Справа №2-2208-2009 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12 червня 2009 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої – судді Токар Н.В.,

при секретарі – Романцовім М.В.,

за участю позивачів – ОСОБА_1 ., ОСОБА_2 .,

за участю представника позивачів – ОСОБА_3 .,

за участю представника відповідача – ОСОБА_4 ,

за участю третьої особи – ОСОБА_5 .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2  до Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля», Закритого акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія « ІНФОРМАЦІЯ_3 », третя особа – ОСОБА_5  про відшкодування збитків, заподіяних засобом підвищеної небезпеки при ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2008 року позивачі звернулися до суду з позовною заявою, в якій просили ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів на їх користь в рахунок відшкодування збитків, заподіяних засобом підвищеної небезпеки при ДТП. В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі вказали на те, що 13 грудня 2006 року по вул.Лермонтова у м.Тернівка Дніпропетровської області водій автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_1  – ОСОБА_5 ., порушив правила дорожнього руху України, виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з належним позивачу ОСОБА_6  автомобілем ІНФОРМАЦІЯ_2 , під керуванням позивача ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП, автомобілю ІНФОРМАЦІЯ_2  були спричинені технічні ушкодження, а водію ОСОБА_1 . спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості. Також, в момент ДТП в автомобілі ВАЗ в якості пасажирів знаходились позивачі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ., ОСОБА_2 . та дитина -   ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1  народження, які отримали легкі тілесні ушкодження. Постановою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 22.04.2008 року кримінальна справа відносно ОСОБА_5 . за скоєння вказаної ДТП, була закрита за нереабілітуючих підстав та його передано на поруки трудовому колективу філіалу ВАТ «Павлоградвугілля» «Павлоградська автобаза». Внаслідок ДТП, позивачам спричинені матеріальні та моральні збитки, які вони просять стягнути з відповідачів – позивач ОСОБА_1 . в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму 1422 грн. 70 коп. та 20000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди; позивач ОСОБА_6  – в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму 4958 грн. 92 коп. та 15000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди; позивач ОСОБА_7 . – в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму 21 грн. 69 коп. та 10000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди; позивач ОСОБА_2 . – в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму 43 грн. 38 коп. та 15000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Тому вони вимушені звернутися до суду.                    

При проведені попереднього судового засідання  позивачі ОСОБА_7 . та ОСОБА_2 . уточнили заявлені позовні вимоги, позивач ОСОБА_7 . просила стягнути в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму 104 грн. 83 коп. та 10000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди; позивач ОСОБА_2 . просила стягнути в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму 60 грн. 88 коп. та 15000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Позивачі ОСОБА_1 ., ОСОБА_6 , кожний окремо, просили позов задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені у позовній заяві.  

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_3 ., підтримала заявлені позовні вимоги позивачів,  просила позов задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені у позовній заяві.  

Представник відповідача Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» - ОСОБА_4 , в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог позивачів та стягнення на їх користь матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що СК « ІНФОРМАЦІЯ_3 », відповідно до договору страхування, укладеного з ВАТ «Павлоградвугілля», провела експертну оцінка майнової шкоди, завданої пошкодженням автомобіля позивача ОСОБА_6 , згідно якої розмір матеріальної шкоди складає 6173 грн. 73 коп., вказана сума і була виплачена СК « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Інша експертна оцінка пошкодженого автомобіля позивача ОСОБА_6  не проводилась, доказів фактичного понесення витрат на ремонт автомобіля саме у розмірі 9997 грн., позивачем надано не було. Крім того, згідно умов договору страхування, ВАТ «Павлоградвугілля» застрахувало свою цивільну відповідальність перед третіми особами в результаті ДТП. Тому, згідно п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», при настанні страхового випадку, страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров’ю, майну третьої особи. Потерпілому відшкодовується також моральна шкода. При цьому, страховик відшкодовує 5% ліміту. Тому, просила відмовити позивачам в задоволенні позовних вимог про стягнення з ВАТ «Павлоградвугілля» матеріальної та моральної шкоди.      

 Представник відповідача Закритого акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія « ІНФОРМАЦІЯ_3 », в судове засідання не з’явився, надавши суду заяву про розгляд справи за відсутності їх представника (арк.с.166), в своїх запереченнях заперечували проти задоволення позовних вимог позивачів, посилаючись на те, що відповідно до договору страхування укладеного з відповідачем - Відкритим акціонерним товариством «Павлоградвугілля»,  СК « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відшкодувала власнику транспортного засобу ІНФОРМАЦІЯ_2   ОСОБА_6  матеріальні збитки, заподіяні застрахованому автомобілю позивачів дорожньо-транспортною пригодою, котра стала з вини ОСОБА_5 . в розмірі 6173 грн. 73 коп., виконавши умови укладеного зі стороною позивачів договору.

Третя особа – ОСОБА_5 . в судовому засіданні при винесенні рішення, покладався на розсуд суду, підтвердивши факт скоєння ним ДТП 13.12.2006 року,  коли він керував транспортним засобом ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрий є власністю Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля», однак вважає, що вимоги позивачів занадто високі та не відповідають ступеню отриманих травм. Він розуміє, що в зв’язку з закриттям відносно нього кримінальної справи, порушеної за фактом цього ДТП, з нереабілітуючих підстав, він може в майбутньому відповідати перед відповідачем за заподіяну позивачам внаслідок ДТП шкоду.

Вислухавши сторони, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню  з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

У судовому засіданні встановлено, і не заперечувалось сторонами по справі, що 13 грудня 2006 року по вул.Лермонтова у м.Тернівка Дніпропетровської області водій автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_1  – ОСОБА_5 ., порушив правила дорожнього руху України, виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з належним позивачу ОСОБА_6  автомобілем ІНФОРМАЦІЯ_2 , під керуванням позивача ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП, автомобілю ІНФОРМАЦІЯ_2  були спричинені технічні ушкодження, а водію ОСОБА_1 . спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості. Також, в момент ДТП в автомобілі ВАЗ в якості пасажирів знаходились позивачі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ., ОСОБА_2 . та дитина -   ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1  народження, які отримали легкі тілесні ушкодження.

Як вбачається з актів судово-медичного дослідження №32, 33, 34, 35, 36 від 13.12.2006 р., ОСОБА_1 . спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження, дитині ІНФОРМАЦІЯ_4  Анастасії - спричинені легкі тілесні ушкодження, ОСОБА_7 . спричинені легкі тілесні ушкодження, з короткочасним розладом здоров’я, а ОСОБА_2 . та ОСОБА_6  - легкі тілесні ушкодження.

Постановою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 22.04.2008 року кримінальна справа у відношенні ОСОБА_5  за ч.1 ст.286 КК України закрита з нереабілітуючих підстав - його передано на поруки трудовому колективу філіалу ВАТ «Павлоградвугілля» «Павлоградська автобаза» (арк.с.3).

Третя особа ОСОБА_5 . на час скоєння ДТП і по теперішній час працює водієм філіалу ВАТ «Павлоградвугілля» «Павлоградська автобаза».

Власником транспортного засобу ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи яким, третя особа ОСОБА_5 ., скоїла ДТП, є відкрите акціонерне товариство «Павлоградвугілля».

Власником транспортного засобу ІНФОРМАЦІЯ_2  є ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_1

01 квітня 2006 року між ВАТ «Павлоградвугілля» та ЗАТ «УАСК ІНФОРМАЦІЯ_3 », було укладено договір (поліс) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів НОМЕР_2  (арк.с.121-128).

Згідно ст. ст. 5, 6 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» від 01.07.2004 року НОМЕР_3 , о б'єктом обов'язкового  страхування цивільно-правової відповідальності   є   майнові   інтереси,   що   не    суперечать законодавству   України,   пов'язані   з   відшкодуванням  особою, цивільно-правова  відповідальність   якої   застрахована,   шкоди, заподіяної    життю, здоров'ю,   майну   потерпілих   внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. Страховим випадком  є  подія,  внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди,  яка  сталася за  участю  забезпеченого  транспортного  засобу  і внаслідок якої
настає цивільно-правова відповідальність  особи,  відповідальність якої застрахована за договором.

Встановлено і підтверджується матеріалами справи, що у зв’язку з подією, яка мала місце 13.12.2006 року потерпілий ОСОБА_6  – позивач по справі, який є власником пошкодженого транспортного засобу, звернувся до страхової компанії із заявою про відшкодування збитків, заподіяних транспортному засобу. Відповідно до наданого до страхової компанії пакету документів та проведеного розслідування, подія була визнана страховою і проведена виплата страхового відшкодування.

Згідно п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», п ри настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів  відповідальності  страховика  відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди   життю,   здоров'ю,  майну  третьої особи.

Відповідно до вимог ст.29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», у  зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з   урахуванням  зносу,  розрахованого  у  порядку,  встановленому законодавством.

Як вбачається з п.2 Договору страхування, при настанні страхового випадку, страхова компанія здійснює виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілого, у сумі нанесених збитків, що підтверджуються необхідними документами, за винятком франшизи.

На замовлення страхової компанії, була проведена експертна оцінка майнової шкоди, завданої власникові пошкодженого транспортного засобу. Згідно висновку експерта НОМЕР_4  від 02.06.2006 року, вартість відновлюваного ремонту з урахуванням фізичного зносу автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_2 , складає 6683 грн. 73 коп. (арк.с.193-199).

Отже, сума страхового відшкодування яка була спричинена власникові пошкодженого транспортного засобу, відповідно до умов Договору страхування, за відрахуванням франшизи у розмірі 510 грн., склала 6173 грн. 73 коп., що підтверджується копіями платіжних доручень НОМЕР_5  від 11.06.2008 року (арк.с.200) і НОМЕР_6  від 29.10.2008 року (арк.с.201) і яка була виплачена позивачу ОСОБА_6  

Згідно п.37.5 ст.37  Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», страхувальником  або  особою,   відповідальність   якої застрахована,  потерпілому  має  бути компенсована сума франшизи у повному  обсязі  одночасно  з  виплатою   страховиком   страхового відшкодування.

Як вбачається з квитанції, сума франшизи у розмірі 510 грн. також була сплачена на рахунок позивача ОСОБА_6  (арк.с.202).

Вказані обставини виплати суми  страхового відшкодування  у сумі 6173 грн. 73 коп., з урахуванням франшизи у сумі 510 грн., загалом на суму 6683 грн. 73 коп.  були отримані позивачем ОСОБА_6 , що не заперечувалась останнім в судовому засіданні.

Відповідно до ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Представник позивача ОСОБА_3 . в судовому засіданні посилалась на те, що позивачем ОСОБА_6  на ремонт автомобіля, інші запасні частини, роботу по ремонту автомобіля у приватного підприємця, було витрачено 9997 грн., проте, суду не було надано доказів того, що вказана сума була дійсно сплачена позивачем згідно рахунків-фактур.

За таких обставин, суд не може прийняти  до уваги посилання представника позивача на дійсну сплату позивачем ОСОБА_6  розрахунків по рахункам-фактурі у сумі 9997 грн., оскільки відсутні чеки, які б підтверджували вказану оплату, отже, представник позивача, відповідно до ст. 10 ЦПК України, повинна була довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст.57-59 ЦПК України, зазначені нею обставини, таких доказів вона не надала суду.

Що стосується вимоги позивачів про стягнення матеріальної шкоди в рахунок відшкодування витрат, пов’язаних з придбанням медичних препаратів, суд виходить із наступного.

Згідно ст.23 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», ш кодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної  пригоди,  є  шкода  (в  тому числі моральна шкода), пов'язана:  з лікуванням потерпілого; з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; із стійкою втратою працездатності потерпілим; із смертю потерпілого.

Відповідно до п.24.1 ст.24 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»,  у  зв'язку  з  лікуванням  потерпілого  відшкодовуються обґрунтовані витрати,  які  пов'язані  з  доставкою,  розміщенням,  утриманням,  діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі  охорони  здоров'я,  медичним  піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів; зазначені витрати мають бути підтверджені документально відповідним медичним закладом.

Аналогічне положення міститься і у п.4.1 Договору страхування НОМЕР_7 , укладеному між ВАТ «Павлоградвугілля» та Закритим акціонерним товариством «Українська акціонерна страхова компанія « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Тому суд вважає, що саме відповідач - Закрите акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія « ІНФОРМАЦІЯ_3 », повинен відшкодувати матеріальну шкоду в рахунок відшкодування витрат, пов’язаних з придбанням медичних препаратів позивачами.

Як свідчать матеріали справи, а саме квитанції та інші фінансові документи про придбання ліків та інших медичних препаратів для лікування отриманих в результаті травм, а також витрат на послуги експерта для встановлення ступеню тяжкості спричинених тілесних ушкоджень, позивачами ОСОБА_1 . витрачено  на лікування та на висновок експерта 50 грн. 99 коп. (арк.с.207-211), ОСОБА_6  витрачено  на лікування та на висновок експерта 1241 грн. (арк.с.212-219), ОСОБА_2 . витрачено  на лікування та на висновок експерта 60 грн. 88 коп. (арк.с.220-222), ОСОБА_7 . витрачено  на лікування та на висновок експерта 104 грн. 83 коп. (арк.с.223-228).

У зв’язку з тим, що позивачами ОСОБА_1 . та ОСОБА_6  не надано доказів на підтвердження витрат, пов’язаних з лікуванням на суму 1422 грн. 70 коп. та позивачем ОСОБА_6  на суму 4958 грн. 92 коп., відповідно, чим не виконали вимог ст.10 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень,  суд вважає, що їх вимоги про стягнення матеріальної шкоди в рахунок відшкодування витрат, пов’язаних з придбанням медичних препаратів, підлягають частковому задоволенню.

На користь ОСОБА_1 . необхідно стягнути документально доведені витрати на лікування та на проведення судово-медичного дослідження у сумі 50 грн. 99 коп., на користь   ОСОБА_6 , документально підтверджені витрати на придбання ліків та на проведення судово-медичного дослідження у сумі 1241 грн., на користь ОСОБА_7 . – 104 грн. 83 коп., а на користь ОСОБА_2 . - 60 грн. 88 коп.  

Що стосується вимоги позивачів про стягнення моральної шкоди, суд вважає, що вказані вимоги підлягають частковому задоволенню у зв’язку з наступним.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у  моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя.

В п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» є роз’яснення, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позначених моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.  

Відповідно до положень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих  стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає, що дорожньо-транспортною пригодою, позивачам були спричинені моральні збитки, оскільки останні, з огляду на те, що вони потрапили в ДТП всією сім’єю, та отримали різного ступеня тілесні ушкодження,  перенесли величезне хвилювання з приводу долі та стану здоров’я  кожного з сім’ї ІНФОРМАЦІЯ_4 . До того ж, на переконання суду, позивачі, кожен окремо, зазнали моральних  страждань, оскільки з моменту ДТП – з 13 грудня 2006 року, тобто, вже майже протягом двох з половиною років, нічого не отримують на відшкодування заподіяної шкоди, що могло не відобразитись на їх звиклих життєвих зв’язках та життєвому укладі.

У зв’язку з тим, що відповідно до п. 22.3 ст.22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», п отерпілому  відшкодовується  також   моральна   шкода, передбачена  пунктами  1,  2  ч.2 ст.23 ЦК  України. Така   шкода    відшкодовується   у  встановленому   судом   розмірі  відповідно  до  вимог  ст.23 ЦК  України.  При   цьому   страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у п.9.3 ст.9  цього  Закону.  Різницю  між  сумою  відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа,  яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, аналогічне положення міститься і в п.4.1.5 Договору страхування НОМЕР_7 , укладеному між ВАТ «Павлоградвугілля» та Закритим акціонерним товариством «Українська акціонерна страхова компанія « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Оскільки, ліміт відповідальності за шкоду, спричинену життю і здоров’ю потерпілих внаслідок ДТП, яка відбулась за участю транспортного засобу, складає 51000 грн. на одного потерпілого, незалежного від кількості потерпілих, згідно Договору страхування, з урахуванням 5 відсотків ліміту, суд, з важаючи на існуючі принципи співрозмірності,  справедливості, реальності виконання судового рішення та з урахуванням, ступеню тяжкості тілесних ушкоджень спричинених позивачам, кожному окремо, суд вважає, за доцільне частково задовольнити позовні вимоги позивачів в частині стягнення моральної шкоди, та стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на користь ОСОБА_1 ., який отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, в рахунок спричиненої моральної шкоди 2550 грн.; на користь ОСОБА_6 , який отримав легкі тілесні ушкодження – 2000 грн., на користь ОСОБА_7 ., яка отримала легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я – 2000 грн., на користь ОСОБА_2 ., яка отримала легкі тілесні ушкодження – 2000 грн., врахувавши, при цьому, що вона знаходилась на восьмому місяці вагітності.

Суд не може прийняти до уваги посилання Закритого акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія « ІНФОРМАЦІЯ_3 » про те, що вони не мають законних підстав для відшкодування моральної шкоди, оскільки вони не основані на законі.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх наявна оцінка вказують на наявність підстав для    часткового задоволення вимог позивача.  

Відповідно до вимог ч.3 ст.88 ЦПК України з відповідача в дохід держави повинно бути стягнено судовий збір по справі: за матеріальну шкоду у розмірі 51 грн. та 08 грн. 50 коп. – за моральну шкоду, оскільки позивачі звільнені від сплати судового збору на підставі п.8 ч.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», а також на підставі п.3 ч.3 ст. 81 ЦПК України з відповідача повинні бути стягнуті витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді у сумі 50 грн., оскільки позивачі при зверненні до суду з позовною заявою звільнені від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.  

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», Постановою Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст. ст. 1187, 1194 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2  до Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля», Закритого акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія « ІНФОРМАЦІЯ_3 », третя особа – ОСОБА_5  про відшкодування збитків, заподіяних засобом підвищеної небезпеки при ДТП – задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на користь ОСОБА_1  в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму 50 (п’ятдесят) грн. 99 (дев’яносто дев’ять) коп.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на користь ОСОБА_1  в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 2550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) грн.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на користь ОСОБА_6  в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму 1241 (одна тисяча двісті сорок одна) грн.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на користь ОСОБА_6  в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 2000 (дві тисячі) грн.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на користь ОСОБА_7  в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму 104 (сто чотири) грн. 83 (вісімдесят три) коп.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на користь ОСОБА_7  в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 2000 (дві тисячі) грн.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на користь ОСОБА_2  в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму 60 (шістдесят) грн. 88 (вісімдесят вісім) коп.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на користь ОСОБА_2  в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 2000 (дві тисячі) грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на користь державного бюджету м.Павлограда Дніпропетровської області на р/р 31412537700032 код ЄДРПОУ 24237540 банк ГУДКУ в Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ МФО 805012 судовий збір у сумі 51 (п’ятдесят одна) грн. та 08 (вісім) грн. 50 (п’ятдесят) коп.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія « ІНФОРМАЦІЯ_3 »  на користь державного бюджету м. Павлограда Дніпропетровської області на р/р 31217259700032 код ЄДРПОУ 24237540 банк ГУДКУ в Дніпропетровській області МФО 805012 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді в сумі 50 (п’ятдесят) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський  міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.      

Суддя                                               Н.В.Токар