати послуг за централізоване опалення одночасно врегульовано двома нормативним актами - Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою КМУ від 21.07.2005 р. № 630 та Правилами користування тепловою енергією, затверджені постановою КМУ від 03.10.2007 р. № 1198, які різняться між собою, а тому застосуванню, за умови рівності таких актів, підлягає нормативний акт, який прийнято пізніше, а саме постанова КМУ від 03.10.2007 р. №1198.
У судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили суд позов задовольнити.
Відповідач надав заперечення на позов, яким не визнав позовні вимоги в повному обсязі та вказав, що оскаржуване рішення прийнято у зв'язку з порушенням позивачем державної дисципліни цін, а саме, додаткового нарахування споживачам послуг теплопостачання за втрати тепла в мережах, у зв'язку з чим необґрунтовано отримано виручку в сумі 15667,32 грн. та завищення плати за рахунок подвійного включення показників лічильника у відомостях обліку споживачів, у зв'язку з чим необґрунтовано отримано виручку в сумі 530,53 грн., а всього сума необґрунтовано отриманої виручки склала 16167,85 грн., тому до позивача, на підставі ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» застосовано санкцію у вигляді вилучення необґрунтовано одержаної суми виручки та штрафу у двократному розмірі від суми такої виручки. Відповідач також зазначив, що він діє на підставі в межах повноважень та у спосіб передбачений Законами України «Про ціни та ціноутворення» та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а також постановою КМУ від 13.12.2000 р. № 1819 «Питання Державної інспекції з контролю за цінами». А оскільки постанова КМУ від 21.05.2009. № 502 не вносить змін до постанови КМУ від 13.12.2000 р. № 1819 «Питання Державної інспекції з контролю за цінами» та не припиняє її дії на період до 31.12.2010 р., практичне її застосування має здійснюватися виключно в межах, що не суперечать Закону України «Про ціни та ціноутворення» та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а тому проведення перевірки та застосування санкцій до позивача, згідно рішення № 50 від 04.06.2009 р. є правомірним.
В судовому засіданні 25.08.2009 р. на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 31.08.2009 р.
Розглянувши позовну заяву, долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Преамбулою Закону України «Про ціни та ціноутворення» від 03.12.90 р. № 507-XII встановлено, що Україна згідно з Декларацією про державний суверенітет України та Законом України "Про економічну самостійність України" самостійно здійснює політику цін. Закон визначає основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням на території республіки.
Статтею 2 вказаного Закону встановлено, що цей закон поширюється на всі підприємства й організації незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці та виробництва.
Частинами 1, 2 ст. 13 вказаного Закону встановлено:
Державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Вказані органи здійснюють контроль у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями.
Пунктами 1, 3 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою КМУ від 13.12.2000 р. № 1819 передбачено, що державна інспекція з контролю за цінами (далі - Держцінінспекція) є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки. Основними завданнями Держцінінспекції є: організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів); проведення цінових спостережень на споживчому та товарних ринках.
Статтею 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» від 03.12.90 р. № 507-XII передбачено, що вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.
Пунктом 5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою КМУ від 13.12.2000 р. № 1819 визначено, що держцінінспекція має право: приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів); звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету сум у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Пунктом 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 р. № 298/519 передбачено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Крім того, п. 2.1. вказаної Інструкції передбачає, що необґрунтовано одержана суб'єктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється при неправомірному застосуванні вільних цін замість фіксованих або регульованих (декларованих) - як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) і вартістю від реалізації продукції (послуг, робіт) за цінами, які повинні застосовуватись згідно з вимогами законодавства.
Судом встановлено, що на підставі посвідчення від 05.05.2009 року № 326 (а. с. 50) посадовими особами відповідача проведено планову перевірку позивача за період 2008 рік та 1-й квартал 2009 року на предмет формування, встановлення та застосування тарифів на комунальні послуги та формування та застосування розміру плати за видачу технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта теплопостачання. Перевірку проведено в період з 12.05.2009 р. по 29.05.2009 р.
За результатами перевірки складно акт № 379 від 29.05.2009 р. (а. с. 33 - 39).
В ході перевірки виявлено ряд порушень державної дисципліни цін в т.ч., крім фактичних показників спожитої теплової енергії мешканцями житлових будинків, які обладнані засобами обліку тепла, позивачем додатково включались до тарифів втрати тепла в мережах, що є порушенням п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою КМУ від 21.07.2005 р. № 630 та пункту 6 договорів (а. с. 42, 43) укладених між позивачем та споживачами послуг теплопостачання, які передбачають, що у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показниками пропорційно опалювальній площі (об'єму) квартири.
У зв'язку з вказаним порушенням позивачем необґрунтовано отримано виручку в розмірі 15667,32 грн.
Крім того, виявлено порушення, яке полягає в тому, що до «Відомостей обліку споживання теплової енергії» подвійно включено показники засобу обліку теплової енергії за 26.11.2008 р. та 27.11.2008 р., що призвело до завищення розрахункової вартості 1 кв м опалювальної площі у грудні 2008 р.
Внаслідок завищення плати за рахунок подвійного включення показників засобів обліку теплової енергії до відомостей обліку, необґрунтовано отримано виручку в сумі 935,68 грн.
У зв'язку з виявленням вищезазначених, а також інших порушень, відповідачем видано припис № 1086-06 від 04.06.2009 р. (а. с. 8, 9) про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін, яким вимагалось в місячний термін усунути виявлені порушення.
Крім того, відповідачем на підставі ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» прийнято рішення № 50 від 04.06.2009 р. (а. с. 10) про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким вирішено вилучити у позивача необґрунтовано отриману суму виручки в розмірі 16167,85 грн. та застосовано штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки - 32335,70 грн., а також на адресу позивача 04.06.2009 р. направлено претензію № 1097-06 (а. с. 11) про сплату 48503,55 грн.
Суд, зважаючи на зміст позовних вимог та матеріали справи відзначає, що позивачем фактично нічим не спростовано факт вчинення виявлених порушень державної дисципліни цін та розмір необґрунтовано отриманої виручки і відповідно сум застосованих санкцій, а вказується лише на процедурні порушення пов'язані з перевіркою та її наслідками в контексті з положеннями постанови КМУ від 21.05.2009 р. № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року».
При цьому суд враховує наступне.
Правовідносини, які є предметом даного судового розгляду виникли до 29.05.2009 р.
Постанова КМУ від 21.05.2009 р. № 502 набула чинності з моменту її опублікування - 29.05.2009 р. (Урядовий кур'єр, 2009, 05, 29.05.2009 № 94). Отже, має застосовуватися до правовідносин у сфері державного нагляду (контролю) які виникли після набрання нею чинності. Зміст вказаної постанови не передбачає її застосування до правовідносин, які виникли до набрання нею чинності, а також не містить положення про те, що інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, які їй не суперечать.
В контексті з постановою КМУ від 21.05.2009 р. № 502, припис № 1086-06 від 04.06.2009 р. виданий відповідачем в даній справі, жодним чином не обмежує прав позивача, та не суперечить вказаній постанові, оскільки надає позивачеві строк в 1 місяць для усунення виявлених порушень. А прийняте відповідачем рішення № 50 від 04.06.2009 р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, не є наслідком невиконання позивачем вимог припису, як це передбачено постановою КМУ від 21.05.2009 р. № 502, а встановлює відповідальність передбачену ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення», тобто нормативно-правовим актом який має вищу юридичну силу.
Стосовно доводів позивача про те, що спірні правовідносини одночасно врегульовано двома нормативним актами - Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою КМУ від 21.07.2005 р. № 630 та Правилами користування тепловою енергією, затверджені постановою КМУ від 03.10.2007 р. № 1198, які різняться між собою, а тому застосуванню, за умови рівності таких актів, підлягає нормативний акт, який прийнято пізніше, а саме постанова КМУ від 03.10.2007 р. № 1198, суд не приймає їх до уваги зважаючи на наступне.
Матеріалами справи встановлено, що позивачем зі споживачами послуг укладаються договори про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води.
Умовами договору, зокрема п. 6, який регулює порядок оплати послуг за договором передбачено (а. с. 42), що плата за надані послуги за наявності засобів обліку води і теплової енергії справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Отже, позивач, передбачивши в тексті договору вищевказані умови, сам визначив нормативно-правовий акт яким регулюються його правовідносини зі споживачами послуг.
Таким чином, в судовому засіданні, в межах предмету оскарження, не знайшов підтвердження факт порушення відповідачем нормативно-правових актів під час прийняття рішення № 50 від 04.06.2009 р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 159-163 , 167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства «Кіровоградтепло» товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії» до Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області про скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін відмовити в повному обсязі.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено 31 серпня 2009 року.
Суддя - підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Н.В.Чубара