№2-288
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2007 року Єнакіївський міський суд Донецької області у складі
головуючого судці Куція Є.М.
при секретарі Макаренко B.C.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Єнакієве справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди.
В обгрунтування позовних вимог вказав, що з 11 березня 1979 року до 2 лютого 2002 року працював на підземних роботах на різних шахтах в\о „Орджонікідзевугілля" и був звільнений за ст.40 п.2 КЗпП України.
У 1986 року та 2001 року під час виконання трудових обов'язків його було травмовано і йому встановлено 25% втрати професійної працездатності.
З 1977 року він неодноразово звертався до лікарні, а з 2002 року йому встановлено діагноз: „вибрационная болезнь".
Згідно висновку МСЕК від 1 жовтня 2002 року йому встановлено ПІ група інвалідності та 35% втрати професійної працездатності.
Згідно довідки МСЕК від 14 жовтня 2004 року йому встановлено 35% втрати професійної працездатності по профзахворюванню безстроково.
У зв'язку з вказаними травмами та профзахворюванням він вимушений регулярно звертатися за медичною допомогою до лікувальних установ, постійно приймає ліки, переживає фізичну біль та страждання, відчуває діскомфорт, його не покидає відчуття власної неповноцінності, був порушений його звичний устрій життя, переживає моральні страждання, оскільки не може вести повноцінне життя и вимагає від нього надання додаткових зусиль для організації життя.
Просить стягнути на його користь страхову виплату на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, яке потягло втрату працездатності 35% у сумі 50000 грн.
Представник виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань позов не
визнала, вважає, що для призначення виплати за моральну шкоду потрібен спеціальний
висновок МСЄК про заподіяння такої шкоди, якого у позивача не має. Також пояснив, що
позивач не надав доказів понесених моральних страждань. Крім того, в обгрунтування своїх
заперечень посилається на Закон України "Про державний бюджет України на 2006 рік",
згідно якого дію абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та
членам їх сімей), підпункту "е" п. 1 ч.1 ст. 21, ч. З ст. 28 та ч. З ст. 34 Закону зупинено з
метою приведення окремих норм у відповідність із цим законом, а також Законом України
„Про державний бюджет України на 2007 рік" теж зупинено відшкодування моральної
шкоди.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач тривалий час з 11 березня 1979 року до 2 лютого 2002 року працював на шахтах в\о „Орджонікідзевугілля" на різних підземних роботах и був звільнений за ст. 40 п.2 КЗпП України.
МСЄК від 14 жовтня 2004 року позивачу встановлено 60% втрати професійної працездатності по сукупності та встановлена Ш група інвалідності безстроково по профзахворюванню „вибрационная болезнь" - захворювання професійне - 35%, та 25% втрати професійної працездатності по травмам.
З довідки МСЕК також вбачається, що Чадовіч В.В. протипоказано робота у підземних умовах, тяжкий фізичний труд.
Згідно доданих суду доказів вбачається, що позивач протягом 1977-2006 років неодноразово знаходився на лікуванні, як на стаціонарному, так і амбулаторному по поводу погіршення стану здоров'я у зв'язку з профзахворюванням.
Згідно ст. 34 Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов'язаний виплатити потерпшому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди. Зазначена норма закону не містить будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
Посилання відповідача на те що позивач ОСОБА_1 не має висновку медичного органу щодо завдання йому моральної шкоди є безпідставними, оскільки згідно рішення Конституційного суду України від 27 січня 2004 року за конституційним поданням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" ( справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування) положення ч.3 ст. 34 зазначеного Закону треба розуміти як визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування шкоди, заподіяної умовами виробництва, в окремому випадку - лише у разі відсутності втрати потерпілим професійної працездатності.
Доводи відповідача про те, що відсутній висновок МСЕК на підтвердження заподіяної моральної шкоди, суд не може прийняти до уваги, оскільки вказаний висновок є нічим іншим як одне з доказів спричинення такої шкоди.
Таким чином, внаслідок профзахворювання на виробництві ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, порушенні його нормальних життєвих зв'язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Доводи відповідача, щодо зупинення дії у 2006 році абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту "е" п. 1 ч.1 ст. 21, ч. З ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону "Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", суд також вважає безпідставними, оскільки Закон України " Про державний бюджет України на 2006 рік" не містить заборони, щодо винесення рішення судами України про стягнення з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань сум моральної шкоди.
Доводи відповідача про те, що Законом України „Про державний бюджет на 2007 рік" вказані виплати зупинено, суд не може прийняти до уваги, оскільки вказаний закон не має зворотної сили і не може розповсюджуватися на правовідносини, які виникли до набрання ним чинності, як в даному випадку.
Разом з тим, суд вважає, що заявлена сума відшкодування моральної шкоди -50000 грн. занадто велика,
З урахуванням ступеня втрати працездатності - 35%, конкретних обставин справи, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, розмір відшкодування шкоди має бути встановлений в сумі 10500 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 9 Закону України " Про охорону праці", ст. ст. 21, 28, 34 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве р\с 37175041006211 в отделении Госказначейства г.Енакиево МФО 834016 код ОКПО 24164918 ( м.Єнакієве, вул.Щербакова, 132) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 10500 (десять тисяч п'ятсот) гривен.
В інший частині позову -відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Єнакіївський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження и подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст.295 ч.4 ЦПК України.