Справа № 2-а-2731/11

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2011 м.Енергодар

Енергодарський міський суд Запорізької області

в складі головуючого – судді Курач І.В., при секретарі Сеник Л.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Енергодар адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Енергодарської міської ради Запорізької області, про визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень, та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

15.06.2011 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, у якому просить поновити строк для звернення до суду, визнати дії УПСЗН Енергодарської міської ради про відмову у проведенні нарахування несплаченої щорічної одноразової допомоги на оздоровлення неправомірними та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплатити суму несплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за період з 2009 рік в розмірі 1740,0 грн., за 2010 рік в розмірі 2 646, 0 грн.. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що він має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 2 категорії ї, є особою, яка евакуйована із зони відчуження у 1986 році. Відповідно до ст. 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі трьох мінімальних заробітних плат, яка визначається на момент виплати .

Дізнавшись про не донарахування сум щорічної допомоги на оздоровлення, у червні 2011р позивач письмово звернувся до УПСЗН Енергодарської міської ради з заявою про перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення відповідно до вимог закону, за 2009-1010 роки, але відповідач відмовив йому у перерахунку, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562, згідно до положень якої, щорічна допомога на оздоровлення виплачена йому в повному обсязі.

Посилаючись на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 № 796-ХІІ (надалі - Закон № 796-ХІІ), Конституцію України,Закон України « Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» вважає дії відповідача неправомірними, просить суд позовні вимоги задовольнити.

У судове засідання позивач не з’явився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача , що діє на підставі довіреності – ОСОБА_2 , в судове засідання не з’явилася, просить суд розглянути справу без її участі, позовні вимоги не визнала в повному обсязі і просить відмовити в задоволенні позову , про що повідомила суд письмово. До справи надані заперечення, в яких зазначено, що УПСЗН Енергодарської міської ради не має власних коштів, а є лише розпорядником бюджетних коштів ІІІ ступеня. Ст. 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено,що порядок застосування цього Закону провадиться у порядку визначеному Постановою КМУ і щорічна допомога фінансується із державного бюджету, а тому вони , як розпорядники коштів, проводять виплату тільки в межах бюджетних асигнувань. Посилаючись на норми ст. 99, 100 КАС України, просить суд в задоволенні позову відмовити( а.с. 15-20).

Дослідивши надані докази, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач є громадянином, який постраждав від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС , 2 категорії, є особою, евакуйованою в 1986 році з зони відчуження, перебуває на обліку в УПСЗН Енергодарської міської ради (а.с. 4).

Компенсація на оздоровлення позивачу, як постраждалому внаслідок аварії на ЧАЕС, виплачувалася Управлінням праці та соціального захисту населення. В 2009 році сума виплат складала 75 грн., та виплачена в січні 2009 року. В 2010р сума виплат склала 75 грн., та виплачена 11 листопада 2010 року що підтверджено довідкою УПСЗН Енергодарської міської ради від 26.07.2011р року № 501( а.с.20).

У відповідності до ст. 99 КАС України звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у ст. 100 КАС України, згідно з якою адміністративний позов, поданий після закінчення строків,установлених законом залишається без розгляду, якщо суд, за заявою особи, яка його подала , не знайде підстав для поновлення строку , про що постановляється ухвала.

Позивач звернувся до суду 15.06.2011року, заяву про поновлення строку звернення до суду не обґрунтував.

Ухвалою суду від 17.06.2011р провадження по справі відкрито в частині вимог, строк звернення до суду яких не пропущений.

Як вбачається з довідки УПСЗН від 26.07.2011р. № 501 у 2010році позивач отримав компенсацію 11 листопада 2010 року, до суду ж звернувся 15.06.2011р, тобто після сплину 6 місяців, тому у відповідності до ст.100 КАС України позов залишається без розгляду. Компенсацію на оздоровлення в 2011 році позивач не отримував , його права не порушені, тому відсутній спір.

Керуючись ст. 99, 100, 165, 186 КАС України , суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Енергодарської міської ради Запорізької області, про визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень, та зобов’язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи , яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: І. В. Курач