№2-174
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2007 року Єнакіївський міський суд Донецької області у складі
головуючого судді Куція Є.М.
при секретарі Макаренко B.C.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Єнакієве справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди.
В обгрунтування позовних вимог вказав, що з 18 жовтня 1968 року до 27 травня 2002 року працював на підземних роботах на різних шахтах в\о „Орджонікідзевугілля" и був звільнений за власним бажанням.
17 березня 1985 року та 27 серпня 1990 року під час виконання трудових обов'язків його було травмовано і з 1 жовтня 2003 року йому встановлено 40% втрати професійної працездатності безстроково.
З 1976 року він неодноразово звертався до лікарні, а з 1993 року офіційно стоїть на обліку у лікарні з діагнозом: „хронический обструктивный бронхит. Диффузно-сетчатый пневмосклероз ДНІ. Посттравматический ДОА левого коленного сустава, хронический правосторонний отит, тухоухость, ИБС, атеросклеротический кардиосклероз НІ".
3 19 січня 2005 року по 2 лютого 2005 року він знаходився на обстеженні з лікуванням у клінікі професійних захворювань інституту медицини праці у м. Київ.
12 травня 2005 року згідно довідки МСЕК йому встановлено 65% втрати професійною працездатності безстроково по сукупності: вперше по профзахворюванню „хронічний бронхіт" 25%, удруге по травмі 40% втрати професійної працездатності, його було визнано інвалідом Ш групи.
У зв'язку з вказаними травмами та профзахворюванням він вимушений регулярно звертатися за медичною допомогою до лікувальних установ, постійно приймає ліки, переживає фізичну біль та страждання, відчуває діскомфорт, його не покидає відчуття власної неповноцінності, був порушений його звичний устрій життя, переживає моральні страждання, оскільки не може вести повноцінне життя и вимагає від нього надання додаткових зусиль для організації життя.
Просить стягнути на його користь страхову виплату на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, яке потягло втрату працездатності 65% у сумі 65000 грн.
Представник виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань позов не визнала, вважає, що для призначення виплати за моральну шкоду потрібен спеціальний висновок МСЄК про заподіяння такої шкоди, якого у позивача не має. Також пояснив, що позивач не надав доказів понесених моральних страждань. Крім того, в обгрунтування своїх заперечень посилається на Закон України "Про державний бюджет України на 2006 рік", згідно якого дію абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту "е" п. 1 ч.1 ст. 21, ч. З ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону зупинено з метою приведення окремих норм у відповідність із цим законом, а також Законом України „Про державний бюджет України на 2007 рік" теж зупинено відшкодування моральної шкоди.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач тривалий час з 18 жовтня 1968 року до 27 травня 2002 року працював на шахтах в\о „Орджонікідзевугілля" на різних підземних роботах и був звільнений за власним бажанням.
МСЄК від 12 травня 2005 року позивачу встановлено 65% втрати професійної працездатності по сукупності та встановлена Ш група інвалідності безстроково по профзахворюванню „хронічний бронхіт" - захворювання професійне, первинне 25%, та 40% втрати професійної працездатності по травмі.
З довідки МСЕК також вбачається, що ОСОБА_1 противопоказано робота у підземних умовах, тяжкий фізичний труд.
Згідно доданих суду доказів вбачається, що позивач протягом 1993-2006 років неодноразово знаходився на лікуванні, як на стаціонарному, так і амбулаторному по поводу погіршення стану здоров'я у зв'язку з профзахворюванням.
Згідно ст. 34 Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов'язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди. Зазначена норма закону не містить будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
Посилання відповідача на те що позивач ОСОБА_1 не має висновку медичного органу щодо завдання йому моральної шкоди є безпідставними, оскільки згідно рішення Конституційного суду України від 27 січня 2004 року за конституційним поданням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" ( справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування) положення ч.3 ст. 34 зазначеного Закону треба розуміти як визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування шкоди, заподіяної умовами виробництва, в окремому випадку - лише у разі відсутності втрати потерпілим професійної працездатності.
Доводи відповідача про те, що відсутній висновок МСЕК на підтвердження заподіяної моральної шкоди, суд не може прийняти до уваги, оскільки вказаний висновок є нічим іншим як одне з доказів спричинення такої шкоди.
Таким чином, внаслідок профзахворювання на виробництві ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, порушенні його нормальних життєвих зв'язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Доводи відповідача, щодо зупинення дії у 2006 році абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту "е" п. 1 ч.1 ст. 21, ч. З ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону "Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", суд також вважає безпідставними, оскільки Закон України " Про державний бюджет України на 2006 рік" не містить заборони, щодо винесення рішення судами України про стягнення з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань сум моральної шкоди.
Доводи відповідача про те, що Законом України „Про державний бюджет на 2007 рік" вказані виплати зупинено, суд не може прийняти до уваги, оскільки вказаний закон не має зворотної сили і не може розповсюджуватися на правовідносини, які виникли до набрання ним чинності, як в даному випадку.
Разом з тим, суд вважає, що заявлена сума відшкодування моральної шкоди -65000 грн. занадто велика.
З урахуванням ступеня втрати працездатності - 25%, конкретних обставин справи, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, розмір відшкодування шкоди має бути встановлений в сумі 6500 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 9 Закону України " Про охорону праці", ст. ст. 21, 28, 34 Закону України '"'Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве р\с 37175041006211 в отделении Госказначейства г.Енакиево МФО 834016 код ОКПО 24164918 ( м.Єнакієве, вул..Щербакова, 132) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 6500 (шість тисяч п'ятсот) гривен.
В інший частині позову -відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Єнакіївський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження и подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст.295 ч.4 ЦПК України.