Справа № 2-1114/09

              Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

07 липня 2009 року                                                         Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого -                 судді Лакомської Ж.І.

               при секретарі с/з -                 Кириченко О.М.

      представника позивача -             ОСОБА_4

      відповідача -                     ОСОБА_2.

      представника відповідача ГУМВСУ у Л/о

      (за зустрічним позовом) -                 Здинянчина Р.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди; зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ГУ МВСУ у Львівській області про спростування недостовірної інформації, що порочить честь гідність, ділову репутацію та відшкодування моральної шкоди, суд, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, яким просив визнати недостовірними та такими, що принижують його честь і гідність, ділову репутацію, відомості відображені у депутатському зверненні депутата Винниківської міської ради ОСОБА_2 від 15.07.2008р., адресованому на ім’я Президента України Ющенка В.А. наступного змісту: в абзаці першому – «Мене вимусило звернутися до Вас грубе порушення моїх прав як депутата Винниківської міської ради, так і працівника ОВС зі сторони керівництва ГУ МВСУ у Львівській області на чолі з п. ОСОБА_1., оскільки інші державні органи не бажають встановити істину по моїх зверненнях»; в абзаці п’ятому – „На даний час на підставі надуманих скарг п. ОСОБА_3 керівництво ГУ УМВСУ у Львівській області незаконно не продовжило мені службу в ОВС в зв’язку з досягненням граничного віку (45 років) згідно поданого мною рапорту, не з професійних мотивів, а виключно з політичних та національних, щоб перешкодити мені виявляти факти зловживань та корупційних дій колишнього мера та його оточення.”;   в абзаці третьому – „Зі слів працівників ДАІ Львівської області перед поїздкою в Італію п. ОСОБА_1 збирав з командирів взводів 1000 євро. П. ОСОБА_1 у м. Львові має декілька готелів та мотелів, шикарних будинків, дорогих автомобілів тощо. На день народження своїй дочці подарував в центрі міста готель „Наталія-18”. Виникає запитання, звідки в нього такі великі кошти. В той же час п. ОСОБА_1 переслідує тих працівників, які добросовісно виконують свої службові обов’язки і знаходяться на державницьких позиціях (до речі в середині 90-х років п. ОСОБА_1 знаходився в СІЗО СБУ за здирництво).”;   в абзаці одинадцятому – „Вважаю, що в діях посадових осіб на чолі з ОСОБА_1 є склад злочину, передбачений ст.ст. 351, 364, 365 та 366 КК України. На основі викладеного прошу Вас як гаранта Конституції України захистити мене від корумпованих можновладців та відновити мої законні права на проходження служби в ОВС.” Крім того, просив зобов’язати ОСОБА_2 протягом п’ятнадцяти днів з дня набрання цим рішенням законної сили спростувати згадані вище відомості шляхом скерування письмового листа з рекомендованим повідомленням про вручення Президенту України В.А. Ющенку, в якому зазначити, що вказані відомості, поширені у депутатському зверненні депутата Винниківської міської ради ОСОБА_2. від 15.07.2008р. на ім’я Президента України В.А. Ющенку, є недостовірними, такими, що не відповідають дійсності, ганьблять честі і гідність, ділову репутацію начальника Головного управління МВС України у Львівській області ОСОБА_1. Та просив зобов’язати відповідача ОСОБА_2. не пізніше п’ятнадцяти днів з дня набрання рішенням суду законної сили, офіційно – шляхом направлення відповідного листа на адресу ГУ МВС України у Львівській області вибачитись перед позивачем за поширення недостовірної, такої, що не відповідає дійсності, порушує права, свободи, ганьбить честь, гідність, ділову репутацію начальника ГУ МВС України у Львівській області генерал-лейтенанта міліції ОСОБА_1, інформації, яка була відображена у депутатському зверненні депутата Винниківської міської ради ОСОБА_2 від 15.07.2008р. й стягнути з відповідача на його користь відшкодування моральної шкоди, яку оцінює в розмірі грошового відшкодування 50000 грн.  

Позов мотивує із посиланням на ч.3 ст. 277 ЦК України, відповідно до якої встановлено презумпцію недостовірності негативної інформації про фізичну особу: негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Поширенням зазначеної інформації у депутатському зверненні на ім’я Президента України В.А. Ющенку відповідач мав на меті опорочити його честь і гідність, ділову репутацію, переконати керівництво держави в незаконних, корисливих, меркантильних мотивах дій позивача, довести до його відома негативні й недостовірні відомості про особу позивача. Такими діями відповідача йому було спричинено значну моральну шкоду, яка виявилась у тому, що внаслідок приниження його честі і гідності, ділової репутації ускладнилось його громадське життя, стосунки із керівництвом МВС України, органів прокуратури, яке могло негативно сприйняти поширену відповідачем інформацію про нібито вчинені позивачем дії.  В обґрунтування позовних вимог посилається на додані до позовної заяви письмові докази, які підтверджують недостовірність поширеної відповідачем інформації.

Відповідач ОСОБА_2. звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 та ГУ МВСУ у Львівській області, яким просив визнати недостовірними і такими, що не відповідають дійсності, порушують права, свободи, ганьблять честь, гідність, ділову репутацію позивача, відомості відображені у відповіді на депутатське звернення Винниківської міської ради від 06.06.2008р. № 16/5346, а саме: в абзаці третьому – «Проаналізувавши роботу вищевказаного відділення міліції за перший квартал поточного року, члени комісії прийшли до висновку, що ОСОБА_2. не було вжито достатньо заходів щодо розкриття тяжких злочинів, скоєних на території обслуговування, як по лінії загально-кримінальної спрямованості, так і по лінії економічної безпеки. На низькому рівні проводилась профілактична робота по лінії адміністративної діяльності»;  в абзаці третьому відповіді МВС України – «За час служби в органах внутрішніх справ зарекомендував себе з негативного боку. Нормативні документи, що регламентують діяльність ОВС, знає, але не завжди правильно використовує їх у своїй практичній діяльності. Не вміє знаходити найбільш раціональні шляхи для вирішення поставлених перед ним службових завдань. З боку ОСОБА_2 відсутній належний контроль за підлеглими, про що свідчить відсутність показників з розкриття злочинів та допущення працівниками відділення порушень транспортної дисципліни». Крім того, просив зобов’язати відповідачів за зустрічним позовом не пізніше п’ятнадцяти днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірні відомості, поширені ним у відповіді на депутатське звернення депутатів Винниківської міської  про те, що він неналежним чином виконував свої службові обов’язки, порушував службову та виконавчу дисципліну. Та просив стягнути із відповідача ОСОБА_1 на його користь відшкодування моральної шкоди, яку оцінює в розмірі 7000 грн.  В частині решти вимог зустрічного позову ОСОБА_2. ухвалою суду від 07.07.2009р. провадження у справі закрито. Позовні вимоги за зустрічним позовом відповідач ОСОБА_2. мотивує тим, що у відповіді на депутатське звернення Винниківської міської ради від 06.06.2008р. № 16/5346,  а також у відповіді керівництву МВС України (лист від 05.06.2008р. № 7848/ВР) серед депутатського корпусу Винниківської міської ради було поширено недостовірну інформацію щодо його професійних якостей, яка порочить його честь, гідність та ділову репутацію. Тим самим йому було спричинено значну моральну шкоду, яка виразилась у тому, що внаслідок приниження його честі і гідності, ділової репутації був підірваний його авторитет серед депутатського корпусу Винниківської міської ради, мешканців м. Винники, колег  по роботі, він отримав значний нервовий стрес, погіршився стан його здоров’я порушився звичайний ритм життя та робочий процес.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4. первісний позов підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві .

Проти зустрічного позову представник позивача ОСОБА_4. та представник відповідача ГУ МВС України у Львівській області Здинянчин Р.Т. заперечили, пояснивши, що відповідачі за зустрічним позовом не поширювали жодних недостовірних відомостей про відповідача, відповідь від 06.06.2008р. № 16/5346 була надана на депутатське звернення Винниківської міської ради, відомості, відображені у ній, були отримані та дослівно відтворені з матеріалів атестації, зокрема, характеризуючих документів за безпосереднім місцем несення служби, та атестаційного листа на відповідача, який ним не оскаржувався та є чинним.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2. зустрічний позов підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Проти первісного позову відповідач ОСОБА_2. заперечив, пояснивши, що змушений був звернутись із депутатським зверненням від 15.07.2008р. на ім’я Президента України В.А.Ющенка. Вказане звернення було скеровано не з метою поширення щодо позивача неправдивої інформації, а з метою захисту його конституційних прав та законних інтересів. При цьому вимоги позивача є необгрунтованими, зокрема, останній не надав жодних доказів на підтвердження недостовірності поширених відомостей, а також того, що такі порочать його честь, гідність та ділову репутацію, у відповідності до вимог Постанови Пленуму ВСУ № 1 від 27.02.2009р. не можуть бути задоволені вимог про зобов’язання його вибачитись перед позивачем, оскільки такий спосіб захисту цивільного права не передбачений ЦК України, а також про відшкодування моральної шкоди, оскільки відсутні докази її заподіяння, а розмір не відповідає вимогам розумності й справедливості. Крім того, орган державної вправі вимагати лише спростування недостовірної інформації, але на має права вимагати відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, постановляючи рішення відповідно до вимог ст. 215 ЦПК України, суд вважає, що первісний позов слід задоволити частково, в задоволенні зустрічного позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до роз’яснення, викладеного у п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи” від 27.02.2009р. № 1 (надалі Постанова ПВСУ від 27.02.2009р. № 1) Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення  в  мережі Інтернет чи  з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам;  повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі

Таким чином, відомості, які просить визнати недостовірними позивач у п. 1 первісної позовної заяви, були поширені відповідачем у депутатському зверненні депутата Винниківської міської ради ОСОБА_2 від 15.07.2008р., адресованому на ім’я Президента України Ющенка В.А.   Відомості, які просить визнати недостовірними відповідач, зокрема, у п.4 зустрічної позовної заяви були подані у листі-відповіді за підписом позивача від 06.06.2008р. № 16/5346, яка була надана на депутатське звернення Винниківської міської ради, а також у відповіді МВС України від 05.06.2008р. на депутатське звернення Винниківської міської ради за підписом заступника міністра Вербенського М.Г.

Вирішуючи питання про наявність підстав для визнання недостовірними відомостей за первісним позовом суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Таким чином, обов’язок доказування достовірності поширеної інформації покладається законом на особу, яка цю інформацію розповсюдила.

При цьому негативною, як роз’яснюється у п. 15 Постанова ПВСУ від 27.02.2009р. № 1,  слід  вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Ознайомлення зі змістом та характером викладу відомостей, поширених відповідачем у депутатському зверненні депутата Винниківської міської ради ОСОБА_2 від 15.07.2008р., адресованому на ім’я Президента України Ющенка В.А., дає можливість зробити однозначний висновок про їх негативний характер стосовно особи позивача, який порушує право позивача на повагу до гідності, честі та ділової репутації . Жодних доказів достовірності цієї інформації відповідач у судовому засіданні не представив.

В ідповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх  відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.

Проведений аналіз відомостей, поширених відповідачем у депутатському зверненні від 15.07.2008р., дає можливість віднести до категорії оціночних суджень та критичної оцінки фактів, яку не можна перевірити на предмет її відповідності дійсності,  інформацію із абзацу першого – «Мене вимусило звернутися до Вас грубе порушення моїх прав як депутата Винниківської міської ради, так і працівника ОВС зі сторони керівництва ГУ МВСУ у Львівській області на чолі з п. ОСОБА_1., оскільки інші державні органи не бажають встановити істину по моїх зверненнях». А тому позов у частині визнання зазначеної інформації недостовірною та її спростування задоволенню не підлягає.

Натомість, не можуть бути визнані оціночними й такими, що не  можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності,  судження викладені в абзаці п’ятому депутатського звернення від 15.07.2008р. – „На даний час на підставі надуманих скарг п. ОСОБА_3 керівництво ГУ УМВСУ у Львівській області незаконно не продовжило мені службу в ОВС в зв’язку з досягненням граничного віку (45 років) згідно поданого мною рапорту, не з професійних мотивів, а виключно з політичних та національних, щоб перешкодити мені виявляти факти зловживань та корупційних дій колишнього мера та його оточення.”;   в абзаці третьому – „Зі слів працівників ДАІ Львівської області перед поїздкою в Італію п. ОСОБА_1 збирав з командирів взводів 1000 євро. П. ОСОБА_1 у м. Львові має декілька готелів та мотелів, шикарних будинків, дорогих автомобілів тощо. На день народження своїй дочці подарував в центрі міста готель „Наталія-18”. Виникає запитання, звідки в нього такі великі кошти. В той же час п. ОСОБА_1 переслідує тих працівників, які добросовісно виконують свої службові обов’язки і знаходяться на державницьких позиціях (до речі в середині 90-х років п. ОСОБА_1 знаходився в СІЗО СБУ за здирництво).”;   в абзаці одинадцятому – „Вважаю, що в діях посадових осіб на чолі з ОСОБА_1 є склад злочину, передбачений ст.ст. 351, 364, 365 та 366 КК України. У них йдеться про конкретні факти й обставини з особистого та професійного життя позивача ОСОБА_1 При цьому вказані факти можуть бути й були предметом перевірки. Зокрема, на момент скерування відповідного   депутатського звернення від 15.07.2008р.  питання щодо законності звільнення ОСОБА_2. з ОВС було предметом судового розгляду. Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 09.10.2009р. в задоволенні позову ОСОБА_2. ГУ МВСУ у Львівській області в частині вимог про поновлення на роботі відмовлено за безпідставністю таких. Крім того, за вказаними вище фактами проводилась службова перевірка СВБ ГУБОЗ МВС України, відповідно до висновків якої від 30.09.2008р. в діях ОСОБА_1 ознак протиправних діянь не було виявлено. З огляду на вищенаведене, слід визнати недостовірними наведені у цьому абзаці відомості, що були поширені відповідачем у депутатському зверненні від 15.07.2008р.

При цьому суд не приймає до уваги доводи відповідача про право громадян на звернення ...судом встановлено неприязні відносини у численних листах, скаргах

Вирішуючи питання про спосіб захисту цивільного права, суд виходить ...

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення вимог за зустрічним позовом суд виходить із наступного.

Відомості, що містяться у листі-відповіді за підписом позивача від 06.06.2008р. № 16/5346 були надані ним у відповідь на звернення депутатів Винниківської міської ради та є дослівним відтворенням характеризуючих відповідача обставин, викладених у первинних документах його атестації та характеризуючих документах за безпосереднім місцем несення служби, зокрема, у поданні начальника Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВСУ у Львівській області Падяка А.М. від 07.04.2008р. про звільнення ОСОБА_2. з органів внутрішніх справ та атестаційному листі на відповідача, затвердженому 08.04.2008р., який ним не оскаржувався та є чинним.

Як встановлено судом, інша частина відомостей, про спростування яких просить відповідач, – «За час служби в органах внутрішніх справ зарекомендував себе з негативного боку. Нормативні документи, що регламентують діяльність ОВС, знає, але не завжди правильно використовує їх у своїй практичній діяльності. Не вміє знаходити найбільш раціональні шляхи для вирішення поставлених перед ним службових завдань. З боку ОСОБА_2 відсутній належний контроль за підлеглими, про що свідчить відсутність показників з розкриття злочинів та допущення працівниками відділення порушень транспортної дисципліни», - містяться у листі-відповіді заступника Міністра внутрішніх справ України Вербенського Н.Г. від 05.06.2008р. № 98Н8/ВР. Таким чином, вказані відомості не поширювались відповідачами за зустрічним позовом. Водночас, вони аналогічно, як і наведені вище, були надані у відповідь на клопотання депутатів Винниківської міської ради від 08.04.2008р. та є дослівним відтворенням згаданих попередньо первинних документів атестації ОСОБА_2. та характеризуючих документів за безпосереднім його місцем несення служби.  

Виходячи із вищенаведеного, оскільки інформація, викладена у листах-відповідях підтверджується матеріалами атестації ОСОБА_2., висновок атестаційної комісії ним не оскаржувався, є чинним, при цьому, як вбачається із Постанови Личаківського районного суду м. Львова від 09.10.2009р., був покладений в основу судового рішення, яким ОСОБА_2. в задоволенні позову у частині вимог про поновлення на роботі відмовлено за безпідставністю, а тому суд вважає відсутніми підстави для визнання зазначеної інформації недостовірною  й задоволення цієї та інших вимог зустрічної позовної заяви, як із неї випливають.

які просить визнати недостовірними відповідач, зокрема, у п.4 зустрічної позовної заяви були подані, яка була надана на депутатське звернення Винниківської міської ради, а також у відповіді МВС України від 05.06.2008р. на депутатське звернення Винниківської міської ради за підписом заступника міністра Вербенського М.Г.

. , поширених у д виходить із того, що відповідачем не було надано суду жодного доказу на підтвердження поширених ним відомостей. Натомість позивачем були представлені документальні докази в обґрунтування недостовірності поширеної відповідачем ОСОБА_5. відносно державного підприємства „Самбірський лісгосп”  інформації.

Рішенням Львівської обласної ради  № 234 від 08.10.1997р. змінено площу заповідного урочища „Корналовичі” до 238 га.

Рішенням Львівської обласної ради № 425 від 11.10.2005р. створено лісовий  заказник місцевого значення „Корналовичі” в кв. 4, вид 1, площею 88 га Дублянського лісництва ДП „Самбірське лісове господарство” на території Корналовицької сільської ради Самбірського району. Крім того, із копії даного рішення вбачається, що з моменту виключення у 1999р. заповідного урочища „Корналовичі” до моменту прийняття вказаного рішення, останнє не відносилось до переліку природоохоронних об’єктів.

Прийняттю рішення Львівською обласною радою у 1999 році про виключення заповідного урочища „Корналовичі” з числа об’єктів природоохоронного фонду передували акти інвентаризаційної оцінки державного заповідного урочища „Корналовичі", складені науковцями Українського державного лісотехнічного університету, зокрема, від 1997 р., з копії якого вбачається, що рекомендовано вилучити із природно-заповідного фонду по Самбірському держлісгоспу ділянку Державне заповідне урочище місцевого значення „Корналовичі", площею 774 га, в межах лісових кварталів 1-8, Дублянського лісництва; та від 1999 р., з якого вбачається, що рекомендовано вилучення із державного природно-заповідного фонду ділянок, розташованих в кв. 2 вид.2 (пл. 43 га); кв. 2 вид.6 (пл. 38 га); кв. 4 вид.1 (пл. 88 га)5 кв. 8 вид.9 (пл. 69 га) Дублянського лісництва вищезгаданого держлісгоспу.

Обґрунтованість скасування статусу заповідного урочища „Корналовичі" стверджується також актом перевірки достовірності запропонованої Держлісгоспом України нової розрахункової лісосіки, для Самбірського держлісгоспу Львівського державного лісогосподарського об'єднання „Львівліс" та обґрунтованості скасування статусу заповідного урочища „Корналовичі", розташованого у Дублянському лісництві вищезгаданого держлісгоспу №б/н від 23-29.07.2002 року, складеного комісією Міністерства екологічних ресурсів України від 23-28 липня 2002 р., з з копії якого вбачається, що виключення заповідного урочища „Корналовичі" із переліку об'єктів природно-заповідного фонду Львівської області, розміщеного на території Дублянського лісництва Самбірського держлісгоспу, та включення його в нову розрахункову лісосіку для вищезгаданого держлісгоспу з наступним лісовідновленням проведено без порушення статей 51-53 Закону України „Про природно-заповідний фонд України”.

Рішення про проведення лісогосподарських заходів згідно вимог Санітарних правил в лісах України та Правил рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства, та інших рубок, приймалось позивачем на підставі актів обстежень лісових насаджень. Зокрема, в матеріалах справи наявні копії акту перевірки стану дубових насаджень і якості натурної таксації при проведенні безперервного лісовпорядкування в кв. 2, 4, 8 Дублянського лісництва Самбірського держлісгоспу від 10.05.2002р., копія акту лісопатологічного обстеження насаджень від 11.07.2002р., з яких вбачається, що обстежені насадження є розладнані, низькоповнотні, пошкоджені хворобами, втратили свої захисні, породні та інші корисні властивості, санітарний та лісопатологічний стан незадовільний. Зроблено також висновок по те, що дані насадження утримувати в такому стані не доцільно і про необхідність проведення лісогосподарських заходів згідно вимог Санітарних правил в лісах України та Правил рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства, та інших рубок.

З копії наукового обґрунтуванням створення лісового заказника місцевого значення „Корналовичі” в Самбірському держлісгоспі Львівського обласного управління лісового господарства, що було однією із підстав для прийняття рішення Львівської обласної ради № 425 від 11.10.2005р., вбачається, що для створення заказника було запропоновано виділити найбільш репрезентативні і ще відносно збережені ділянки старовікових грабово-дубових та грабово-букових деревостанів. Такі ділянки можна виокремити у другому і четвертому кварталах урочища, які примикають один до одного і створюють суцільний лісовий масив. Ліси інших кварталів на сьогодні вже трансформовані, територіально віддалені між собою і від р. Дністер, тому їх включати у заказник недоцільно.

З копії листа за підписом провідних науковців у сфері лісівництва та екології „Про лісові масиви урочища „Корналовичі” Державного підприємства „Самбірське лісове господарство” Львівського обласного управління лісового господарства” вбачається, що після створення у жовтні 2005 р. в урочищі „Корналовичі” лісового заказника місцевого значення площею 88 га та закладення Національним лісотехнічним університетом за погодженням із лісокористувачем науково-виробничого стаціонару на площі 43 га вирубка дерев дуба як на території заказника, так і на науково-виробничому стаціонарі не проводиться. В стиглих і перестійких лісостанах дуба звичайного, площа яких після організації заказника і науково-виробничого стаціонару становить лише 110 га, проводяться лісовідновні рубки у повній відповідності із розрахунковою лісосікою і нормативами, затвердженими Міністерством охорони навколишнього природного середовища, а також планомірна і виважена природоохоронна , науково-дослідна та лісогосподарська діяльність, спрямована на відтворення цінної придніпровської популяції дуба звичайного та збереження її генофонду.

Факт відсутності вирубки дерев на території заказника місцевого значення „Корналовичі” стверджується також копією акту перевірки виконання природоохоронного законодавства від 12.02.2007р., проведеної спеціалістами Держуправління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області, в присутності відповідача ОСОБА_5

З листа Львівського обласного управління лісового господарства №02/432 від 19.03.2007 р. вбачається, що у лісових насадженнях, які знаходяться поза межами заповідного об’єкта, ведеться традиційне лісове господарство відповідно до Проекту організації розвитку лісового господарства Самбірського лісгоспу, затвердженого у встановленому порядку. В насадженнях урочища „Корналовичі” здійснюється користування лісом у повній відповідності із розрахунковою лісосікою, затвердженою Міністерством охорони навколишнього природного середовища.

  З представлених у судовому засіданні лісорубних квитків від 03.10.2005 року №144; від 20.10.2005 року №156; від 29.11.2005 року №156; від 15.11.2006 року №149; від 15.11.2006 року №139; від 14.03.2006 року №44 вбачається, що вирубка здійснювалась поза межами території заказника місцевого значення „Корналовичі ” у встановленому ЛК України порядку на підставі лісорубних квитків, порушень лісового та природоохоронного законодавства судом не виявлено.

Із оглянутих у судовому засіданні та долучених до матеріалів справи копій накладних та складських документів вбачається, що після приймання заготовленої лісопродукції проводиться реалізації останньої споживачам.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено факт поширення відповідачем згаданої вище у п.п. 1-5 інформації про позивача, яка за своїм змістом є негативною. Крім того, встановлено факт недостовірності вказаної інформацію. Обираючи спосіб захисту цивільного права, суд виходить із заявлених позивачем вимог та можливих способів захисту цивільного права, визначених у ст. 16 ЦК України.

Зокрема, підставною є вимога про зобов’язання відповідача направити письмовий лист на ім’я Міністра навколишнього природного середовища, голови Львівської обласної державної адміністрації, начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області , в якому спростувати поширену про позивача та визнану у судовому порядку недостовірною інформацію.

Вимога зобов’язати відповідача ОСОБА_5 на запланованих найближчих зборах трудового колективу ДП „Самбірський лісгосп” після набрання рішенням суду законної сили принести вибачення перед трудовим колективом підприємства задоволенню не підлягає, оскільки трудовий колектив підприємства не є суб’єктом спірних правовідносин, відповідач не перебуває у трудових відносинах із позивачем, шкода була заподіяна діловій репутації позивача як юридичної особи.

Так само позовна вимога відносно заборони відповідачу ОСОБА_5  поширювати в подальшому недостовірну інформацію, спрямовану на приниження ділової репутації ДП „Самбірське лісництво” та стягнути з нього на користь ДП „Самбірське лісництво” задоволена бути не може, оскільки обов’язок утримуватись від поширення недостовірної інформації встановлений чинними актами цивільного законодавства України та додаткової констатації у рішенні суду не потребує.

Відповідно до п.4) ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні ділової репутації юридичної особи.

Вирішуючи питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд виходить з характеру порушення цивільного права позивача, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, інших обставин, які мають значення та загальних засад розумності та справедливості. Зокрема, враховує, що ОСОБА_5 є особою молодого віку, займається активною громадською діяльністю, змушений нести додаткові витрати, пов’язані з навчанням, поширення ним неперевіреної та недостовірної інформації було обумовлено бажанням зберегти культурну та екологічну цінність природоохоронного об’єкту. З врахуванням наведеного, суд вважає за необхідне стягнути з останнього 50 грн. на користь позивача в якості відшкодування заподіяної йому моральної шкоди.  

Керуючись  ст.ст.10, 11, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. 16, 23, 201, 277  ЦК України, суд, –

в и р і ш и в:

Первісний позов задоволити частково.

Визнати недостовірними та такими, що принижують честь і гідність, ділову репутацію ОСОБА_1, відомості відображені у депутатському зверненні депутата Винниківської міської ради ОСОБА_2 від 15.07.2008р., адресованому на ім’я Президента України Ющенка В.А. наступного змісту:

1. в абзаці п’ятому – „На даний час на підставі надуманих скарг п. ОСОБА_3 керівництво ГУ УМВСУ у Львівській області незаконно не продовжило мені службу в ОВС в зв’язку з досягненням граничного віку (45 років) згідно поданого мною рапорту, не з професійних мотивів, а виключно з політичних та національних, щоб перешкодити мені виявляти факти зловживань та корупційних дій колишнього мера та його оточення.”

2. в абзаці третьому – „Зі слів працівників ДАІ Львівської області перед поїздкою в Італію п. ОСОБА_1 збирав з командирів взводів 1000 євро. П. ОСОБА_1 у м. Львові має декілька готелів та мотелів, шикарних будинків, дорогих автомобілів тощо. На день народження своїй дочці подарував в центрі міста готель „Наталія-18”. Виникає запитання, звідки в нього такі великі кошти. В той же час п. ОСОБА_1 переслідує тих працівників, які добросовісно виконують свої службові обов’язки і знаходяться на державницьких позиціях (до речі в середині 90-х років п. ОСОБА_1 знаходився в СІЗО СБУ за здирництво).”;

3. в абзаці одинадцятому – „Вважаю, що в діях посадових осіб на чолі з ОСОБА_1 є склад злочину, передбачений ст.ст. 351, 364, 365 та 366 КК України. На основі викладеного прошу Вас як гаранта Конституції України захистити мене від корумпованих можновладців та відновити мої законні права на проходження служби в ОВС.”

Зобов’язати ОСОБА_2 протягом п’ятнадцяти днів з дня набрання цим рішенням законної сили спростувати згадані у п.п. 1-3 відомості шляхом скерування письмового листа з рекомендованим повідомленням про вручення Президенту України В.А. Ющенку, в якому зазначити, що вказані відомості, поширені у депутатському зверненні депутата Винниківської міської ради ОСОБА_2. від 15.07.2008р. на ім’я Президента України В.А. Ющенку, є недостовірними, такими, що не відповідають дійсності, ганьблять честі і гідність, ділову репутацію начальника Головного управління МВС України у Львівській області ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5000 грн. відшкодування моральної шкоди заподіяної приниженням його честі, гідності та ділової репутації.

В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю таких.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ГУ МВСУ у Львівській області про спростування недостовірної інформації, що порочить честь гідність, ділову репутацію та відшкодування моральної шкоди – відмовити за безпідставністю вимог.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000 грн. сплаченого судового збору та 6 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в частині задоволених позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 15 грн. несплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 339,1 грн. несплаченого судового збору.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області в порядку і строки передбачені ст.ст. 294, 296 ЦПК України.

Суддя:                                 Лакомська Ж.І.