Справа № 1-426/08
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2008 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого Гулак Н.А.
секретар Шпортко Н.М.
з участю прокурора Чуприни А.В.
з участю захисників - адвокатів ОСОБА_1 ОСОБА_2
з участю перекладача ОСОБА_3
з участю представника потерпілих - адвоката ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_5 ЯНУША, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 воєводства ОСОБА_6, громадянина ОСОБА_6, проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, Познанське воєводство, ОСОБА_6, одружений, має на утриманні одну малолітню дитину, працює спеціалістом торгової фірми в м. Антонін в ОСОБА_6, зі слів не судимого, в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 149 ч.3, 15 ч. 1, 149 ч.3 КК України
ОСОБА_7,
08.02.1983 рою, - народження, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянки України, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_5, не працюючої, розлученої, на утриманні має малолітню дитину, не судимої,
в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 149 ч.3, 15 ч. 1, 149 ч.3 КК України,
ВСТАНОВИВ.
На початку 2007 року в м. Мїкстат Республіки Польща, за невстановлених слідством обставинах та час, невстановлена слідством особа на ім'я ОСОБА_8, переслідуючи корисливі мотиви, з метою створення організованої злочинної групи, звернувся до ОСОБА_5, пообіцявши йому сприяння в здійсненні власної комерційно-підприємницької діяльності шляхом надавання рекомендаційних листів, запропонував доставляти на його підприємство завербованих та уведених в оману громадян України, де використовуючи їх уразливий стан, а саме незнання польської мови та відсутність грошових коштів, необхідних для повернення до України, експлуатувати їх на його птахофермі.
ОСОБА_5 дав свою згоду, вступивши таким чином з ОСОБА_8 у злочинну змову, та з метою залучення до складу організованої групи нових учасників виїхав до України та прибув до м. Житомира Знаходячись в м. Житомирі ОСОБА_5 звернувся до ОСОБА_7. запропонувавши їй за грошову винагороду зайнятись підшуковуванням та вербуванням громадян України для їх подальшої відправки до власника птахоферми на ім'я ОСОБА_8 в м. Мікстат ОСОБА_6 для експлуатації. При цьому ОСОБА_7, згідно заздалегідь розробленого ОСОБА_8 та ОСОБА_5 злочинного плану та розподілених ролей, для досягнення спільної злочинної мети мала опублікувати в періодичній пресі номер свого мобільного телефону з оголошенням щодо набору працівників на високооплачувану роботу, представляючись при цьому начебто генеральним директором польської компанії AMI по Україні, що насправді не відповідало дійсності, і пропонуючи високі заробітки, медичне страхування, 8-годинний робочий день, проживання та харчування за рахунок роботодавця, мата б таким чином уводити в оману потерпілих та мала передавати потерпілих ОСОБА_5 для подальшого переміщення їх через кордон України з ОСОБА_9, та передачі власнику птахоферми в м. Мікстат для податьшої експлуатації.
ОСОБА_7, не являючись суб'єктом господарювання у сфері посередництва в працевлаштуванні громадян України за кордоном та не маючи ліцензії міністерства права та соціальної політики України на право посередництва у працевлаштуванні за кордоном, погодилась на пропозицію ОСОБА_5 виконувати відведену їй роль, вступивши таким чином з ОСОБА_5 у злочинну змову та увійшовши у склад створеної ОСОБА_8 організованої злочинної групи.
В квітні 2007 року ОСОБА_7 звернулась до редакції Житомирської газети безкоштовних оголошень «Авізо» з оголошенням про набір людей на роботу різноробочими, вказавши в оголошенні свої дані та номер мобільного телефону.
В другій половині квітня 2007 року мешканець с Мамрин Коростишівського району Житомирської області ОСОБА_10, не маючи постійної роботи і перебуваючи у зв'язку з цим у скрутному фінансовому становищі, дізнався про надання ОСОБА_7 послуг з посередництва в працевлаштуванні за кордоном, зателефонував їй за вказаним в оголошенні номером мобільного телефону, виявивши бажання отримати високооплачувану роботу тракториста в ОСОБА_6.
ОСОБА_7О, дізнавшись про наміри ОСОБА_10 виїхати на роботу до ОСОБА_6, та його адресу повідомила про це ОСОБА_5, та разом з ним поїхали до місця проживання ОСОБА_10 Прибувши в с Мамрин ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7, знаходячись за місцем проживання ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_6, представились начебто представниками польської фірми «AMI», і дізнавшись про скрутне матеріальне становище ОСОБА_10, пообіцяли оформлення в ОСОБА_6 водійських прав тракториста та високооплачувану роботу тракториста, а також комфортабельні умови проживання та харчування за рахунок власника фірми «AMI», що насправді не відповідало дійсності.
Вислухавши пропозицію ОСОБА_10 дав свою згоду поїхати трактористом в ОСОБА_6, ОСОБА_5 автомобілем «Опель», реєстраційний номер POSNX54, яким він керував за дорученням, 11 травня 2007 року, оплативши в посольстві ОСОБА_6 ОСОБА_10 візу, перемістив останнього через державний кордон України з ОСОБА_9 та відвіз до м. Мікстат, де діючи за попередньою змовою з власником птахоферми ОСОБА_8, передав останньому потерпілого ОСОБА_10
Власник птахоферми на ім'я ОСОБА_8, одержав від ОСОБА_5 ОСОБА_11С, та відібравши у ОСОБА_10 документи, утримував потерпілого проти його волі на охоронюваній птахофермі, та шляхом погроз фізичної розправи та фізичного насильства змусив ОСОБА_10 працювати на вказаному підприємстві, здійснивши таким чином експлуатацію потерпілого ОСОБА_10
Вкінці квітня 2007 року- мешканка Житомира ОСОБА_12, не маючи постійної роботи і перебуваючи у зв'язку з цим у скрутному фінансовому становищі, дізналась з оголошення в газеті «Авізо» про надання ОСОБА_7 послуг з посередництва в
працевлаштуванні за кордоном, та зателефонувала їй за вказаним в оголошенні номером мобільного телефону, виявивши бажання отримати будь-яку високоошіачувану роботу в ОСОБА_6.
ОСОБА_7, дізнавшись про наміри ОСОБА_12 виїхати на роботу до ОСОБА_6, повідомила про це ОСОБА_5, та запросила ОСОБА_12 до свого місця проживання в ІНФОРМАЦІЯ_7, для здійснення повторного вербування людини для подальшої експлуатації за кордоном, а саме ОСОБА_12
Коли ОСОБА_12 у призначений ОСОБА_7 час прибула за вище вказаною адресою, ОСОБА_7, з метою повторного вербування особи для подальшого переміщення через кордон України з ОСОБА_9 та експлуатації, намагаючись увести ОСОБА_12 в оману, та діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_8, представилась начебто представником польської фірми «AMI», і дізнавшись про скрутне матеріальне становище ОСОБА_12, пообіцяла при цьому працевлаштування ОСОБА_12 в ОСОБА_6 на високоошіачувану роботу на птахофермі в м. Мікстат, а також гідне ставлення роботодавців, комфортабельні умови проживання та харчування за рахунок власника фірми «AMI».
Вислухавши пропозицію ОСОБА_7, ОСОБА_12 дала свою згоду поїхати на роботу в ОСОБА_6, і ОСОБА_7, з метою створення у ОСОБА_12 хибної уяви щодо дійсних намірів ОСОБА_7 та інших членів організованої ОСОБА_8 злочинної групи, призначила ОСОБА_12 зустріч начебто з представником фірми «AMI» ОСОБА_5 в їхньому начебто офісі українського відділення фірми «AMI», розташованого в АДРЕСА_1 для узгодження умов відкриття візи та дати від»їзду до ОСОБА_6.
В травні 2007 року ОСОБА_12 прибула за вказаною ОСОБА_7 адресою, де її чекав ОСОБА_5Я, який підтвердив слова ОСОБА_7 щодо працевлаштування ОСОБА_12 на птахофермі в м. Мікстат на вигідних умовах, і таким чином, діючи разом з ОСОБА_7 Ю.О. повторно здійснив вербування людини, а саме ОСОБА_12, шляхом повторного обману.
ОСОБА_5 автомобілем «Опель», р.н. POSNX54, яким він керував за дорученням, 24 травня 2007 року, оплативши в посольстві ОСОБА_6 ОСОБА_12 візу, повторно перемістив людину, а саме ОСОБА_12, через державний кордон України з ОСОБА_9, та відвіз до м. Мікстат, де діючи за попередньою змовою з власником птахоферми ОСОБА_8, здійснив повторну передачу людини ОСОБА_8, а саме потерпшої ОСОБА_12 для експлуатації.
Власник птахоферми на ім'я ОСОБА_8, повторно одержав від ОСОБА_5 людину для експлуатації, а саме ОСОБА_12, та відібравши у ОСОБА_12 документи, утримував потерпілу на охоронюваній птахофермі проти її волі, змусивши її працювати на вказаному підприємстві, повторно здійснивши таким чином експлуатацію людини -потерпілої ОСОБА_12
Вкінці травня 2007 року мешканка Житомира ОСОБА_13, не маючи постійної роботи і перебуваючи у зв'язку з цим у скрутному фінансовому становищі, дізналась з оголошення в газеті «Авізо» про надання ОСОБА_7 послуг з посередництва в працевлаштуванні за кордоном, та зателефонувала їй за вказаним в оголошенні номером мобільного телефону, виявивши бажання отримати будь-яку високооплачувану роботу в ОСОБА_6.
ОСОБА_7, дізнавшись про наміри ОСОБА_13 виїхати на роботу до ОСОБА_6, повідомила про це ОСОБА_5Я, та для здійснення повторного вербування людини для подальшої експлуатації за кордоном, а саме ОСОБА_13, запросила потерпілу до начебто офісу українського відділення фірми «AMI», розташованого в АДРЕСА_1.
Коли ОСОБА_13 у призначений ОСОБА_7 час прибула за вище вказаною адресою, ОСОБА_5Я назвався представником польської фірми «AMI», і дізнавшись про скрутне матеріальне становище ОСОБА_13, пообіцяв при цьому працеаіаштування ОСОБА_13 в ОСОБА_6 на високооплачувану роботу на птахофермі в м. Мікстат по збору курячих яєць, а також гідне ставлення роботодавців, 8 годинний робочий
день, комфортабельні умови проживання та харчування за рахунок власника фірми «AMI», що насправді не відповідало дійсності.
Вислухавши пропозицію ОСОБА_5, а також присутньої у вказаному приміщенні ОСОБА_7, ОСОБА_13 дала свою згоду поїхати на роботу в ОСОБА_6 на птахоферму по збору курячих яєць, і таким чином, ОСОБА_5, діючи разом з ОСОБА_7 повторно здійснив вербування людини, а саме ОСОБА_13 А.Ґ., шляхом повторного обману.
ОСОБА_5 автомобілем «Опель», р.н. POSNX54, яким він керував за дорученням, 05 червня 2007 року, оплативши в посольстві ОСОБА_6 ОСОБА_13 візу, повторно перемістив людину, а саме ОСОБА_13, через державний кордон України з ОСОБА_9, та відвіз до м. Мікстат, де діючи за попередньою змовою з власником птахоферми ОСОБА_8, здійснив повторну передачу людини ОСОБА_8, а саме потерпілої ОСОБА_13, останній повторно одержав від ОСОБА_5 людину для експлуатації, а саме ОСОБА_13, та відібравши у ОСОБА_13 А.Ґ. документи, утримував потерпілу на охоронюваній птахофермі проти її волі, змусивши її працювати на вказаному підприємстві, повторно здійснивши таким чином експлуатацію людини - потерпілої ОСОБА_13 А.Ґ.
В кінці травня 2007 року мешканці с Видумка Червоноармійського району Житомирської області, ОСОБА_14, та ОСОБА_15, не маючи постійної роботи і перебуваючи у зв'язку з цим у скрутному фінансовому становищі, дізнались з оголошення в газеті «Авізо» про надання ОСОБА_7 послуг з посередництва в працевлаштуванні за кордоном, та зателефонували їй за вказаним в оголошенні номером мобільного телефону, виявивши бажання отримати будь-яку високооплачувану роботу в ОСОБА_6.
ОСОБА_7, дізнавшись про наміри ОСОБА_14, та ОСОБА_15 виїхати на роботу до ОСОБА_6, повідомила про це ОСОБА_5, та для здійснення повторного вербування людей для подальшої експлуатації за кордоном, а саме ОСОБА_14 та ОСОБА_8, діючи згідно розподілених ОСОБА_5 ролей, призначила потерпілим зустріч біля маркету «Вопак», розташованому в м. Житомирі по вул. Київській, №87.
Коли ОСОБА_14, та ОСОБА_15 у призначений ОСОБА_7 час прибули на місце зустрічі, ОСОБА_5, з метою повторного вербування особи для подальшого переміщення через кордон України з ОСОБА_9 та експлуатації, знаходячись в салоні автомобіля «Опель» р.н. POSNX54, яким він керував за дорученням, та намагаючись увести в оману ОСОБА_14, та ОСОБА_8, назвався начебто представником польської фірми «AMI», і дізнавшись про скрутне матеріальне становище ОСОБА_14 та ОСОБА_8, пообіцяв їх працевлаштування в ОСОБА_6 на високооплачувану роботу на птахофермі в м. Мікстат, а також гідне ставлення роботодавців, 8 годинний робочий день, комфортабельні умови проживання та харчування за рахунок власника фірми «AMI», що насправді не відповідаю дійсності.
Вислухавши пропозицію ОСОБА_5, а також присутньої у вказаному автомобілі ОСОБА_7, ОСОБА_14, та ОСОБА_15 дали свою згоду поїхати на роботу в ОСОБА_6 на птахоферму, і таким чином, ОСОБА_5, діючи разол: з ОСОБА_7 повторно здійснив вербування людей, а саме ОСОБА_14А, та ОСОБА_8, шляхом повторного обману, домовившись з потерпілими, що дату виїзду за кордон він повідомить додатково після оформлення візи, однак довести свій злочин до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, бо потерпілі ОСОБА_14 та ОСОБА_8 дізнались про обман ОСОБА_5 та ОСОБА_7, і незважаючи на численні умовляння ОСОБА_7 відмовились їхати до ОСОБА_6.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 вину у скоєнні вказаних злочинів визнав повністю та дав показання про те, що приблизно на початку 2007 року його знайомий - ОСОБА_16, власник птахоферми в м. Мікстат Познанського воєводства, сам запропонував йому привозити з України людей для роботи на належному йому підприємстві. Особисто він бував на цьому підприємстві та бачив умови
роботи, які були вкрай важкими, і саме тому місцеве населення за таку невелику платню та важкі умови роботи, не хотіли працювати у ОСОБА_16, і тому його підприємство потребувало робочої сили. За його послуги по доставці на птахоферму людей з України ОСОБА_16 пообіцяв дати йому рекомендаційні листи, без наявності яких в ОСОБА_6 неможливо організувати власну справу. На таких умовах вони вирішили з ним співпрацювати. При переговорах з ОСОБА_16 вони мати розмову про те, що він не буде казати людям про ті тяжкі умови праці та проживання на підприємстві, а підшукає в Україні місцевого мешканця, який би володів українською, та який міг би за моєю вказівкою проводити вербування людей для доставки їх на роботу до ОСОБА_16. Офіційно на даному підприємстві він не рахується, і погодився привозити ОСОБА_16 людей на добровільних, загальних засадах.
Він мав в м Житомирі знайомих, до яких відноситься також і ОСОБА_7. Не знаючи досконально української мови, йому було в важко підбирати людей на роботу в ОСОБА_6, тим більш він не є приватним підприємцем в Україні, та не маю відповідної ліцензії на право посередництва в працевлаштуванні за кордоном. Таким чином після домовленості з ОСОБА_16 про вербування людей та їх доставку в ОСОБА_6 на птахоферму, він звернувся до ОСОБА_7, та розповів їй про їх з ОСОБА_16 плани, та за грошову винагороду запропонував ОСОБА_7 співпрацювати з ними, і опублікувати в газеті об»яву про набір на роботу людей, та залишити в об»яві свій номер мобільного телефону. Він домовився з ОСОБА_7, що в майбутньому він їй за це заплатить деяку суму грошей, але за цей час у нього не було можливості дати ОСОБА_7 грошей, і він лише кілька разів купував на її прохання їй та її дитині медикаменти.
ОСОБА_7 погодилась, опублікувала в газеті об»яву, та приблизно весною минулого року повідомила йому, що їй зателефонував молодий чоловік , що бажає їхати на роботу в ОСОБА_6. Він з нею поїхав в одне село за Житомиром, де зустрілись з молодим чоловіком на ім»я ОСОБА_9 та якому він та ОСОБА_7 розповіли, що в ОСОБА_9 зможе заробити добрі гроші, де матиме неважку роботу, і гідне до нього відношення. Він та Юлія так казали, щоб ОСОБА_9 погодився поїхати на роботу в ОСОБА_6, бо якби він та ОСОБА_7 сказали правду, то ОСОБА_9 не погодився поїхати в ОСОБА_6, а він би свою чергу не отримав від ОСОБА_16 рекомендаційні листи, які той йому обіцяв у разі доставки людей.
Сашко погодився, і після оформлення візи він відвіз ОСОБА_9 до ОСОБА_6 та передав ОСОБА_16. Разом з ОСОБА_9 він відвозив автомобілем «Опель», Крім цього таким же чином ОСОБА_7 умовила поїхати в ОСОБА_6 ще 2 жінок - ОСОБА_12 та ОСОБА_13, потерпілих по справі, і він також відвіз їх по черзі до ОСОБА_16. У скоєному розкаюється, просить суворо не карати.
В судовому засіданні ОСОБА_7 вину свою у скоєнні злочинів визнала, надала показання про те, що раніше була знайома з ОСОБА_5, який запропонував надати їй об'яву в газету, що підшукувати людей для поїздки в ОСОБА_6 на роботу на птахофабриці, що вона і зробила. їй теж обіцяли надати допомогу у працевлаштуванні, а тому вона погодилася допомагати. Після публікації об'яви в газеті їй дзвонили люди, в тому числі і потерпілі, з якими вона мала зустрічі та розповідала про умови роботи. Людей до ОСОБА_6 возив ОСОБА_5 своїм автомобілем. У скоєному розкаюється, просить суворо не карати.
У зв'язку з не оспорюванням підсудними фактичних обставин справи за згодою учасників процесу було встановлено скорочений порядок розгляду справи.
Вина підсудних повністю доведена зібраними по справі доказами, а саме:
· заявою потерпілого ОСОБА_17. в якій він повідомив ОВС про скоєний відносно нього злочин (т. 1 ас. 4)
· протоколом впізнання потерпшим ОСОБА_11 ОСОБА_5 як особу, що скоїла відносно нього злочин (т.1 а.с. 144-145)
протоколом впізнання потерпшим ОСОБА_11 ОСОБА_7 як особу, яка вербувала його, пропонуючи роботу в ОСОБА_6, та передала ОСОБА_5 для відправки в м. Мікстат на птахоферму (т. 1 а.с. 93)
· закордонним паспортом потерпілого ОСОБА_11 серії ЕМ № 028721, на 32 сторінці якого зазначені штампи з датами перетину українсько-польського кордону відповідно 11.05.2007 р. та 17.07.2007 р. (т. 1 ас. 215) та роздруківкою з прикордонної служби України, згідно якої дійсно гр. ОСОБА_11 з паспортом серії ЕМ № 028721 перетинав українсько-польський кордон відповідно 11.05.2007 р. та 17.07.2007 p., виїжджаючи до ОСОБА_6 на автомобілі разом з ОСОБА_5 (т.1 ас. 16)
· заявою ОСОБА_13 А.Ґ., в якій вона повідомила ОВС про скоєний відносно неї злочин, та за якою порушено дану кримінальну справу (т. 1 а. с. 59)
· протоколом впізнання потерпілою ОСОБА_13 А.Ґ. ОСОБА_5 як особу, яка вчинила відносно неї незаконну угоду, відправивши до птахофабрики в м. Мікстат (т.
1 ас. 156-157)
· протоколом впізнання потерпілою ОСОБА_13 ОСОБА_7О як особи, яка вербувала її, пропонуючи роботу в ОСОБА_6, та передала ОСОБА_5 для відправки в м. Мікстат на птахоферму (т. 1 ас. 114)
· протоколом огляду закордонного паспорту ОСОБА_13, під час проведення якого в документі виявлено відтиск штампу митного контрольно -пропускного пункту в Ягодині станом від 05.06.2007 р. (т. 1 ас. 215) та інформацією з державної прикордонної служби України, згідно якої обвинувачений ОСОБА_5 перетинав кордон України з ОСОБА_9 разом з потерпілою ОСОБА_13 05.06.2007 р. (т. 1 ас. 136)
· заявою потерпілої ОСОБА_12 про скоєний відносно неї злочин (т. 1 ас. 36)
· протоколом впізнання потерпшою ОСОБА_12 ОСОБА_5 як особу, яка вчинила відносно неї незаконну угоду, відправивши до птахофабрики в м. Мікстат (т. 1. а.с. 182)
· протоколом впізнання потерпілою ОСОБА_12 ОСОБА_7 як особу, яка вербувала її , пропонуючи роботу в ОСОБА_6, та передала ОСОБА_5 для відправки в м. Мікстат на птахоферму (т. 1 ас. 103)
· протоколом огляду закордонного паспорту ОСОБА_12, під час проведення якого на 32 сторінці документи виявлено відтиск штампу митного контрольно-пропускного пункту в Ягодині станом від 24.05.2007 р. (Т. 1 ас. 105) таінформацією з державної прикордонної служби України, згідно якої обвинувачений ОСОБА_5 перетинав кордон України з ОСОБА_9 разом з потерпілою ОСОБА_12 24.05.2007 р. (т. 1 ас. 71).
· висновком судово-медичної експертизи про те, що у потерпілої ОСОБА_12 виявлено два рубці на обох передпліччях, які могли утворитись у вказаний потерпілою період, що підтверджує її показання в частині отримання травм на птахофермі в м. Мікстат влітку минулого року (т. 2 ас. 122-134)
· протоколом впізнання потерпілим ОСОБА_14 ОСОБА_5 як особу, яка намагалась вчинити відносно нього незаконну угоду, відправивши до птахофабрики в м. Мікстат; (т. 2 ас. 169)
· протоколом впізнання потерпілим ОСОБА_14 ОСОБА_7 як особу, яка вербувата його, пропонуючи роботу в ОСОБА_6, та намагалась передати ОСОБА_5 для відправки в м. Мікстат на птахоферму (т. 2 ас. 167)
· протоколом впізнання потерпілим ОСОБА_8 обвинуваченого ОСОБА_5 як особу, яка намагалась вчинити відносно нього незаконну угоду, відправивши до птахофабрики в м. Мікстат (т. 2 а с. 160)
· протоколом впізнання потерпшим ОСОБА_14 ОСОБА_7 як особу, яка вербувата його, пропонуючи роботу в ОСОБА_6, та намагалась передати ОСОБА_5 для відправки в м. Мікстат на птахоферму (Т. 2 ас. 167
згідно даних протоколу огляду закордонного паспорту ОСОБА_7, під час проведення якого за 32 сторінці документу виявлені відтиски штампів митних контрольно-пропускних пунктів в Устилузі, згідно яких ОСОБА_7 перетинала кордон України
та ОСОБА_6 виїхавши за кордон 02.05.07 року та повернувшись 04.05.07 p., тобто перед скоєнням першого злочину, що в свою чергу підтверджує показання ОСОБА_5 стосовно факту знайомства ОСОБА_7 з ОСОБА_8 та їх переговорів (Т. 1 ас. 239)
· інформацією з державної прикордонної служби України, згідно якої ОСОБА_7 перетинала кордон України з ОСОБА_9 разом з ОСОБА_5 02.05.07 р. (т. 2 ас. 46-72)
· даними протоколу обшуку за місцем проживання ОСОБА_7, під час якого виявлено та вилучено аркуши паперу зі списками потерпілих, в якому зазначено прізвища, ініціали та номери мобільних телефонів, в тому числі потерпілих ОСОБА_18 та ОСОБА_19 (т. 1 а.с. 131-132)
- висновком почеркознавчої експертизи про те, що текст на виявленому та
вилученому за місцем проживання ОСОБА_7 аркуші паперу, виконаний рукою
ОСОБА_7 (т. 2 ас. 103-115)
· протоколом виїмки копії сторінки газети «Авізо» з об'явою ОСОБА_7, яку вона замовила редакції газети (т. 1 ас. 310)
· протоколом огляду копії сторінки газети «Авізо» з об'явою ОСОБА_7 (т. 2 ас. 454
- повідомленням з Міністерства праці та соціальної політики України про те, що
громадяни ОСОБА_7 та ОСОБА_5 ліцензії на право здійснення
посередництва у працевлаштуванні громадян України за кордоном у вказаному
міністерстві не отримували (т. 2 ас. 175)
- повідомленням з ДПА м. Житомира про те, що громадяни ОСОБА_7 та
ОСОБА_5 не документувались в ДПА як платники податків та не рахуються в списках як
приватні підприємці, що мають право здійснювати посередництво у працевлаштуванні за
кордоном (т. 2 ас. 172).
Оцінивши зазначені докази в їх сукупності суд приходить до висновку про доведеність вини підсудних у скоєнні злочинів - оскільки своїми умисними діями, які виразилися в здійсненні незаконної утоди, об'єктом якої є людина, поєднаної з вербуванням, переміщенням, передачею вчиненими з метою експлуатації, з використанням обману, за попередньою змовою групою осіб, щодо кількох осіб, повторно, організованою групою, за ч.3 ст. 149 КК України та за ч. 1 ст. 15, ч.3 ст. 149 КК України за умисні дії, які виразилися в здійсненні замаху на незаконну угоду, об'єктом якої є людина, поєднаної з вербуванням, переміщенням, передачею вчиненими з метою експлуатації, з використанням обману, за попередньою змовою групою осіб, повторно, щодо кількох осіб, організованою групою.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи підсудних, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання для обох підсудних є щире каяття, та також відносно підсудного ОСОБА_5 - активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання підсудних судом не встановлено.
Суд також враховує, що хоча і вчинено тяжкий злочин, проте підсудні раніше не судимі, за місцем проживання характеризуються позитивно, на утриманні мають неповнолітніх дітей, підсудна ОСОБА_7 перебуває на обліку за станом здоров'я, її дитина потребує лікування. З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що потерпілі покладаються при обранні міри покарання на розсуд суду, суд приходить до висновку7, що хоча і вчинено злочин, ате виправлення та перевиховання підсудних можливе без ізоляції від суспільства, а тому застосовує ст. 69 КК України.
Речові докази - закордонні паспорти потерпілих залишити у власників, закордонні паспорти підсудних, аркуш паперу з записами - залишити в матеріалах справи, мобільний телефон ОСОБА_7 повернути.
Стягнути з підсудних судові витрати у розмірі 300 грн. 48 коп.3а проведення експертизи по 150 грн. 24 коп.3 кожного.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
Визнати винними СІКОРСЬКОГО РОБЕРТА-ЯНУША та ОСОБА_7 в скоєнні злочинів, передбачених статтями 15 ч. 1, 149 ч.3 КК України, ч.3 ст. 149 КК України та призначити їм покарання:
СІКОРСЬКОМУ РОБЕРТУ-ЯНУШУ
· за ст. 149 ч.3 КК України з застосуванням ст. 69 КК України - штраф у розмірі 10000 грн.
· за ст. 15 ч.1, 149 ч.3 КК України з застосуванням ст. 69 КК України - штраф у розмірі 2000 грн.
Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України визначити остаточне покарання ОСОБА_5 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді штрафу у розмірі 10000 грн.
ОСОБА_7:
· за ст. 149 ч.3 КК України з застосуванням ст. 69 КК України - штраф у розмірі 3000 грн.
· за ст, 15 ч.1, 149 ч.3 КК України з застосуванням ст. 69 КК України - штраф у розмірі 2000 грн.
Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України визначити остаточне покарання ОСОБА_7 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді штрафу у розмірі 3000 грн.
Запобіжний захід засудженим залишити попередній - підписку про невиїзд до вступу вирою, ' в законну силу.
Речові докази - закордонні паспорти потерпілих залишити у власників, закордонні паспорти засуджених, аркуш паперу з записами - залишити в матеріатах справи, мобільний телефон ОСОБА_7 повернути засудженій.
Стягнути з засуджених судові витрати у розмірі 300 грн. 48 коп.3а проведення експертизи по 150 грн. 24 коп.3 кожного.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 15 діб з моменту його проголошення.