ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Львів, вул. Чоловського, 2
Справа № 2а-7434/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2008 р. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Сакалоша В.М.,
при секретарі Керницькій І.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:
за позовом: ОСОБА_1.
до відповідача: Управління праці та соціального захисту населення Самбірської райдержадміністрації Львівської області
про визнання неправомірними дій відповідача щодо виплати разової щорічної допомоги учаснику бойових дій, та зобов'язання виплати позивачу недоплаченої разової щорічної допомоги учаснику бойових дій в сумі 5410 грн.
За участю позивача,
встановив:
Позивач звернувся у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь 5410 грн. недоплаченої щорічної разової допомоги до 5 травня за період 2006-2008 років, як учаснику бойових дій, визнати неправомірними дії відповідача щодо недоплати такої допомоги.
Відповідач подав письмові заперечення, які мотивує тим, що Управління праці та соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації діяло в межах повноважень, та виплачувало позивачу відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» ст.30 - 250 грн., відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» ст. 29 - 280 грн., постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 року № 183 - 310 грн. просить суд адміністративну справу розглядати без його участі.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-ХІІ (далі - Закон 3551), Рішеннями Конституційного суду України від 07 липня 2007 року № 6-рп/2007, та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Позивач, ОСОБА_1., є учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 від 20 листопада 1999 року.
Згідно з статтею 12 Закону України 3551 від 22 жовтня 1993 року - щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
Згідно з частиною 1 статті 17-1 Закону 3551 - щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Як вбачається з заперечень проти позову Управління праці та соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації № 1972/01-17 від 08.12.2008 року щорічна виплата разової грошової допомоги проводилась у 2006р. - 250 грн., у 2007р.- 280 грн. та у 2008 р.- 310 грн.
Як свідчать фактичні обставини справи, вказані списки були надані за відповідні періоди з зазначенням виплати у занижених розмірах. Таким чином фактично щорічну виплату разової грошової допомоги позивачу здійснювали лише частково.
Частиною 3 статті 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Рішенням Конституційного Суду України про соціальні гарантії громадян від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення стаття 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими встановлювалася щорічна разова грошова допомога учасникам бойових дій.
Оскільки вказаним рішенням Конституційного Суду України, яке має преюдиціальне значення, визнано неконституційним встановлені Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» обмеження гарантій учасникам бойових дій стосовно отримання ними разової грошової допомоги до 5 травня, вимоги позивача щодо виплати недоплаченої у 2007 році такої допомоги підлягають задоволенню.
У відповідності до вимог ч.4 ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
З урахуванням положень ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з наступними змінами та доповненнями, та ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком станом на день виплати згаданої разової допомоги становить 410 грн. 06 коп. (прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, збільшений на 1 відсоток).
Отже, недоплата разової грошової допомоги за 2007 рік, яка підлягає стягненню на користь позивача, становить 1770 грн. 30 коп. ( 410.06 х 5 - 280.00 = 1770.30)
В Рішенні Конституційного Суду України про соціальні гарантії громадян від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 року, зокрема пункту 20 розділу ІІ, згідно якого, розмір щорічної до 5 травня виплати разової грошової допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивачу, як учаснику бойових дій неправомірно здійснено в заниженому розмірі виплату разової грошової допомоги за 2008 рік, оскільки мінімальна пенсія за віком відповідно до Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік” з першого квітня 2008 року складала 481,00 грн., то несплачена сума допомоги складає 2095 грн. (481,00 грн. мінімальна пенсія за віком х 5 розміри пенсії - 310 грн. фактично виплаченої допомоги позивачу), чим порушено його конституційне, право передбачене ст. 46 Конституції України.
Щодо вимог позивача стосовно виплати разової грошової допомоги за 2006 рік, то такі не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права, що закріплено статтею 8 Конституції України, і який є одним із принципів адміністративного судочинства (ст. 8 КАСУ).
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції є нормами прямої дії.
Єдиним органом, до повноважень якого належить вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність), зокрема, законів та інших правових актів Верховної Ради України, у відповідності до вимог ст.150 Основного Закону та ст. 13 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР, з наступними змінами та доповненнями, є Конституційний Суд України.
Відтак, недоплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2006 рік не підлягає стягненню, оскільки положення статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», якими встановлені інші, менші, ніж передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», розміри такої допомоги, не були оскаржені до Конституційного Суду України.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача базуються на законі, обґрунтовані і доведені у судовому засіданні, і тому слід зобов'язати нарахувати та виплатити відповідачу на користь позивача, як учасника бойових дій, разову грошову допомогу за 2007 рік в сумі 1770.3 грн. та за 2008 рік в сумі 2095 грн., в частині позову, щодо несплаченої грошової допомоги за 2006 рік слід відмовити.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі не належить стягувати зі сторін спору.
Керуючись ст.ст.7-14, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Самбірської райдержадміністрації Львівської області щодо недоплати позивачу частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2007 рік, та за 2008 рік неправомірними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Самбірської райдержадміністрації Львівської області нарахувати та виплати на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2) недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2007 рік в сумі 1770,30 грн. та за 2008 рік в сумі 2095 грн., що разом становить 3865,3 грн., відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня постановлення постанови, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.М. Сакалош