707/711/16-ц

2/707/531/16

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

25 серпня 2016 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Морозова В.В.,

при секретарі Швидкій І.О.,

за участю позивача ОСОБА_1 – особисто,

представника позивача ОСОБА_2 – за договором,

представника відповідача ОСОБА_3 – за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини, мотивуючи його тим, що вони з відповідачем мають спільну дитину – дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 25.12.2008 року з ОСОБА_4 були стягнуті аліменти на користь ОСОБА_1 для утримання дочки ОСОБА_5, в розмірі ? частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття. Проте грошової суми, яку сплачує відповідач ОСОБА_4 недостатньо на утримання дочки, крім того існують додаткові витрати на дитину, зокрема на лікування, які відповідач не бажає оплачувати. У зв’язку з тим, що Макаров отримав кредит на придбання автомобіля, позивач вважає, що матеріальний стан останнього покращився, а тому враховуючи цю обставину та необхідність у додаткових витратах на дитину, позивач просить суд змінити розмір аліментів, при цьому збільшивши суму та стягувати з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги та просили їх задоволити, зазначивши, що тієї суми аліментів, котру сплачує відповідач на утримання неповнолітньої дитини не достатньо для нормального забезпечення життя дочки.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що доводи позивача є необґрунтованими, оскільки покращення майнового стану ОСОБА_4 нічим не підтверджено, окрім того, що відповідач добровільно сплачує встановлений судом розмір аліментів, він має на утриманні неповнолітнього сина та непрацездатну матір похилого віку. З травня 2016 року ОСОБА_4 офіційно працевлаштувався на роботу, проте розмір його заробітної плати є мінімальним і становить 1480 грн., а тому підстав для збільшення розміру аліментів не має.

 Вивчивши наявні матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. На утримання ОСОБА_5 відповідач сплачує аліменти у розмірі 380 грн. щомісячно відповідно до рішення Черкаського районного суду від 25.12.2008р.

Згідно ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з довідки з місця роботи відповідача від 23.05.2016 року № 01-16, виданої директором ТОВ «Покров БУД», ОСОБА_4 обіймає посаду покрівельника з 20.05.2016 року і його заробітна плата становить 1480 грн. на місяць. Крім того відповідач має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про народження від 26.05.2011 року.

Позивачем вказано, що сплачувана відповідачем сума аліментів є недостатньою для утримання дочки, оскільки остання потребує додаткових витрат на лікування. Проте питання у додаткових витратах на дитину взагалі є предметом самостійних вимог, і не вирішується в даному судовому засіданні.

ч. 1 ст. 179 ЦПК України визначає, що предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З позовної заяви вбачається, що підставою для збільшення розміру аліментів позивачем до 2000 грн. стала недостатність  стягнутих аліментів в розмірі 380 грн., наявність додаткових витрат на утримання дитини та зміна матеріального стану платника. При цьому жодного належного та допустимого доказу цих обставин в розумінні ст.ст.58,59 ЦПК України ОСОБА_1 не зазначила та не надала.

Матеріали справи не містять даних про зміну майнового або сімейного стану сторін.

Крім того, сплачуваний відповідачем розмір аліментів не є нижчим 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Отже враховуючи всі обставини справи, зокрема: матеріальне становища відповідача та відсутність реальної можливості надавати ним допомогу в тому розмірі, який визначений позивачем, дослідивши та оцінивши надані сторонами докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для збільшення розміру аліментів, у зв’язку з чим в позові ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.180-184,192 СК України та ст. ст.174, 213-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подання у десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Повний текст рішення виготовлено 26 серпня 2016 року.

Суддя: ОСОБА_7