ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318
РІШЕННЯ
Іменем України
20.02.2007 | Справа №2-21/12684-2006 |
За позовом Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства „Лугове”, с. Лугове, Ленінський район,
до відповідача Приватного підприємства „Едем”, с. Лугове, Ленінський район,
про визнання недійсним договору.
Суддя Господарського
Суду Автономної Республіки Крим
С.І. Чонгова
Представники:
Позивач Головачов В.Д., представник, д/п № 8/1818.1-05 від 10.06.2006 р.
Відповідач Абдурахманов Е.Ш., представник, д/п № 2 від 10.01.2007 р., Чайковський В.І., представник, д/п № 20 від 19.02.2007 р.
Сутність спору: Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство „Лугове”, с. Лугове, Ленінський район, Ленінський район, звернулося до Господарського Суду АРК із позовом до Приватного підприємства "Едем", с. Лугове, Ленінський район, у якому просить визнати договір застави від 25.09.2003 р. недійсним з моменту укладення; зобов’язати повернути майно передане за договором застави від 25.09.2003 р. у тому числі: автовесова (інвентарний номер 106), зерняток (критий) асфальтове покриття та металевий навіс (інвентарний номер 150), ЗАВ-40 (інвентарний номер 151), ЗАВ-20 (інвентарний номер 152), зернопогрузчик ЗПС-100 (інвентарний номер 419), зернопогрузчик ЗПС-100 (інвентарний номер 420). Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, пов’язані з оплатою державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Позивач вказує, що 25.09.2003 р. між сторонами був укладений договір товарного кредиту. Позивач вважає, що даний договір є недійсним, оскільки він укладений особою, яка немає повноважень на його укладення.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 28.07.2006 р. позовну заяву було прийнято до провадження суддею Шкуро В.М. та призначено до слухання.
28.08.2006 р. відповідачем до матеріалів справи був наданий відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить провадження по справі припинити на підставі пункту 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки є рішення Господарського суду АР Крим, який у межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами про той же предмет спору.
На підставі резолюції Першого заступника Голови Господарського суду АР Крим від 30 листопада 2006 р. у зв’язку із закінченням п’ятирічного строку повноважень судді Господарського суду АР Крим Шкуро В.М. справу № 2-6/12684-2006 передано на розгляд судді Господарського суду АР Крим Чонговій С.І.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 14.12.2006 р. справу було прийнято до розгляду суддею Чонговою С.І.
09.01.2007 р. відповідачем до суду був наданий відзив на позовну заяву, у якому просить провадження по справі припинити.
У судове засідання з’явився представник позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання з’явився, позовні вимоги не визнає з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представника позивача, відповідача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
25 вересня 2003 р. між Сільськогосподарським закритим акціонерним товариством „Лугове”, с. Лугове, Ленінський район, та Приватним підприємством „Едем”, с. Лугове, Ленінський район, був укладений договір № 1 про надання товарного кредиту.
Відповідно до умов укладеного договору відповідач (кредитор за договором) зобов’язується надати позивачу (позичальнику за договором) товарний кредит пшеницею на насіння в асортименті, кількості та строки відповідно до договору, а позичальник зобов’язується прийняти товари, повернути товари такого ж роду та якості (або за узгодженням сторін) сплатити вартість товарів, вказану у договорі), а також сплатити винагороду за надання кредиту у строки та порядку, визначеним у договорі. Повернення отриманого товару здійснюється позичальником відповідно до наступного графіку: пшениця на насіння у кількості 36,540 тон, за ціною 1200,00 грн. за тону, строк повернення 30.11.2003 р., вартість 43848,00 грн.
Пунктом 7.1. вказаного договору встановлено, що товарний кредит, наданий за договором, забезпечується заставою, яка складається з наступного майна: автовесова (інвентарний номер 106), зерняток (критий) асфальтове покриття та металевий навіс (інвентарний номер 150), ЗАВ-40 (інвентарний номер 151), ЗАВ-20 (інвентарний номер 152), зернопогрузчик ЗПС-100 (інвентарний номер 419), зернопогрузчик ЗПС-100 (інвентарний номер 420).
Даний договір набирає сили з моменту укладення та закінчується після виконання прийнятих на себе обов’язків сторонами у відповідності з умовами договору.
Додатком № 1 від 25.09.2006 р. до договору № 1 від 25.09.2003 р. сторони склали акт приймання-передачі майна під забезпечення застави, а саме: автовесова (інвентарний номер 106), зерняток (критий) асфальтове покриття та металевий навіс (інвентарний номер 150), ЗАВ-40 (інвентарний номер 151), ЗАВ-20 (інвентарний номер 152), зернопогрузчик ЗПС-100 (інвентарний номер 419), зернопогрузчик ЗПС-100 (інвентарний номер 420), на загальну суму заставного майна 72551,48 грн.
25.09.2003 р. сторонами було підписано договір застави, відповідно до якого позивач зобов’язується видати відповідачу товарний кредит насінням пшениці у кількості 36540 кг. За ціною 1200,00 грн. за 1 тону на суму 43848,00 грн. Товарний кредит видається строком з 25 вересня 2003 р. по 30 листопада 2003 р.
Заставодавець за рахунок забезпечення одержаного товарного кредиту передає у заставу Заставодержавцю на підставі рішення Правління СЗАТ „Лугове” № 3 від 24.09.2003 р., яке є невід’ємною частиною договору, наступне майно: автовесова (інвентарний номер 106), зерняток (критий) асфальтове покриття та металевий навіс (інвентарний номер 150), ЗАВ-40 (інвентарний номер 151), ЗАВ-20 (інвентарний номер 152), зернопогрузчик ЗПС-100 (інвентарний номер 419), зернопогрузчик ЗПС-100 (інвентарний номер 420), загальною остаточною вартістю 72551,48 грн.
Укладені сторонами договори підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені печатками підприємств.
Відповідно до протоколу № 3 від 24.09.2003 р. засідання правління СЗАТ „Лугове” більшістю голосів було дозволено голові правління з метою отримання насіння, необхідного для сівби, закласти зерняток.
Відповідно до протоколу № 11 від 24.09.2003 р. засідання наглядової ради СЗАТ „Лугове” було узгоджено оформлення у заставу – зернотоку.
Крім того, довіреністю від 10 вересня 2000 р. правління СЗАТ „Лугове” довірило Абдурахманову Ш.Ш. здійснювати укладання договорів з правом підпису, на насіння, здобрення, засобів захисту рослин, та інші матеріальні цінності з забезпечення галузі рослинництва.
За накладними № 10 від 07.10.2003 р., б/н від 26.09.2003 р. позивачем отримано пшеницю в кількості 21820 кг та 14720 кг., що також підтверджено податковими накладними (а. с. 115-117).
За накладною № 14 від 29 січня 2004 р. було передано від позивача відповідачу автовесову (інвентарний номер 106), зерняток (критий) асфальтове покриття та металевий навіс (інвентарний номер 150), ЗАВ-40 (інвентарний номер 151), ЗАВ-20 (інвентарний номер 152), зернопогрузчик ЗПС-100 (інвентарний номер 419), зернопогрузчик ЗПС-100 (інвентарний номер 420).
Отже, своїми діями сторони підтвердили укладення спірного договору.
Таким чином, суд не має підстав вважати, що договір застави підписано особою без належних повноважень і у подальшому не схвалений повноважними органами.
Суд також не може вважати доведеною позицію позивача щодо необхідності нотаріального посвідчення договору.
Стаття 13 Закону України „Про заставу” визначає, що договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об'єкти, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правоустановчих документів. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна здійснюється за місцезнаходженням нерухомого майна.
Нерухомим майном є об’єкти, які розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх зцінення та зміни їх призначення (стаття 181 Цивільного кодексу України).
Позивач не надав доказів, що спірне майно, а саме: автовесова (інвентарний номер 106), зерняток (критий) асфальтове покриття та металевий навіс (інвентарний номер 150), ЗАВ-40 (інвентарний номер 151), ЗАВ-20 (інвентарний номер 152), зернопогрузчик ЗПС-100 (інвентарний номер 419), зернопогрузчик ЗПС-100 (інвентарний номер 420) є об’єктами нерухомості.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При таких обставинах, вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України витрати з сплати державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу підлягають віднесенню на позивача.
У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 ГПК України 26 березня 2007 р.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволені позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чонгова С.І.